Решение № 136014540, 24.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16055/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених за період проходження служби в підрозділах ДСНС України за період з 01.01.2018 по 13.05.2025 (включно), з урахуванням посадового окладу та окладу за званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2018-2025 роки станом на 01.01.2018р., 01.01.2019р.,01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового І начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704; зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених за період проходження служби в підрозділах ДСНС України за період з 01.01.2018 по 13.05.2025 (включно), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2018-2025 роки станом на 01.01.2018р., 01.01.2019р., 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704 та провести виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених за цей період сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 03.11.2004 по 13.05.2025 проходив службу в органах та підрозділах МНС, ДСНС України. Позивач вказує, що під час проходження служби, відповідач йому не вірно встановив розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме неправильно застосував розрахункову величину для обчислення їх розміру, від яких в свою чергу залежить обчислення щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі.

Так, у пункті 4 Постанови №704 вказано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими, спеціальними званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно із додатками №1,12,13,14.

Таким чином передбачалось, що посадові оклади осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях будуть пов`язані із розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб чи розміром мінімальної заробітної плати, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 01 січня календарного року, які щорічно змінюються в сторону збільшення.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) були внесені зміни до ряду нормативних актів в тому числі і до пункту 4 Постанови №704 виклавши її в наступній редакції: Установити що розміри посадових окладів, окладів за військовим, спеціальним званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатком №1,12,13,14.

Поряд з тим, пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-V1H Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Проте, посадовий оклад та оклад за військовим званням з 2018 року по день звільнення зі служби визначались відповідачем, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Тобто, відповідач при виплаті грошового забезпечення застосував нечинну (скасовану у судовому порядку) норму, яка визначала розмір посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Неправильне обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням вплинуло на розмір щомісячних основних (надбавки за вислугу років) і додаткових (надбавки за особливості проходження служби; премії) видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с. 36-37).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 40-41) позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що Постанов6 № 704 є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок формування посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. До внесення змін до пункту 4 постанови №704 та фактичного бюджетного забезпечення відповідних видатків суб`єкти владних повноважень зобов`язані були застосовувати встановлену розрахункову величину, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 року. Відповідач не мав повноважень самостійно змінювати розрахункову величину або порядок нарахування грошового забезпечення. У зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.11.2004 проходив військову службу в органах та підрозділах МНС, ДСНС України по 13.05.2025. Звільнений зі служби цивільного захисту за п.п. 3 п. 176 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу відповідно до наказу від 13.05.2025 № 144 о/с, що підтверджено довідкою відповідача від 20.10.2025 № 48 01-5292/48 11 (а.с. 24), копією наказу про звільнення зі служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с.16).

З довідки про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018-2025 роки видно, що відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розмір прожиткового мінімуму, який застосовувався для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням нарахованого та виплаченого у спірний період становить 1762,00 грн станом на 01.01.2018 (а.с. 48-52). Вказана обставина підтверджена відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Вважаючи порушеним право на належний розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII).

Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4).

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704.

Пункт 4 Постанови №704, в редакції, чинній на день її прийняття, визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 (набрала чинності 24.02.2018), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови №103).

На момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови №103.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Також пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Тобто, згідно із внесеними змінами розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року, який був сталою незмінною величиною. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Суд зазначає, що пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів окладів, розрахованих відповідно до цієї постанови, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Однак Закон України від 14.11.2019 №294-ІХ Про Державний бюджет України на 2020 рік, Закон України від 15.12.2020 №1082-ХІ Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закон України від 02.12.2021 №1928-IXПро Державний бюджет України на 2022 рік та Закон України від 03.11.2022 №2710-ІХ Про Державний бюджет України на 2023 рік, Закон України від 09.11.2023 №3460-IX Про Державний бюджет України на 2024 рік та Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, у 2020-2023 роках не містять.

Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, з 29.01.2020 (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18) діє пункт 4 Постанови №704 щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням в редакції, яка була чинна до набрання чинності Постановою №103.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд виснував, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Верховний Суд у постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21 за позовом військовослужбовця до військової частини у спорі щодо незастосування відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 2020, 2021 рік) дійшов таких же висновків.

У цій справі судом встановлено, що у спірному періоді ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалося з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані згідно з Постановою №704, виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня 2018 року для працездатних осіб - 1762,00 грн, що також підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву

Натомість статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2102,00 грн, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2270,00 грн, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481,00 грн; статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684,00 грн.

Згідно з пунктом 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 16.08.2018 за №936/32388; далі - Інструкція №623).

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; 25 років і більше - 50 відсотків.

Особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років (пунктом 1 розділу V Інструкції №623).

Як встановлено пунктом 1 розділу ХVІ Інструкції №623, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Відповідно до пункту 7 розділу XХVІІ Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення (пункту 1 розділу XХХ Інструкції №623).

Отже, виплата щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Відтак враховуючи вищенаведене, у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача та його складові мали обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 відповідно, а тому позовні вимоги з 29.01.2020 по 19.05.2023 є підставними та підлягають задоволенню.

При цьому, позовні вимоги в частині здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.01.2020, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, до задоволення не підлягають, оскільки як вище було зазначено судом, саме з 29.01.2020 (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18) діє пункт 4 Постанова №704 щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням в редакції, яка була чинна до набрання чинності Постановою №103.

Тому саме з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704.

З огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду (у подібних правовідносинах) суд у цій справі дійшов висновку, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідач у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 протиправно не враховував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року як розрахункової величини, що призвело до виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством. Таким чином, підлягає перерахунку за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 все грошове забезпечення з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати (тобто, на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року), як розрахункової величини посадового окладу та окладу за військовим званням.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог, які стосуються періоду з 20.05.2023 по 13.05.2025, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 було внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший цієї норми в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вказана постанова Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 набрала чинності 20.05.2023.

В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №481 неправомірними, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 залишено без змін.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025, та саме з цієї дати втратив чинність пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Положення Постанови №481 були чинні до 18.06.2025.

Таким чином, у період з 20.05.2023 до 13.05.2025 відповідач правомірно нараховував позивачу грошове забезпечення та його складові, виходячи з розрахункової величини - 1762 гривні, оскільки в цей період діяли положення Постанови №481.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 09.07.2025 у справі №420/18853/24, від 18.08.2025 у справі №300/8187/24, від 21.08.2025 у справі №520/22317/23.

Враховуючи зазначену обставину, суд вважає, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (місячні та одноразові виплати) при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на тарифний коефіцієнт у період з 20.05.2023 по 13.05.2025 не підлягають задоволенню.

Відтак, у цій частині позовних вимог належить відмовити.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

На думку суду, оскільки виплата грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які були виплачені у вказаному періоді, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, на даний час ще не проведена, тому вимоги щодо виплати таких сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44 є передчасними та заявлені на майбутнє, на даний час права позивача щодо отримання вказаної компенсації не є порушеними. Відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року виплати грошового забезпечення, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно перерахунок грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року виплати грошового забезпечення, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області (43016, м. Луцьк, вул. Державності, 114а, код ЄДРПОУ 08588576).

Суддя Р.С. Денисюк