Приговор № 135778065, 16.04.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/669/20

Провадження № 1-кп/577/21/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200100000703 від 04 жовтня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 23 грудня 2002 року Роменським міським судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців; на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки;

2) 26 грудня 2003 року Роменським міським судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

3) 12 травня 2011 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;

4) 19 вересня 2014 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

5) 31 жовтня 2014 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією ? частини майна; звільнений з місць позбавлення волі 26 лютого 2019 року по відбуттю строку покарання;

6) 25 травня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , який раніше був засуджений, у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 186 КК України, звільнившись 26 лютого 2019 року з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та знову вчинив нові умисні злочини.

Так, 03 жовтня 2019 року близько 04 год 30 хв. ОСОБА_5 перебував у залі очікування залізничного вокзалу ст. Ромни, який розташований за адресою м. Ромни Сумської області, вул. Горького, 91, де помітив ОСОБА_8 , яка в руках тримала жіночу сумку. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий намір, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_8 .

Реалізуючи вказаний злочинний корисливий намір, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 та, схопив обома руками за жіночу сумку, яку ОСОБА_8 тримала в руках і у якій, серед інших речей, знаходився мобільний телефон марки «Nokia 130» вартістю 220 грн 00 коп. Розуміючи, що його дії є відкритими для потерпілої, ОСОБА_5 із силою потягнув вказану жіночу сумку, вихопивши її з рук ОСОБА_8 . З викраденим майном ОСОБА_5 швидко побіг з місця вчинення злочину, не реагуючи на те, що потерпіла ОСОБА_8 кричала та вимагала повернути їй принаймні мобільний телефон, який був у жіночій сумці.

У подальшому викраденим у ОСОБА_8 майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 19/119/11-1/2269е від 21 жовтня 2019 року, ринкова вартість телефону марки «Nokia 130» станом на 03 жовтня 2019 року могла складати 220 грн 00 коп.

Також 06 січня 2020 року близько 02 год 40 хв ОСОБА_5 перебував поблизу магазину «Бульвар» по вул. Свободи, 3А в м. Ромни Сумської області та помітив як повз вказаний магазин проходила ОСОБА_9 , яка тримала в руках мобільний телефон марки «Samsung А50» та у якої були вдягнуті навушники. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий намір, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, а саме, мобільного телефону, який належав ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний корисливий намір, пішов слідом за ОСОБА_9 і, коли остання йшла у сквері у бік вул. Гетьмана Мазепи в м. Ромни Сумської області, підбіг до ОСОБА_9 ззаду та, схопивши рукою мобільний телефон, який потерпіла тримала у своїх руках, розуміючи, що його дії є відкритими для потерпілої, з силою потягнув мобільний телефон на себе, вихопивши з рук ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Samsung А50» вартістю 6 798 грн 00 коп.

З викраденим у ОСОБА_9 майном ОСОБА_5 побіг, а у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 19/119/11/1-176е від 04 лютого 2020 року, ринкова вартість телефону марки «Samsung А50» станом на 06 січня 2020 року могла складати 6 798 грн 00 коп.

Крім того ОСОБА_5 08 січня 2020 року близько 16 год 00 хв перебував поблизу магазину «Все для дому», який розташований на Бульварі Московському у м. Ромни Сумської області, та помітив ОСОБА_10 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий намір, направлений на повторне відкрите викрадення майна ОСОБА_10 , а саме належного йому мобільного телефону.

Реалізуючи вказаний злочинний корисливий намір, ОСОБА_5 підійшов до

ОСОБА_10 та попрохав надати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка. ОСОБА_10 , не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_5 , передав останньому свій мобільний телефон марки «Nokia 230» у корпусі чорного кольору з сірою кришкою, у якому була ввімкнена сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 . ОСОБА_5 , взявши до рук мобільний телефон ОСОБА_10 , зробив вигляд, що телефонує, але при цьому став віддалятися від ОСОБА_10

ОСОБА_10 запідозрив наявність у ОСОБА_5 протиправних намірів, підійшовши до ОСОБА_5 та висловив вимогу повернути йому мобільний телефон. Вказану вимогу ОСОБА_5 проігнорував та, усвідомлюючи, що його дії є відкритими для ОСОБА_10 , руками відштовхнув останнього від себе, а потім, тримаючи у своїй руці мобільний телефон «Nokia 230» вартістю 800 грн 00 коп, який належить ОСОБА_10 , швидко побіг з місця вчинення злочину.

У подальшому викраденим у ОСОБА_10 майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 19/119/11-1/1-426е від 18 лютого 2020 року ринкова вартість телефону марки «Nokia 230» чорного кольору з сірою кришкою, станом на 08 січня 2020 року могла складати 800 грн 00 коп.

29 січня 2020 року близько 20 год 00 хв. ОСОБА_5 перебував у дворі господарства, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , де побачив ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто була особою похилого віку, у вухах якої були золоті сережки.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий намір, направлений на вчинення на ОСОБА_11 нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої, з метою заволодіння золотими сережками, які були одягнуті на ній.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_5 , розуміючи, що ОСОБА_11 у вечірній час перебуває на території господарства одна, є особою похилого віку, а інших осіб поряд не має, з метою подолання опору ОСОБА_11 , із силою став наносити останній удари руками у ділянку життєво важливого органу людини - у ділянку голови, від чого у ОСОБА_11 запаморочилося у голові та їй стало зле, а потім зірвав з мочок вух ОСОБА_11 золоті сережки 585 проби вартістю 717 грн 36 коп. Від вказаних дій ОСОБА_5 потерпіла впала на землю, а ОСОБА_5 наніс ОСОБА_11 ще декілька ударів ногами по тулубу та з належним їй майном залишив місце вчинення злочину.

Згідно висновку експерта № 89 від 12 березня 2020 року ОСОБА_11 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: садна на мочці лівого вуха, садно на тулубі по задній поверхні, синці та садно на лівій кисті, садно на правій кисті, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Крім того ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - а саме: придбанні у жовтні 2019 року, носіння та зберігання до 30 січня 2020 року бойового припасу - корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ-2, без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України не визнав та надав показання, що 29 січня 2020 року близько 23 год. 30 хв. за місцем його проживання на той час за адресою: АДРЕСА_1 увірвалися працівники Роменського ВП ГУНП в Сумській області, які застосували до нього силу, побили та привезли до Роменського ВП ГУНП в Сумській області, де продовжували його побиття до того часу, поки він не підписав документи, які йому надавали. Які саме документи він підписав він сказати не може, але після цього стосовно нього з`явилися кримінальні провадження щодо обвинувачення його у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України. Він жодного з вказаних кримінальних правопорушень не вчиняв.

03 жовтня 2019 року о 04 год. 30 хв. він не перебував на залізничному вокзалі ст. Ромни Сумської області та не бачив ОСОБА_8 . У районі залізничного вокзалу ст. Ромни встановлено безліч камер відеоспостереження. Проте відеозаписи із вказаних камер працівниками поліції вилучені не були та ніяких доказів його вини у відкритому викраденні майна ОСОБА_8 під час досудового розслідування здобуто не було.

Аналогічне положення стосується інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який він нібито вчинив 08 січня 2020 року стосовно ОСОБА_10 . Мобільний телефон, який був відкрито викрадений у ОСОБА_10 , у нього виявлений не був.

Також він 06 січня 2020 року о 02 год 40 хв. відкрито не викрадав належний ОСОБА_9 мобільний телефон. Потерпілу ОСОБА_9 він взагалі перший раз побачив у суді. Слідчий експеримент з його участю не проводили та його не пред`являли для впізнання потерпілій.

06 січня 2020 року близько 01 години ночі йому зателефонував його знайомий ОСОБА_12 , з яким він раніше відбував покарання у державній установі «Харківська виправна колонія» та він запитав у ОСОБА_13 чи не має у нього мобільного телефону, оскільки він мав намір подарувати мобільний телефон доньці своєї співмешканки ОСОБА_14 .

ОСОБА_12 відповів, що у нього є мобільний телефон і він міг би здати його до ломбарду, але у нього для цього не має паспорта. ОСОБА_12 запропонував підійти до нього на вул. Гетьмана Мазепи в м. Ромни Сумської області та забрати мобільний телефон, якщо він його потребує. Коли він прийшов на обумовлене місце на вул. Гетьмана Мазепи, то ОСОБА_13 там не було. Замість нього були два неповнолітні хлопця, які повідомили, що ОСОБА_12 зараз підійде. Через деякий час підійшов ОСОБА_12 із дівчиною та показав йому два мобільні телефони: «Samsung» та «ZTE», Вказані телефони були з паролем. Він запитав у ОСОБА_13 чи знає він паролі, але останній сказав, що не знає, оскільки встановив їх коли перебував у стані алкогольного сп`яніння. Проте ОСОБА_12 сказав, що телефони можна розблокувати, сплативши за вказану послугу відповідному майстру 800 грн 00 коп. Він придбав у ОСОБА_13 мобільний телефон «Samsung» за 500 грн 00 коп. З вказаним мобільним телефоном він прийшов до себе додому та заховав його у тумбочці. Через декілька днів йому знадобилися грошові кошти та він попрохав, щоб ОСОБА_14 сходила до відповідного спеціаліста, який займається ремонтом телефонів, та з`ясувала скільки буде коштувати розблокування телефону. Коли ОСОБА_14 дізналася інформацію про вартість розблокування телефону, то виявилося, що це буде дорого коштувати, а тому вони погодили, що краще продати телефон. Скільки коштів отримали за продаж телефону він сказати не може.

Що стосується ОСОБА_11 , то він її знав, оскільки вона проживає неподалік від його куми. 29 січня 2020 року він дійсно бачив ОСОБА_11 близько 09 години ранку. Він ще допоміг їй донести сумки до будинку, де проживає його кума, - це за 150 метрів від будинку ОСОБА_11 . Остання пішла до себе додому, а він пішов у своїх справах. 29 січня 2020 року близько 20 години він перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Відстань між його будинком та будинком ОСОБА_11 приблизно 1,5 км. 29 січня 2020 року близько 20 години він не перебував на подвір`ї господарства ОСОБА_11 , а тим більше не вчиняв стосовно неї злочин. Проте в цей же день - 29 січня 2020 року близько 23 год. 30 хв. його затримали. Чому ОСОБА_11 звинуватила його у вчиненні злочину він сказати не може. У вказаному кримінальному провадженні з його участю не проводилися слідчі експерименти, оскільки він відмовився від вказаної слідчої дії, але відповідної заяви про відмову не писав. Під час досудового розслідування кримінального провадження він не надавав працівникам поліції ніяких показань, а про все, що йому інкримінують дізнався лише отримавши обвинувальний акт.

Свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, він також не визнає.

Проте, вина ОСОБА_5 за епізодом відкритого викрадення 03 жовтня 2019 року належного ОСОБА_8 майна доводиться:

Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка вказала, що з 23 год. 00 хв 02 жовтня 2019 року до 06 год. 00 хв. 03 жовтня 2019 року вона перебувала у залі очікування залізничного вокзалу ст. Ромни Сумської області. У вказаному залі очікування вона перебувала одна. 02 жовтня 2019 року близько 23 год. 30 хв. до зали очікувань зазирнув чоловік, у якому у подальшому вона впізнала ОСОБА_5 . Вона лягла на лавку відпочивати, а жіноча сумка помаранчевого кольору висіла у неї на ремені через плече. 03 жовтня 2019 року близько 04 годин вона прокинулася і сіла на лавку та через деякий час знову задрімала. Прокинулася вона від шурхоту, а коли відкрила очі, то побачила, що поруч стоїть чоловік, як потім вона дізналася ОСОБА_5 . Він запитав у неї, коли йде потяг на м. Бахмач Чернігівської області, став запитувати у неї куди вона їде. Потім ОСОБА_5 схопив обома руками за сумку, яка висіла у неї через плече, сильно потягнув та відірвав сумку від ремінця. З вказаною сумкою ОСОБА_5 вибіг із залу очікування залізничного вокзалу. Вона вибігла слідом за ОСОБА_5 за межі залізничного вокзалу і стала кричати, щоб він віддав їх хоч б мобільний телефон, який був у сумці. Проте на її слова ОСОБА_5 не відреагував та побіг далі. ОСОБА_5 відкрито викрав у неї жіночу сумку вартістю 129 грн 00 коп, у якій були мобільний телефон «Nokia 130» вартістю 500 грн, гаманець вартістю 200 грн з грошовими коштами: гривнями в сумі 500 грн, рублями Російської Федерації у сумі 500 рублів та польськими злоті у сумі 10 злотих, флеш-накопичувач вартістю 170 грн 00 коп, а також документи, видані на її ім`я: пенсійне посвідчення та посвідчення інваліда внаслідок Чорнобильської катастрофи. Із заявою про кримінальне правопорушення вона звернулася до поліції 04 жовтня 2019 року. У подальшому їй пред`являли для впізнання осіб за фотографіями, зокрема 4 фото, та на фотографії під № 4 вона впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 03 жовтня 2019 року відкрито викрала належне їй майно. ОСОБА_5 вона впізнала за зовнішніми рисами обличчя, оскільки дуже добре його роздивилася. На час вчинення злочину ОСОБА_5 був одягнутий у джинси темно-синього кольору та куртку сірого кольору. У подальшому працівники поліції повернули їй сумку та мобільний телефон. Вона згодна з висновком експерта, що вартість викраденого у неї ОСОБА_5 телефону становила 220 грн 00 коп. Незважаючи на те, що вона має претензії матеріального характеру до ОСОБА_5 , з позовом до нього вона не зверталася. Прохає призначити йому покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04 жовтня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_8 04 жовтня 2019 року звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Роменського ВП ГУНП в Сумській області, у якій зазначила, що 03 жовтня 2019 року близько 04 год. 30 хв. невстановлена особа у приміщенні залізничного вокзалу в м. Ромни Сумської області заволоділа жіночою сумкою, в якій знаходилися кошти в сумі 500 грн 00 коп, мобільний телефон «Nokia 130», посвідчення інваліда внаслідок Чорнобильської катастрофи та пенсійне посвідчення, чим заподіяла їй матеріальну шкоди на суму 1 300 грн 00 коп. При цьому ОСОБА_8 була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, (а.с. 137 т. 2).

Відомості за заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 жовтня 2019 року о 16 год. 11 хв. (а.с. 133, 135 т. 2).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 лютого 2020 року, потерпілій ОСОБА_8 04 лютого 2020 року у присутності двох понятих були пред`явлені для впізнання за фотознімками чотири особи чоловічої статі. Перед пред`явленням потерпілій ОСОБА_8 для впізнання осіб у неї було з`ясовано чи може вона впізнати особу, яка відкрито заволоділа належним їй майном, а також зовнішній вигляд і прикмети вказаної особи. Потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що чоловік був худорлявої статури, мав добре виражені скули, широкий та начебто зламаний ніс, тонкі широкі губи, темні очі.

З осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_8 впізнала чоловіка, який вчинив стосовно неї кримінальне правопорушення, на фотознімку під № 4. При цьому пояснила, що вона впізнає вказану особу за добре вираженими вилицями, широким носом, який нібито зламаний, тонкими широкими губами та темними очима.

Вказаний протокол був підписаний потерпілою ОСОБА_8 та понятими без зауважень (а.с. 140-141 т. 2).

На фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зафіксовано, що потерпіла ОСОБА_8 вказує на фото під № 4 (а.с. 143 т. 2).

Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного з потерпілою ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12019200100000703 на фотознімку під № 4 зображений ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Ромни Сумської області (а.с.142 т. 2).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 вказала, що на фотознімках, які були їй пред`явлені для впізнання, вона впізнала саме ОСОБА_5 . Вказане фото вона вибрала самостійно, у неї не має сумніву, що відкрите викрадення належного їй майна 03 жовтня 2019 року о 04 год. 30 хв. вчинив саме ОСОБА_5 .

Як вбачається з висновку експерта № 19/119/11-1/2269е від 21 жовтня 2019 року ринкова вартість телефону марки «Nokia 130» сірого кольору, який був придбаний 12 жовтня 2018 року, станом на 03 жовтня 2019 року могла складати 220 грн 00 коп.(а.с.147-149 т. 2)

Протоколом огляду предмету від 26 листопада 2019 року, згідно якого ОСОБА_15 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , у якому була карта оператора мобільного зв`язку «Джинс» (а.с. 152 -153 т. 2). У своїй розписці від 26 листопада 2019 року про добровільну видачу працівникам поліції зазначеного телефону ОСОБА_15 вказав, що мобільний телефон він знайшов у м. Ромни Сумської області поблизу магазину «Акамуляторний світ» по вул. Горького (а.с. 151 т. 2).

Вина ОСОБА_5 за епізодом відкритого викрадення 06 січня 2020 року належного ОСОБА_9 майна доводиться:

Показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка надала вказала, що 05 січня 2020 року вона приїхала до м. Ромни Сумської області в гості до матері та ввечері цього ж дня близько 20 години пішла у кафе, де перебувала приблизно до 2 години 06 січня 2020 року, а потім стала йти додому. Коли вона вже була на вулиці біля магазину «Бульвар» по вул. Свободи в м. Ромни Сумської області, то взяла до рук мобільний телефон «Самсунг А-50» чорного кольору, щоб відправити смс-повідомлення. Тримаючи вказаний мобільний телефон у руці, вона попрямувала далі додому, зайшла до скверу, який розташований напроти магазину «Бульвар» та відчула, що до неї ззаду хтось підбіг. ЇЇ обхопили ззаду руками та вирвали мобільний телефон. Вона озирнулася та побачила молодого чоловіка, який тримав у руці належний їй мобільний телефон. Схопивши руками свій телефон, вона стала його виривати у вказаного чоловіка, вимагаючи віддати їй телефон. Чоловік їй нічого не відповідав, але не випускав з рук її мобільний телефон. Потім він вирвався від неї та побіг з її телефоном у двори будинків, що розташовані поруч. Вона побігла за ним слідом та наздоганяла його приблизно 5 хвилин, але потім зрозуміла, що їй не вдасться його наздогнати. Прийшовши додому, вона одразу ж викликала працівників поліції та написала заяву про вчинене кримінальне правопорушення. У сквері, де чоловік вирвав у неї мобільний телефон, горіло світло, а тому вона добре розгледіла вказаного чоловіка, тим більше, що він стояв від неї на відстані витягнутої руки та вона дивилася прямо на нього протягом 1-2 хвилин. Вона звернула увагу на ніс вказаного чоловіка, який був нібито перебитий. Крім того сам чоловік здавався побитим. У чоловіка були невеликі та глибоко посаджені очі. В той день чоловік був одягнутий у спортивні штани чорного кольору з логотипом фірми «Адідас» (з боків три смуги білого кольору), куртку темного кольору та шапку чорного кольору. Приблизно 10 січня 2020 року її викликали до Роменського ВП ГУНП в Сумській області, де пред`явили для впізнання мобільний телефон. Вона впізнала свій мобільний телефон. Крім того їй пред`явили для впізнання по фотографії осіб та серед чотирьох фотографій вона на одній з них впізнала чоловіка, який 06 січня 2020 року відкрито викрав належний їй мобільний телефон. Як потім вона дізналася - це ОСОБА_5 . Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 вона не має, мобільний телефон повернутий їй працівниками поліції. При призначенні ОСОБА_5 покарання вона покладається на розсуд суду.

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 січня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_9 звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Роменського ВП ГУНП в Сумській області, у якій зазначила, що 06 січня 2020 року близько 02 год. 40 хв. невідомий чоловік на перехресті бульвару Свободи і вул. Гетьмана Мазепи в м. Ромни Сумської області шляхом ривка відкрито викрав мобільний телефон «Samsung А50» чорного кольору із бампером-чохлом силіконовим, фіолетового кольору, із захисним склом та сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», з навушниками світло зеленого кольору, які під час грабежу пошкодив, відірвавши нижню частину. При цьому ОСОБА_9 була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Також ОСОБА_9 вказала працівникам поліції, що бачила чоловіка, який вчинив грабіж (а.с. 170 т. 2).

Відомості за заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2020 року о 07 год. 38 хв. (а.с. 133, 168 т. 2).

За протоколом огляду від 06 січня 2020 року, який був проведений у період часу з 03 год. 30 хв. до 04 год. 17 хв. за участі потерпілої ОСОБА_9 , на ділянці місцевості у м. Ромни Сумської області, а саме на ділянці перехрестя бульвару Свободи та вул. Гетьмана Мазепи оглянуто земельну ділянку, розташовану у сквері та встановлено, що на ній є пішохідна доріжка, яка має покриття з тротуарної плитки. У місці закінчення доріжки з покриттям із тротуарної плитки, яка відмежована бетонними бордюрами та прилягає до доріжки із грунтовим покриттям, що проходить перпендикулярно у напрямку вул. Гетьмана Мазепи, виявлено навушники світло-зеленого кольору, а саме їх частина верхня із вкладишами-динаміками та дротами (кабелями) до перемикача з мікрофоном, край якого, у вигляді отвору у полімерній коробці вільній від дроту (кабелю). Потерпіла ОСОБА_9 зауважила, що виявлена частина навушників є частиною від належних їй навушників до мобільного телефону «Samsung А50», який був відкрито викрадений у неї у вказаному місці 06 січня 2020 року невідомим їй чоловіком (а.с. 171-174 т. 2).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 лютого 2020 року, потерпілій ОСОБА_9 09 січня 2020 року у період часу з 16 год. 00 хв. до 16 год. 20 хв. у присутності двох понятих у приміщенні Роменського ВП ГУНП в Сумській області були пред`явлені для впізнання за фотознімками чотири особи чоловічої статі. Перед пред`явленням потерпілій ОСОБА_9 для впізнання вказаних осіб у неї було з`ясовано чи може вона впізнати особу, а також зовнішній вигляд і прикмети вказаної особи. Потерпіла ОСОБА_9 повідомила, що може впізнати особу за ознаками обличчя. У того чоловіка були тонкі губи, глибоко посаджені очі, лінія роту пряма та їй здалося нібито у нього був зламаний ніс.

З осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_9 вказала на чоловіка, який зображений на фотознімку під № 3. При цьому пояснила, що вона впізнає вказану особу за ознаками обличчя: тонкі губи, глибоко посаджені очі, лінія роту пряма, ніс має сліди перелому. Вказаний протокол був підписаний потерпілою ОСОБА_9 та понятими без зауважень (а.с. 177-178 т. 2).

На фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зафіксовано, що потерпіла ОСОБА_9 вказує на фото під № 3 (а.с. 180 т. 2).

Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного з потерпілою ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12019200100000703 на фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Ромни Сумської області (а.с. 179 т. 2).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 надала показання, що вона впевнена, що 06 січня 2020 року близько 02 год. 40 хв. її мобільним телефоном відкрито заволодів ОСОБА_5 , оскільки він, коли виривав у неї телефон, то був на відстані витягнутої руки та вона добре його роздивилася. Вона дивилася на ОСОБА_5 приблизно 1-2 хвилини. У місці, де ОСОБА_5 вирвав у неї телефон, було світло від ліхтарів. Вона звернула увагу на ніс вказаного чоловіка, який був нібито перебитий, а сам чоловік здавався побитим. У чоловіка були невеликі та глибоко посаджені очі. Тому вона впевнено вказала на зазначеного чоловіка при пред`явлені їй для впізнання осіб за фотознімками.

Відповідно до розписки ОСОБА_16 , останній добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «Samsung А50» ІМЕІ НОМЕР_4 (а.с. 181 т. 2).

Протоколом огляду предмету від 09 січня 2020 року, згідно якого ОСОБА_16 добровільно видав працівникам Роменського ВП ГУНП в Сумській області мобільний телефон марки «Samsung А50» в корпусі чорного кольору, задня кришка з відтінками фіолетового кольору, IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 . В телефоні сім-карти відсутні (а.с.182-184 т. 2).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав показання, що він з 2007 року зареєстрований як фізична-підприємець та здійснює свою діяльність у вигляді торгівлі та надання послуг з ремонту мобільних телефонів у торговельному центрі по вул. Соборній в м. Ромни Сумської області у магазині «Сервісний центр «Майстер». 09 січня 2020 року близько 17 години до його магазину прийшла жінка віком від 30 до 40 років та попрохала його відремонтувати телефон «Samsung А50» сенсорний, темно-синього кольору, модель 2019 року. Телефон був у заблокованому стані та на ньому був встановлений пароль. У вказаної жінки не було коштів, щоб сплатити за те, що він розблокує вказаний телефон, а тому вона запропонувала йому придбати телефон. При цьому жінка не пояснювала, де саме вона взяла вказаний телефон. Він погодився та придбав мобільний телефон за 2 500 грн 00 коп. При цьому договір купівлі-продажу телефону він та жінка не укладали, він лише сплатив останній кошти за телефон. Зазначений телефон він зберігав за місцем своєї роботи. В той же день, чи наступного дня, він вже точно сказати не може, йому зателефонували працівники поліції та стали з`ясовувати чи не приносили йому мобільний телефон «Самсунг А-50». Він сказав, що придбав такий телефон та працівники поліції вилучили зазначений телефон у нього.

Свідок ОСОБА_14 надала показання, що з весни 2019 року і до затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочинів, вони проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Взимку 2020 року, точну дату вона на даний час вже сказати не може, оскільки пройшов значний час, ОСОБА_5 звернувся до неї з проханням продати мобільний телефон, який він знайшов. Детально за яких обставин ОСОБА_5 знайшов телефон, останній не розповідав. ОСОБА_5 пояснив, що сам він не може продати телефон, оскільки всім відомо, що він раніше був засуджений і тому телефон у нього можуть не придбати. Вона та ОСОБА_5 зустрілися біля майстерні-магазину «Антуріум» в м. Ромни Сумської області та ОСОБА_5 передав їй мобільний телефон, який вона мала продати. Вона не може вказати марку вказаного телефону, але він був дуже красивий та вона навіть хотіла залишити його собі. Телефон був сенсорний, чорного чи синього кольору, точніше вона вже сказати не може. Вказаний телефон був вимкнений і заблокований. Вони його не могли розблокувати, оскільки він міг бути розблокований лише за допомогою відбитку пальця власника. Зазначений телефон вона здала до майстерні-магазину «Антуріум» та отримала за нього грошові кошти в сумі до 2 000 грн, більш точну суму вона на даний час вказати не може. Грошові кошти, отримані від продажу телефону, вона передала ОСОБА_5 . На той час, коли вона та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю, ОСОБА_5 у своїх батьків не проживав.

Як вбачається з висновку експерта № 19/119/11-1/1-17е від 04 лютого 2020 року ринкова вартість телефону марки «Samsung А50» станом на 06 січня 2020 року могла складати 6 798 грн 00 коп (а.с.189-192 т. 2)

Вина ОСОБА_5 за епізодом відкритого викрадення 08 січня 2020 року належного ОСОБА_10 майна доводиться:

Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який вказав, що 08 січня 2020 року після 15 години він вийшов із кафе «Мрія», яке розташоване на Московському бульварі в м. Ромни Сумської області та вирішив зателефонувати дружині, а тому витягнув мобільний телефон «Nokia 230». В цей час назустріч йому йшов чоловік, якого він раніше не знав, та попрохав у нього телефон, щоб зателефонувати. Він дав вказаному чоловіку телефон та вказаний чоловік нібито намагався зателефонувати, але потім з його телефоном швидко пішов через парк. Чоловік був у чорній куртці з капюшоном, який був одягнутий на його голову. Він швидко пішов за вказаним чоловіком, наздогнав його на іншій стороні скверу та став прохати віддати належний йому мобільний телефон. Проте чоловік штовхнув його руками у груди. Він не втримався на ногах і впав на землю, а чоловік почав тікати. Тоді він підвівся на ноги і побіг слідом, став кричати, щоб вказаний чоловік віддав йому мобільний телефон. Зазначений чоловік перед кафе «Мрія» забіг у двори. Він забіг у двори слідом за вказаним чоловіком, але чоловіка, який відкрито викрав належний йому телефон, він не побачив. Інших осіб, крім нього і чоловіка, який викрав у нього мобільний телефон, на час вчинення злочину на місці події не було. У нього був викрадений мобільний телефон «Nokia 230» чорного кольору із срібною кришкою, кнопковий, у якому була сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» та карта пом`яті. В день, коли було вчинене відкрите викрадення належного йому майна, він у кафе вживав спиртні напої та випив приблизно 150 г. горілки, тому він до поліції із заявою про вчинене кримінальне правопорушення не звертався. У кінці січня - на початку лютого 2020 роки йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що знайшли викрадений у нього мобільний телефон та в цей же день він написав заяву про вчинення 08 січня 2020 року кримінального правопорушення. У поліції йому був пред`явленій для впізнання мобільний телефон та він впізнав його за плямами на екрані та сріблястою кришкою. Вказаний мобільний телефон йому не повернули. Також йому були пред`явлені для впізнання особи за фотографіями. Було пред`явлено 4 фотографії та серед них на фото під № 4 він впізнав чоловіка, який 08 січня 2020 року відкрито викрав належний йому мобільний телефон, як потім він дізнався це був ОСОБА_5 . До того як йому пред`явили для впізнання фотографії, він описав працівникам поліції зовнішні ознаки чоловіка, який відкрито викрав належний йому мобільний телефон, оскільки добре розглядів вказаного чоловіка, враховуючи, що до того, як побігти з його телефоном, чоловік він майже 5 хвилин намагався набрати номер телефону. Він згоден з висновком експерта, що вартість викраденого у нього мобільного телефона «Nokia 230» становила 800 грн 00 коп. При призначенні ОСОБА_5 покарання він покладається на розсуд суду.

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01 лютого 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_10 01 лютого 2020 року звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Роменського ВП ГУНП в Сумській області, у якій зазначив, що у період часу з 16 год 00 хв до 16 год 30 хв 08 січня 2020 року невстановлена особа на бульварі Московському в м. Ромни Сумської області неподалік магазинку «Електрик» відкрито викрала належний йому мобільний телефон марки «Nokia 230», IMEI НОМЕР_7 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_8 . При цьому ОСОБА_10 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 195 т. 2).

Відомості за заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року о 17 год. 20 хв. (а.с. 133, 193 т. 2).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 лютого 2020 року, потерпілому ОСОБА_10 08 лютого 2020 року у період часу з 09 год. 30 хв. до 09 год. 50 хв. у присутності двох понятих були пред`явлені для впізнання за фотознімками чотири особи чоловічої статі. Перед пред`явленням потерпілому ОСОБА_10 для впізнання осіб у нього було з`ясовано чи може він впізнати особу, а також зовнішній вигляд і прикмети вказаної особи. Потерпілий ОСОБА_10 повідомив, що може впізнати правопорушника за такими ознаками: широкий ніс, добре виражені скули, тонкі широкі губи та за сукупністю інших рис обличчя.

З осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_10 впізнав чоловіка, який заволодів його мобільним телефоном, на фотознімку під № 2. При цьому ОСОБА_10 пояснив, що він впізнає вказану особу за широким носом, тонкими широкими губами та за загальними ознаками обличчя.

Вказаний протокол був підписаний потерпілим ОСОБА_10 та понятими без зауважень (а.с. 197-198 т. 2).

На фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_10 вказує на фото під № 2 (а.с. 200 т. 2).

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 надав показання, що обличчя чоловіка, який 08 січня 2020 року близько 16 години заволодів його мобільним телефоном він добре роздивився, оскільки до того як побігти з його телефоном, вказаний чоловік майже 5 хвилин намагався набрати номер телефону. При пред`явлені особи за фотознімками для впізнання він вказав на фото під № 2 та вказаним чоловіком виявився ОСОБА_5 .

Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного з потерпілим ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12019200100000703 на фотознімку під № 2 зображений ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Ромни Сумської області (а.с. 199 т. 2).

Як вбачається з висновку експерта № 19/119/11/1-426е від 18 лютого 2020 року ринкова вартість телефону марки «Nokia 230» чорного кольору з сірою кришкою, станом на 08 січня 2020 року могла складати 800 грн 00 коп. (а.с. 203-206 т. 2).

Вина ОСОБА_5 за епізодом нападу 29 січня 2029 року на ОСОБА_11 з метою заволодіння належним їй майном, який поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, доводиться:

Показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка вказала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 . За вказаною адресою вона проживає сама. У вечірній час 29 січня 2020 року вона одна перебувала у дворі свого господарства за вказаною адресою та до неї підійшов ОСОБА_5 . До вказаного дня вона знала ОСОБА_5 як особу, оскільки він приходив у гості до її сусіда - ОСОБА_17 , який проживає у будинку АДРЕСА_3 та ходив до нього через її двір. До зазначеної події вона бачила ОСОБА_5 приблизно 20 разів, коли він приходив до сусіда. ОСОБА_5 попрохав у неї чашку води та вона, набравши із відра, яке стояло біля її будинку, води, передала чашку останньому. В цей час ОСОБА_5 став дивитися на сережки, які були вдягнуті на ній. У дворі її господарства крім неї та ОСОБА_5 нікого не було, а також поряд не було інших осіб. Через деякий час, нічого не говорячи, ОСОБА_5 раптово та несподівано для неї став наносити їй удари кулаками по голові та наніс приблизно 10 ударів у ділянку лобної частини голови. Удари були сильними та від них у неї запаморочилося у голові, а також їй стало зле. При цьому ОСОБА_5 їй нічого не говорив та не погрожував. Потім вона відчула, що ОСОБА_5 з мочок обох вух зірвав у неї золоті сережки 585 проби, маленькі, з плетінням у вигляді кошика, без камінців. Після цього ОСОБА_5 штовхнув її, вона впала на землю та він наніс їй приблизно 10 ударів ногами по тулубу. Коли ОСОБА_5 відійшов від неї, то вона забігла до свого будинку та встигла зачинити двері. ОСОБА_5 до її будинку в той день не заходив. Потім вона викликала працівників поліції та написала заяву про злочин. Наступного після зазначеної події дня її обстежував лікар та зафіксував, що у неї були синці на обличчі у ділянці очей, гематоми на голові, розірвані мочки обох вух, а також були синці на ногах та кистях рук. Вона згодна з висновком експерта, що вказані тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень. У подальшому працівники поліції також пред`являли їй для впізнання фотографії, на яких вона впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 29 січня 2020 року вчинила стосовно неї злочин. Вона добре роздивилася ОСОБА_5 , оскільки бачила його раніше, а також 29 січня 2020 року на час вчинення злочину над входом до її будинку горіло світло та вона до того як ОСОБА_5 зірвав з неї сережки спілкувалася з останнім. Викрадені сережки їй повернуті не були, але вона не має претензій матеріального і морального характеру до ОСОБА_5 . При призначенні обвинуваченому покарання, вона покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9-10, 91 т. 5).

Відомості за заявою щодо заволодіння майном ОСОБА_11 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 січня 2020 року о 23 год.16 хв. (а.с. 133 т. 2).

29 січня 2020 року у період часу з 23 год. 11 хв. до 00 год. 15 хв. був проведений огляд господарства ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 211-217 т. 2).

Свідок ОСОБА_18 надав показання, що у січні 2020 року він проживав разом із ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 , номер будинку він не пам`ятає. У січні 2020 року у вечірній час приблизно з 17 до 18 години він та ОСОБА_19 перебували вдома та почули сильний жіночий крик. Вони визначили, що це кричить сусідка престарілого віку, яка проживає поруч. Прізвища вказаної сусідки він не знає. Їх сусідка перебувала у своєму будинку та кричала у вікно: «Крадуть, вбивають, банда у хаті». Вона кричала близько 30 хвилин. Вони на вказані крики до будинку сусідки не приходили, а викликали поліцію. Працівники поліції сказали йому та ОСОБА_19 чекати біля двору їх сусідки. Вони стали чекати та через деякий час приїхали працівники поліції. Разом із працівниками поліції вони зайшли у двір сусідки. Їх сусідка - жінка престарілого віку перебувала у будинку, бо йшов дощ. Вона показувала працівникам поліції, що з обох мочок її вух були зірвані сережки. У вказаної жінки були розірвані мочки на обох вухах. Жінка описала працівникам поліції чоловіка, який вчинив злочин, зокрема, повідомила, що він був одягнутий у куртку чорного кольору, у нього було побите обличчя, а також на пальцях рук у нього були татуювання. Більше ніяких прикмет вказаного чоловіка вона не називала. Також вказана жінка повідомляла, що у неї забрали грошові кошти. Жінка говорила, що чоловік, який вчинив злочин, був один. При цьому вона не говорила, що раніше бачила вказаного чоловіка. Через деякий час йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що сережки, які зірвали з його сусідки, чоловік, який це зробив, викинув у дворі її будинку, а тому він був присутній, коли працівники поліції шукали зазначені сережки. Проте у дворі його сусідки працівники поліції вказані сережки не знайшли.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 січня 2020 року, потерпілій ОСОБА_11 30 січня 2020 року у період часу з 16 год. 35 хв. до 16 год. 55 хв. у присутності двох понятих у приміщенні Роменського ВП ГУНП в Сумській області були пред`явлені для впізнання за фотознімками чотири особи чоловічої статі. Перед пред`явленням потерпілій ОСОБА_11 для впізнання вказаних осіб у неї було з`ясовано чи може вона впізнати особу, а також зовнішній вигляд і прикмети вказаної особи. Потерпіла ОСОБА_11 повідомила, що може впізнати особу, яка зірвала з неї сережки та заподіяла їй тілесні ушкодження, за такими ознаками: чоловік має виражені скули, широкий ніс, широкі тонкі губи, очі темного кольору, які глибоко посаджені.

З осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_11 вказала на чоловіка, який зображений на фотознімку під № 2. При цьому пояснила, що вона впізнає вказану особу за наступними ознаками: очі темні глибоко посаджені, широкий ніс, широкі тонкі губи, добре виражені вилиці. Вказаний протокол був підписаний потерпілою ОСОБА_11 та понятими без зауважень (а.с. 219-220 т. 2).

На фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зафіксовано, що потерпіла ОСОБА_11 вказує на фото під № 2 (а.с. 222 т. 2).

Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного з потерпілою ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12019200100000703 на фотознімку під № 2 зображений ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Ромни Сумської області (а.с. 221 т. 2).

Як вбачається з висновку експерта № 89 від 12 березня 2020 року ОСОБА_11 була обстежена 31 січня 2020 року. Зі слів обстежуваної встановлено, що 29 січня 2020 року за місцем її проживання невідомий чоловік бив її по голові руками, після чого вона впала на підлогу і нападник бив ногами по тулубу. Експертом на час обстеження ОСОБА_11 встановлено, що у неї на мочці лівого вуха садно лінійної форми під кіркою коричневого кольору нижче рівня шкіри, розміром 3,0х0,2 см., у проекції нижнього краю правої лопатки - синець фіолетового кольору з червонуватим відтінком розміром 3,0х2,0 см. У основи другого пальця лівої кисті садно, вкрите кірочкою коричневого кольору нижче рівня шкіри, розміром 3,0х0,5 см. По тильній поверхні лівої кисті - винець фіолетового кольору з червонуватим відтінком розмірами 3,5х2,0 см. У основи 5-го пальця правої кисті - садно під кіркою коричневого кольору нижче рівня шкіри розміром 1,5х0,5 см. Інші ушкодження не пред`являлися. Експертом зроблений висновок, що під час обстеження 31 січня 2020 року у ОСОБА_11 були виявлені наступні тілесні ушкодження: садна на мочці лівого вуха, садно на тулубі по задній поверхні, синці та садно на лівій кисті, садно на правій кисті. Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Характер саден та колір синців вказує на те, що вони можуть відповідати терміну 29 січня 2020 року. Механізм утворення вказаних тілесних ушкоджень - це дія тупого предмету (предметів). Не виключено, що вони могли утворитися за обставин та подій, які відбувалися 29 січня 2020 року (а.с. 225-226 т. 2).

Згідно висновку експерта № 19/119/11/1-362 е від 07 лютого 2020 року ринкова вартість двох сережок зі сплаву золота 585 проби, конструктивне виконання - клубок ниток, масою від 1,5 г. кожна станом на 29 січня 2020 року могла становити 717 грн 36 коп (а.с. 230-234 т. 2).

При вирішенні питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 за вказаним епізодом суд враховує, що для встановлення наявності або відсутності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 187 КК України, а також відмежування розбою від грабежу (ст. 186 КК України) слід виходити із об`єктивної сторони вказаного злочину, кваліфікуючою та обов`язковою ознакою якого є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, що є окремим спеціальним різновидом суспільно небезпечного діяння проти власності та складається з двох нерозривних і взаємозалежних дій: нападу і насильства.

Напад складається (може складатися) з одномоментного акту або системи поведінкових актів, за допомогою яких відбувається заволодіння чужим майном. Властивістю нападу є включення, «вплетення» в нього насильства - дії, що робить заволодіння майном нападом.

Власне акт чи акти заволодіння майном через обов`язкове поєднання з насильством чи погрозою його застосування (фізичне або психічне насильство) наповнюються якісно іншим змістом та набувають ознак розбійного нападу.

Під час розбою напад завжди пов`язаний із насильством або погрозою його застосування. Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи потерпілого і застосовуються проти її волі та (або) поза її. Метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник покладається й обирає форми (способи) насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя чи здоров`я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь або дозволяє уможливити його утримання, якщо воно вже у нього перебувало.

Насильство, як правило є інтенсивним. Особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, тобто у стані готовності застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров`я особи, на будь-якому етапі злочинної поведінки. Такий стан і характер дій нападника по суті є тими ознаками, які, навіть за відсутності реального застосування насильства, свідчать про розбій.

Зовнішні прояви нападу і насильства (погрози його застосування) можуть бути й іншими. Має значення місце, пора доби, обстановка, обставини, форма та порядок перебігу нападу і застосування насильства.

Насильство ж, яке застосовується під час відкритого заволодіння майном (грабежу) має іншу правову природу. В такому випадку особа має намір викрасти чуже майно і для цього застосовує відкриту форму заволодіння ним. Для досягнення своєї мети вона ігнорує небезпеку бути викритою у злочині і не зупиняється перед застосуванням насильства до особи, яка може перешкодити їй завершити задумане. Для здійснення злочинного наміру особа обирає способи і засоби посягання, які вважає прийнятними для цього. Головним у намірі грабіжника є бажання відкрито заволодіти майном. Стосовно цієї мети насильство має факультативне, другорядне, хоча обтяжуюче й кваліфікуюче, але побічне значення, в умислі винного воно не є переважаючим чинником.

В одному випадку насильство може проступати як форма заволодіння майном, в іншому як засіб (функція, знаряддя) подолання перешкоди у доступі до майна. У цьому сенсі насильство є не так способом заволодіння майном, як відображенням (свідченням) підвищеної суспільної небезпеки особи, яка його вчинила.

При грабежі неможливо заподіяти небезпечні для життя чи здоров`я тілесні ушкодження, оскільки форма, в якій реалізується злочинний умисел, не передбачає використання дій (прийомів, засобів), які можуть призвести до більш тяжчих наслідків. Інакше ці дії за певних обставин матимуть ознаки розбою. Особа, яка вчиняє грабіж, не вдається до демонстративної агресивно-насильницької поведінки і своїм станом та характером дій не виражає її, не використовує предметів із підвищеною травмувальною дією, не застосовує засобів впливу, які очевидно можуть призвести до наслідків, небезпечних для життя чи здоров`я, не погрожує застосуванням такого насильства, оскільки такі погрози при грабежі об`єктивно неможливі.

Відмінність між насильством при розбої і насильством при грабежі необхідно шукати в природі самого насильства, його спрямованості та характері дій особи, яка його застосовує.

Якщо поведінка винної особи в конкретний час, місці, за обставин та в обстановці є підступною, несподіваною, раптовою і неспровокованою, спрямована проти волі або поза волею потерпілого, насильство є реальним, інтенсивним і небезпечним для життя чи здоров`я особи або ж воно не застосовується (є нереальним), але характер дій особи є агресивно-насильницьким, то такі ознаки свідчать про напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, або з погрозою його застосування, і мають розцінюватись як розбій. При цьому, визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й обстановка, час, спосіб дії винної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 686/8655/15-к. та від 28 березня 2019 року у справі № 753/2814/15-к.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 надала показання, що 20 січня 2020 року близько 20 год. 00 хв. у дворі її господарства вона та ОСОБА_5 перебували одні, інших осіб поблизу не було. ОСОБА_5 раптово і несподівано для неї став наносити їй удари кулаками у ділянку голови та наніс приблизно 10 ударів у ділянку лобної частини голови. Вказані удари були сильними. Від вказаних ударів у неї запаморочилося у голові та їй стало зле. Потім вона відчула, що ОСОБА_5 з мочок обох вух зірвав у неї золоті сережки. Після цього ОСОБА_5 штовхнув її, вона впала на землю та він наніс їй приблизно 10 ударів ногами по тулубу.

При проведенні 31 січня 2020 року огляду потерпілої ОСОБА_11 лікарем- судмедекспертом вона пояснювала останньому, що 29 січня 2020 року ОСОБА_5 наносив їй удари у ділянку голови, а також у неї були зафіксовані тілесні ушкодження у вигляді садна лівого вуха садно лінійної форми під кіркою коричневого кольору нижче рівня шкіри, розміром 3,0х0,2 см., у проекції нижнього краю правої лопатки - синець фіолетового кольору з червонуватим відтінком розміром 3,0х2,0 см; у основи другого пальця лівої кисті садно, вкрите кірочкою коричневого кольору нижче рівня шкіри, розміром 3,0х0,5 см; по тильній поверхні лівої кисті - синець фіолетового кольору з червонуватим відтінком розмірами 3,5х2,0 см; у основи 5-го пальця правої кисті - садно під кіркою коричневого кольору нижче рівня шкіри розміром 1,5х0,5 см.

Суд враховує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 20 січня 2020 року близько 20 години на подвір`ї господарства за адресою: АДРЕСА_3 перебували лише вдвох. При цьому ОСОБА_11 була особою похилого віку та ОСОБА_5 розумів, що у разі нападу на потерпілу з метою заволодіння належним їй майном, вона не може чинити йому активний опір. Станом на 20 січня 2020 року ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 75 років. Дії ОСОБА_5 стосовно потерпілої ОСОБА_11 носили агресивно-насильницький характер, були несподіваними та раптовими для неї.

При цьому ОСОБА_5 наносив потерпілій удари кулаками у ділянку життєво важливого органу - у ділянку голови. Вказані удари були сильними і від них у потерпілої запаморочилося у голові та їй стало зле. Після заволодіння майном ОСОБА_11 , ОСОБА_5 штовхнув потерпілу, від чого вона впала на землю та продовжив їй наносити удари ногами по тулубу.

З урахування наведеного суд вважає, що застосоване ОСОБА_5 29 січня 2020 року до ОСОБА_11 до заволодіння належним їй майном насильство було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_11 .

Таким чином своїми діями за епізодами відкритого викрадення належного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 майна ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Своїми діями, щодо нападу 29 січня 2020 року на потерпілу ОСОБА_11 з метою заволодіння належним їй майном, який поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України, - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Крім того органами досудового розслідування ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу. При цьому у обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 у жовтні місяці 2019 року, перебуваючи в м. Ромни Сумської області, відпочивав з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка була його боржником. Під час відпочинку ОСОБА_5 , отримав від невстановленої особи два металевих предмети зовні схожі на корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2. ОСОБА_5 усвідомлюючи, що надані йому предмети можуть бути вибуховим пристроєм, обіг яких може здійснюватися на підставі передбачених законом дозволів, розуміючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, умисно взяв надані йому предмети, в такий спосіб придбавши вибуховий пристрій. Після цього ОСОБА_5 переніс вказаний вибуховий пристрій до господарського приміщення за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та у подальшому незаконно зберігав вказані предмети зовні схожі на вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу на території господарства за місцем реєстрації.

30 січня 2020 року о 13 год. 05 хв. у господарському приміщенні, розташованому на території господарства за місцем реєстрації ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений несанкціонований обшук, який у подальшому був узаконений 04 лютого 2020 року слідчим суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області. Під час проведення обшуку у господарському приміщені, яке розташоване на території господарства, було виявлено вищевказані предмети зовні схожі на вибуховий пристрій.

Згідно висновку експерта від 28 лютого 2020 року №19/119/10/2-18е на дослідження були представлені предмети, вилучені 30 січня 2020 року під час обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5 , а саме: один конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини - корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який (згідно інформаційних джерел) споряджається бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом, масою 50-56 грам; один засобом підриву - уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 для ручних гранат (РГД-5, Ф-1 та РГ-42), який (згідно інформаційних джерел) споряджається ініціюючими вибуховими речовинами ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантною вибуховою речовиною підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. При конструктивному поєднанні наданого на дослідження одного корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, з наданим на дослідження одним уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 є боєприпасом - однією оборонною ручною гранатою Ф-1. Наданий на дослідження один корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження одним уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 придатні до вибуху.

ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав та надав показання, що ніякої гранати у нього ніколи не було. За адресою: АДРЕСА_2 проживають його батьки та за вказаною адресою він не проживав з 2003 року. Вже коли він 29 січня 2020 року був затриманий та перебував у приміщенні Роменського ВП ГУНП в Сумській області, то за місцем проживання його батьків прийшли працівники поліції, які провели обшук та виявили і вилучили гранату. Вказану гранату підкинули йому працівники поліції в день, коли проводили обшук, тим більше, що подвір`я їх господарства неогороджене, через нього є вільний прохід, а приміщення, у якому працівники поліції виявили гранату, не закривалося та до нього міг зайти хто завгодно. Чому працівники поліції у обвинувальному акті зазначили, що вказану гранату у жовтні місяці 2019 року йому передала особа, яка була його боржником, він пояснити не може. Він гранату додому не приносив. На підтвердження факту, що вказану гранату йому підкинули працівники поліції свідчить і той факт, що зазначена граната була замотана у таку саме плівку, якою працівники поліції після обшуку проводили пакування речових доказів. З його участю слідчий експеримент не проводився та він будь-яких показань з приводу вказаної гранати не надавав.

Судом встановлено, що дійсно при проведенні 30 січня 2020 року обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , дозвіл на проведення якого у подальшому був наданий ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2020 року (а.с. 245 т.2), були вилучені: предмет схожий на корпус гранати Ф-1 та предмет схожий на запал до гранати типу УЗРГМ-2.

Відповідно до протоколу обшуку від 30 січня 2020 року, який був проведений 30 січня 2020 року у період часу з 13 год. 05 хв. до 14 год. 36 хв. у господарстві за адресою: АДРЕСА_2 , на території вказаного господарства розташована одноповерхова цегляна будівля, вхід до якої здійснюється через одностворчаті дерев`яні двері, на яких на момент обшуку відсутні замки. Всередині вказаного приміщення над вікном за дерев`яною балкою було виявлено поліетиленовий згорток зеленого кольору, всередині якого було ще два прозорі поліетиленових згортка. При їх розгортанні виявлено два металевих предмета. Один із них еліпсовидної форми зеленого кольору та має повздовжні і поперечні борозни, в торцевій (донній) частині наявне маркування «10712-83Т». За зовнішніми ознаками вказаний предмет схожий на корпус гранати Ф-1. Другий предмет циліндричної форми, має плаский важіль, на якому наявне маркування на зовнішньому боці «111-91 УЗРГМ-2 УЗЧП», на внутрішньому боці «386-165-81». Також наявна чека з кільцем. За зовнішніми ознаками вказаний предмет є запалом до гранати типу «УЗРГМ». Вказані предмети працівниками поліції були вилучені. Предмет, схожий на корпус гранати, запаковано до картонної коробки, яку опечатано та прикріплено бірку з пояснювальним написом. Предмет, схожий на запал, загорнуто до картону і поміщено до паперового пакунку, на якому зроблено пояснювальні написи (а.с. 235-240 т. 2).

З переглянутого у судовому засіданні відеозапису обшуку, проведеного 30 січня 2020 року у господарстві за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що він був проведений у присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , а також матері ОСОБА_5 - ОСОБА_22 . До проведення обшуку на запитання слідчого є ОСОБА_22 пояснила, що у вказаному господарстві вона проживає із чоловіком. ЇЇ син ОСОБА_5 за вказаною адресою не проживав жодного дня, але іноді приходить до неї поїсти. Останній раз він був за зазначеною адресою приблизно 20 січня 2020 року, а може і раніше, точно вона вказати не може, оскільки він приходить вночі.

На відеозаписі зафіксовано, що цегляний сарай розташований за будинком. Тильна сторона господарства, з боку городу, не має огородження та має вільний доступ для сторонніх осіб. На час проведення обшуку двері до сараю відчинені. Вказаний сарай містить безліч отворів у стінах, світла не має. Після вилучення при проведенні обшуку предмету, який схожий на корпус гранати Ф-1, та предмету за зовнішніми ознаками схожого на запал до гранати типу УЗРГМ-2, на запитання слідчого ОСОБА_22 не змогла пояснити кому належить вказані предмети, лише сказала, що вона та чоловік їх не клали у сарай. При цьому слідчий їй задав питання «Є ймовірність, що це син ?», на що вона не відповіла.

Свідок ОСОБА_20 надав показання, що у січні чи лютому 2020 року, він вже точно не пам`ятає, працівники поліції запросили його та його жінку бути понятими при проведенні обшуку за місцем проживання батьків ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . При проведенні обшуку ОСОБА_5 не було, а були присутні лише його батьки. Працівники поліції сказали, що ОСОБА_5 затриманий, а тому вони проводять обшук за відомим місцем його проживання. У кімнаті будинку мати ОСОБА_5 показала працівникам поліції сумку, яка належала ОСОБА_5 і стояла під ліжком. У вказаній сумці була нижня білизна, сорочка та футболка. Потім працівники поліції стали проводити обшук у сараї, який розташований у дворі господарства батьків ОСОБА_5 . Він з дружиною та матір`ю ОСОБА_5 стояли на вулиці біля сараю, а працівники поліції у сараї проводили обшук. Через деякий час працівники поліції у середині сараю під стріхою виявили пакет, у якому у розібраному стані була граната, схожа на гранату-лимонку. Все було замотане у плівку чи фольгу: граната замотана окремо, а запал до неї в інший пакунок. Працівники поліції записали номер запалу та гранати, опечатали та вилучили її. Сарай, у якому був проведений обшук не замикається на замок, у ньому взагалі були відсутні вікна та двері. До сараю могла зайти будь-яка особа, оскільки будинок, в якому проживають батьки ОСОБА_5 на два господаря та в іншій половині будинку ніхто не проживає, а територія подвір`я батьків ОСОБА_5 неогороджена та через неї може пройти будь-яка особа. Коли виявили у сараї гранату, то батьки ОСОБА_5 дуже здивувалися та сказали, що бачать гранату вперше. Після цього він підписав протокол обшуку, зауважень до вказаного протоколу не було. Він проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Його будинок розташований на відстані приблизно 20 метрів від будинку батьків ОСОБА_5 . Проте він не може сказати чи проживав ОСОБА_5 на той час постійно у своїх батьків. Він лише бачив, що ОСОБА_5 часто приходив до своїх батьків.

За показаннями свідка ОСОБА_21 , вона разом із чоловіком - ОСОБА_20 проживає за адресою: АДРЕСА_5 та їх будинок розташований неподалік будинку батьків ОСОБА_5 . У січні 2020 року, точну дату вона вже вказати не може, працівники поліції запросили її та чоловіка бути понятими при проведенні обшуку у будинку та господарстві батьків ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . При проведенні обшуку у будинку батьків ОСОБА_5 працівники поліції нічого не знайшли. Після цього пішли проводити обшук у сараї, який розташований на подвір`ї. На той час господарство батьків ОСОБА_5 було огороджене парканом лише зі сторони вулиці. Зайти до вказаного господарства з інших сторін без будь-яких перешкод могла будь-яка особа. Сарай, у якому працівники поліції проводили обшук, був розвалений, закиданий дровами та сміттям. Двері до вказаного сараю були, але сарай не був зачинений на замок. Працівники поліції всередині сараю під стріхою виявили згорток. На час, коли працівники поліції виявили вказаний згорток, вона, її чоловік та батьки ОСОБА_5 стояли під сараєм. Коли працівники поліції розгорнули виявлений згорток, то виявили у ньому гранату. Їй здається, що граната була завернута у плівку. У подальшому вказана граната в їх присутності була поміщена до пакету та опечатана. Вона підписала протокол обшуку, зауважень до змісту вказаного протоколу ні у кого не було. В той час вона часто бачили ОСОБА_5 , але вона не може сказати чи проживав він на той час у будинку батьків, чи ні.

Свідок ОСОБА_14 надала показання, що з весні 2019 року і до затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочинів, вони постійно проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_6 . На той час, коли вона та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю, ОСОБА_5 у своїх батьків не проживав.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Згідно із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, у справі «Бербера, Мессеге і Хабардо против Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень впевненості, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

З наведеного слідує, що обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із кримінальним правопорушенням, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез у справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого є не лише гарантією для обвинуваченого, а служить також гарантією досягнення мети правосуддя.

Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 вказаної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дослідивши в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд, приходить до переконання, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає виправданню за вказаним обвинуваченням на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Що стосується посилання ОСОБА_5 на заподіяння йому працівниками Роменського РВ ГУНП в Сумській області тілесних ушкоджень під час його затримання у кримінальному провадженні № 12019200100000703, то, відповідно до п. 2 ч .6 ст.206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 12 червня 2008 року «Яременко проти України» зазначено, що «коли особа заявляє небезпідставну скаргу про жорстоке поводження з боку правоохоронних органів, має бути проведене ефективне офіційне розслідування, під час якого можна виявити та забезпечити показання винних осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду, передбачають проведення незалежного та безстороннього розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні».

Із заяви ОСОБА_5 від 27 серпня 2020 року, яка була подана ним до Сумської обласної прокуратури вбачається, що ОСОБА_5 повідомляв, що працівники карного розшуку Роменського ВП ГУНП в Сумській області 29 січня 2020 року о 23 год. 30 хв. увірвалися до нього додому, побили його, вибили зуби та зламали ніс (а.с. 241 т. 4).

02 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020200000000276 були внесені відомості за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за заявою ОСОБА_5 , направленою ним до Сумської обласної прокуратури, про застосування до нього насильства співробітниками Роменського ВП ГУНП в Сумській області з метою примушування його до визнання вини у вчиненні злочину (а.с. 251 т. 1).

17 серпня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001715 буди внесені відомості за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України, за заявою ОСОБА_5 за фактом вчинення працівниками Роменського ВП ГУНП в Сумській області кримінального правопорушення (а.с. 256 т. 1).

У подальшому вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне, якому присвоєний номер № 42020200000000276.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020200000000276 здійснюється четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР в м. Полтаві.

У вказаному кримінальному провадженні неодноразово слідчим та прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, були винесені постанови про закриття кримінального провадження № 42020200000000276 за відсутності події кримінального правопорушення, зокрема, постанови від 02 листопада 2022 року (а.с. 46-49 т. 5), від 25 липня 2023 року (а.с. 182-185 т. 6), від 08 лютого 2024 року (а.с. 122 т. 6); від 18 жовтня 2024 року (а.с. 180-181 т. 6); від 09 квітня 2025 року (а.с. 62-69 т. 7), від 30 липня 2025 року, від 29 вересня 2025 року (а.с. 115-117, 194-198 т. 7).

Однак всі вищевказані постанови були скасовані.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020200000000276 триває (а.с. 26 т. 8).

Проте суд враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020200000000276 триває з 02 вересня 2020 року.

В той же час єдиним документом, що має підтверджувати неправомірні дії з боку працівників правоохоронних органів є вирок суду, що набрав законної сили.

Вказаний вирок стороною захисту на час розгляду вказаного кримінального провадження суду наданий не був.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення ОСОБА_5 про застосування до нього працівниками Роменського ВП ГУНП в Сумській області фізичного насильства під час його затримання не свідчить про автоматичне визнання працівників поліції винними у вчиненні стосовно нього кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 372, ч. 1 ст. 373, ч. 1 ст. 374 КК України

Крім того, як вбачається з акта судово-медичного обстеження № 42 від 04 лютого 2020 року, на час обстеження ОСОБА_5 (станом на 04 лютого 2020 року) у нього були наявні тілесні ушкодження на обличчі. При цьому ОСОБА_5 пояснив, що упав вниз обличчям на асфальтове покриття (а.с. 127 т. 4).

Відповідно до книги первинного обстеження осіб, які поміщаються в ІТТ № 5 ГУНП в Сумській області, 30 січня 2020 року у ОСОБА_5 були зафіксовані тілесні ушкодження у вигляді синців під обома очима жовтого кольору та на щоці. Проте у вказаному Журналі ОСОБА_5 зазначив, що претензій ні до кого він не має (а.с. 127 т. 4).

Слід також зазначити, що огляд місця події, слідчий експеримент чи інші слідчі дії, під час яких ОСОБА_5 надавав би показання та докази за якими були б покладені в основу вказаного вироку, у кримінальному провадженні № 12019200100000703 від 04 жовтня 2019 року за участі ОСОБА_5 не проводилася.

Посилання сторони захисту на відсутність доказів вини ОСОБА_5 спростоване дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Стаття 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за епізодами відкритого викрадення 03 жовтня 2019 року майна ОСОБА_8 , 06 січня 2020 року майна ОСОБА_9 , 08 січня 2020 року майна ОСОБА_10 , а також нападу 29 січня 2020 року на ОСОБА_11 з метою заволодіння належним їй майном, який поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я ОСОБА_11 , повністю доведена та своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені:

- ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно;

- ч. 1 ст. 187 КК України, - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставинами, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , є рецидив злочинів.

Виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності заходів примусу, характеру вчинених обвинуваченим дій, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , ту обставину, що він раніше неодноразово судимий (а.с. 260 т. 7), з 25 вересня 2019 року перебуває під наглядом лікаря-нарколога КЗ СОР 1 ОСЛ м. Ромни з діагнозом «Психічні розладі та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю» (а.с. 29 т. 3), за місцем проживання характеризувався з негативного боку (а.с. 31 т. 3), то обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Вказана міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням особи обвинуваченого, підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_5 покарання суд не вбачає, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження не встановлені обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.

Підстави для застосування ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_5 покарання, на думку суду, також відсутні.

Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. Визначено, що строк відбування покарання слід рахувати з 25 травня 2021 року. Вказаний вирок набрав законної сили 27 вересня 2021 року (а.с. 245-252 т. 4, а.с. 2-5 т. 5, 224-226 т. 6, )

Оскільки вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки та він вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України, 03 жовтня 2019 року, 06 січня 2020 року, 08 січня 2020 року та 29 січня 2020 року, тобто до постановлення попереднього вироку (вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року), то при призначенні ОСОБА_5 покарання слід застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

За повідомленням Роменського міськрайонного суду Сумської області вищевказаний вирок 02 листопада 2021 року був направлений для виконання до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор», у якій на той час утримувався ОСОБА_5 . Інформація про стан виконання вказаного вироку на адресу суду не надходила (а.с. 7 т. 8).

Відповідно до листа Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» від 20 березня 2026 року вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року стосовно ОСОБА_5 на виконання до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» не надходив (а.с. 10 т. 8).

За таких обставин ОСОБА_5 не відбував покарання за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року, а тому при призначенні йому покарання за вказаним вироком із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, не може бути зараховане покарання, відбуте за попереднім вироком.

ОСОБА_5 був затриманий 30 січня 2020 року о 02 год. 00 хв. (а.с. 248-251 т. 2).

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2020 року ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 45-46 т. 1 ).

За таких обставин строк відбування ОСОБА_5 покарання слід рахувати з 30 січня 2020 року.

Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими заявлені не були.

Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведених експертиз; судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/2269е від 21 жовтня 2019 року у розмірі 471 грн 03 коп (а.с. 146 т. 1), судової товарознавчої експертизи №19/119/11/1-17е від 04 лютого 2020 року у розмірі 471 грн 03 коп (а.с. 188 т. 2), судової товарознавчої експертизи №19/119/11/1-426е від 18 лютого 2020 року у розмірі 471 грн 03 коп (а.с. 202 т. 2), судової трасологічної експертизи № 19/119/6/1/1-105е від 14 лютого 2019 року у розмірі 1 727 грн 11 коп (а.с. 227 т. 2), судової товарознавчої експертизи № 19/119/11/1-362е від 07 лютого 2020 року у розмірі 471 грн 03 коп (а.с. 229 т. 2), всього 3 611 грн 23 коп, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого у прибуток держави.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні (а.с. 155, 156; 185, 186 т. 2; 20, 21 т. 3) слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 376, 393, 395, ч. 15 ст. 615 КПК України , -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

-.за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за вказаним вироком та за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, призначеного вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2021 року, більш суворим покаранням у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, призначеного за вказаним вироком, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування ОСОБА_5 покарання рахувати з 30 січня 2020 року - з часу його затримання.

Стягнути з ОСОБА_5 у прибуток держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/2269е від 21 жовтня 2019 року у розмірі 471 грн 03 коп (чотириста сімдесят одна грн 03 коп); судової товарознавчої експертизи №19/119/11/1-17е від 04 лютого 2020 року у розмірі 471 грн 03 коп (чотириста сімдесят одна грн 03 коп); судової товарознавчої експертизи №19/119/11/1-426е від 18 лютого 2020 року у розмірі 471 грн 03 коп (чотириста сімдесят одна грн 03 коп); судової трасологічної експертизи № 19/119/6/1/1-105е від 14 лютого 2019 року у розмірі 1 727 грн 11 коп (одна тисяча сімсот двадцять сім грн 11 коп), судової товарознавчої експертизи № 19/119/11/1-362е від 07 лютого 2020 року у розмірі 471 грн 03 коп (чотириста сімдесят одна грн 03 коп), всього 3 611 грн 23 коп (три тисячі шістсот одинадцять грн 23 коп).

Речові докази у кримінальному провадженні:

-мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8 , - залишити останній;

- мобільний телефон марки «Samsung А50», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_9 , - залишити останній;

- первинне пакування та уламки після вибуху, поміщені до спеціального пакета експертної служби № 405962, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим -в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1