Постановление суда № 135521070, 08.04.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

08 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/37376/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 640/37376/21,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16.03.2025 поштою надійшла заява Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 640/37376/21, в якій просить:

- змінити спосіб виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі 640/37376/21 про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 № 478, у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату - шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 272520,00 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № 79580803 з примусового виконання виконавчого листа № 640/37376/21 виданого 29.10.2025 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатност співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 № 478, у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Державним виконавцем 14.11.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79580803. Даною постановою боржнику надано десятиденний строк для виконання рішення суду. Разом з тим, боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення без поважних причин.

Листом від 17.12.2025 за вих. № 41.07-1514 Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області повідомило, що оскільки в кошторисі територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області на 25025 рік відповідні бюджетні асигнування на вщсрнання рішенця Лугайського окружного адміністративного суду № 640/37376/21 від 14.04.2025 відсутні, для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової допомоги разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 № 478, у розмірі 90% розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, був здійснений розрахунок потреби в коштах та 09.05.2025 за вих. № 71.07-245/ССО надісланий листом до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду загальній сумі 272520,00 грн.

Однак дотепер належного бюджетного фінансування в установленому порядку не проведено, на бюджетних рахунках Управління відсутні кошти для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 640/37376/21 ОСОБА_1 .

Таким чином, Управлінням вчинені конкретні, залежні від нього заходи, спрямовані на виконання рішення суду, а неповне його виконання зумовлене обставинами, незалежними від Управління та такими, що об`єктивно унеможливлює наразі виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 заяву залишено без руху. Запропоновано заявнику протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 998,40 (дев`ятсот дев`яносто вісім грн 40 коп.) гривень.

Представником заявника на виконання ухвали суду надано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 27.03.2026 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення призначити до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні вимог.

В обґрунтування зазначено, що з метою виконання вказаного рішення суду про нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області направило лист Голові Служби судової охорони, в якому зазначено про необхідність виділення додаткових кошторисних призначень за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800.

Згідно з роз`ясненнями Державної судової адміністрації України, що є головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони, враховуючи обмеженість фінансового ресурсу рішення суду на корить співробітників Служби судової охорони мають виконуватися у межах передбаченого обсягу видатків за програмою 0501150.

З метою справедливого підходу та впорядкування процесу розподілу асигнувань за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» Службою запроваджено та ведеться єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів. Черговість виплат за рішеннями суду встановлюється за датою набуття законної сили рішення суду.

В грудні 2025 року ЦОУ Служби судової охорони звернулось до ДСА України, зазначивши, що Службі затверджено кошторис на 2025 рік за КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя" у сумі 6 720,8 тис. грн, проте відповідні асигнування за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" в кошторисі Служби на 2025 рік не задовольнили в повному обсязі потребу в коштах на виконання судових рішень.

ЦОУ Служби судової охорони просило ініціювати клопотання перед Міністерством фінансів України про виділення додаткових асигнувань для Служби на 2025 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя у сумі 1427539893 грн (потреба визначена за рішеннями судів на користь позивачів станом на 22.12.2025).

20.02.2026 Управління отримало лист від Центрального органу управління Служби судової охорони, у відповідності до якого ЦОУ Служби продовжує проводитися відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань.

Зокрема, листом від 10.02.2026 № 30/01.30-02.2-153 надано до Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень суддів щодо задоволення позовів співробітників Служби, з проханням додатково внести зміни до кошторису Служби на 2026 рік за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників та установ системи правосуддя.

Зауважено, що після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили.

Станом на дату подачі заяви на рахунку ТУ ССО у місті Києві та Київської області за вказаною програмою асигнування відсутні.

30 березня 2026 року (Вх№ 417) Управління отримало копію ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року (справа № 640/37376/21) про призначення до розгляду заяви державного виконавця Наталії Кушнір про зміну способу виконання рішення у справі шляхом стягнення з Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві нарахованих але не виплачених коштів у сумі 272 520 грн.

З вимогами вказаної заяви Управління не погоджується з огляду на наступне: У розумінні пунктів 18 і 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе лише у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.

Водночас, вимоги про стягнення одноразової грошової допомоги і про зобов`язання нарахувати та виплатити одноразової грошової допомоги є двома різними способами захисту порушеного права, що передбачає відмінний механізм їхнього виконання/реалізації

Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи. При цьому відповідач послався на правові висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а.

Резолютивна частина рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 640/37376/21 має зобов`язальний характер, судом першої інстанції при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів. Отже, зміна способу виконання рішення суду запропонованим заявником чином щодо стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити додаткову винагороду на стягнення конкретної суми додаткової винагороди, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, тоді як зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Просить відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

У адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 640/37376/21 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати висновок комісії Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київської області з виплати одноразової грошової допомоги, затверджений 23.06.2021, про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 № 478, у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Вказане рішення набрало законної сили 13.05.2025.

Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», позивачу у справі № 640/37376/21 виконавчий лист видано 29.10.2025.

Державним виконавцем 14.11.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79580803. Даною постановою боржнику надано десятиденний строк для виконання рішення суду. Разом з тим, боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення без поважних причин

Листом від 17.12.2025 за вих. № 41.07-1514 Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області повідомило, що оскільки в кошторисі територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області на 25025 рік відповідні бюджетні асигнування на виконання рішенця Луганського окружного адміністративного суду № 640/37376/21 від 14.04.2025 відсутні, для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової допомоги разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 № 478, у розмірі 90% розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, був здійснений розрахунок потреби в коштах та 09.05.2025 за вих. № 71.07-245/ССО надісланий листом до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду загальній сумі 272520,00 грн.

Таким чином, залишок невиплаченої заборгованості складає 272520,00 грн.

Отже, станом на теперішній час рішення суду у справі № 640/37376/21 частково не виконано.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності протягом десяти місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір з невиплаченої заборгованості складає 272520,00 грн.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше десяти місяців.

Заборгованість у розмірі 272520,00 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Отже, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 640/37376/21 шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 272520,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Верховний Суд відхилив доводи органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України з 19 грудня 2024 року згідно із Законом 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», та визнав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Верховний Суд вкотре наголосив, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 640/37376/21 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 640/37376/21 в частині зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 № 478, у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, на стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 272520,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Т.В. Смішлива