Постановление суда № 135433360, 05.04.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.04.2026

Справа № 401/996/26

Провадження № 1-кс/401/231/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2026 року Слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2026 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , та просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_7 скоїв замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за наступних обставин.

Відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року правоохоронним органами в Україні є: органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

02 квітня 2026 року близько 20.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходився в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_1 , де вживали алкогольні напої. Під час вживання спиртного між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на ґрунті особистих неприязних відносин винила сварка, в ході якої о 20.15 годині ОСОБА_10 шляхом здійснення телефонного дзвінка за номером «102» повідомила до ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що їй потрібна допомога.

В цей час у ОСОБА_7 винник умисел, направлений на вбивство працівника правоохоронного органу, а саме поліцейських, які будуть здійснювати реагування на вказане повідомлення ОСОБА_10 . З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 взяв до рук мисливську гладкоствольну рушницю ТОЗ-Б серійний номер НОМЕР_1 , яку останній незаконно зберігав без передбаченого Законом дозволу за місцем свого проживання в будинку по АДРЕСА_1 , спорядив вказану рушницю набоями та вийшов із нею на вул. Набережна в с. Успенка, де спостерігав за навколишньою обстановкою.

В подальшому, в ході реагування на повідомлення ОСОБА_10 , 02 квітня 2026 року близько 21:55 год. на місце події, а саме на автодорогу по вулиці Набережна в с. Успенка прибув черговий наряд СРПП СПД № 1 ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у складі поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 та інспектора з реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 , які відповідно до графіку чергувань СПД № 1 ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та розстановки нарядів на 02 квітня 2026 року, заступили до несення служби у якості поліцейських групи реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, де ними біля домоволодіння № 171 було виявлено ОСОБА_10 .

Під час спілкування із ОСОБА_10 остання підтвердила поліцейським факт повідомлення нею про вчинення щодо неї протиправних дій, проте повідомила, що конфлікт було вичерпано та вона не потребує допомоги поліцейських. Після цього з метою перевірки особи ОСОБА_10 за допомогою документу, що підтверджує її особу, поліцейськими було запропоновано ОСОБА_10 разом із ними на службовому автомобілі Національної поліції України марки Skoda модель Karoq, реєстраційний номер НОМЕР_2 , прослідувати до її місця проживання, на що вона погодилася і 02 квітня 2026 року близько 22:05 год. разом із поліцейськими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіла до салону зазначеного службового автомобіля.

В цей час ОСОБА_13 , з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на вбивство працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків, підійшов до вищевказаного службового автомобіля, на якому були встановлені реєстраційні номерні знаки встановленого зразку Національної поліції України, зображена відповідна символіка Національної поліції України та увімкнені проблискові маячки синього кольору. Усвідомлюючи, що поліцейські ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які знаходилися у салоні вказаного автомобіля, є працівникам правоохоронного органу і перебувають при виконанні службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, здійснив один прицільний постріл із мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ-Б серійний номер НОМЕР_1 , спорядженої бойовим припасом, у напрямку сидіння водія вказаного автомобіля, на якому знаходився поліцейський ОСОБА_11 .

Виконавши всі дії, які ОСОБА_7 вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, зокрема використавши мисливську рушницю, заряджену набоями, спорядженими шротом значного діаметру, останній не закінчив вчинюване ним кримінальне правопорушення з причин, які не залежали від його волі, оскільки під час пострілу надто гострий кут контакту шроту з кузовом автомобіля запобіг його наскрізному пошкодженню та подальшому спричиненню тілесних ушкоджень поліцейським.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України.

03 квітня 2026 року о 15 год. 48 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04 квітня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого та/або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які підтвердили його участь у вчиненні злочину; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, ОСОБА_7 чітко усвідомлює, що він вчинив особливо тяжкий злочин проти авторитету органів державної влади, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, що у свою чергу дає підстави вважати, що він з великою вірогідністю буде уникати і переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення він переховувався від органів досудового розслідування в житловому будинку свого знайомого. В будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 проживає без реєстрації місця проживання. Враховуючи зазначені обставини, він може змінити постійне місце проживання, не повідомивши про це суд, прокурора. Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України частина територій України є тимчасово окупована та відповідно непідконтрольна правоохоронним органам України, відтак підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, відсутність досить стійких соціальних зав`язків, має реальну можливість виїхати на непідконтрольну територію, навіть за відсутності в нього належних документів. Викладене дає підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Свідками у вказаному кримінальному провадженні є невістка та товариш підозрюваного, тому він може впливати на вказаних свідків шляхом переконання, умовляння, шантажу чи підкупу, оскільки, перебуваючи на волі, має реальну можливість спілкуватися з ними. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні виникає як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи та перестає існувати тільки після виходу суду до нарадчої кімнати, оскільки відповідно до ст. 229 КПК України судом безпосередньо досліджуються матеріали кримінального провадження, покази свідків у залі судового засідання. Наведене свідчить по наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_7 веде антисоціальний та аморальний спосіб життя, не має сталих соціальних зв`язків за місцем проживання. Крім того, відповідно до довідки-характеристики, виданої старостою с. Успенка № 67 від 03 квітня 2026 року встановлено, що ОСОБА_7 за час проживання проявив себе виключно з негативного боку. Основними рисами поведінки є зловживання спиртними напоями, агресивність, використання нецензурної лексики в громадських місцях, ігнорування правил добросусідства. Неодноразово сусідами та жителями села викликалась поліція через хуліганські дії. Зазначені відомості свідчать про суспільну небезпечність ОСОБА_7 та про можливість вчинення ним нових злочинів, тобто має місце ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий вказує, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного, так як даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а кримінальне правопорушення, у вчинені якого обґрунтовано підозрюється останній, відноситься до категорії особливо тяжких.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки цей захід не може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігання ризикам, а також відсутня особа, яка заслуговує на довіру, яка виявила бажання взяти підозрюваного на поруки.

Обирати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного недоцільно, адже він не може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігання ризикам.

Наведене є обґрунтуванням застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, так як наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, впливу на свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з наведених у ньому підстав , просять його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказує, що затримання підозрюваного відбулося без дотримання вимог ст. 208 КПК України, оскільки підозрюваний не був затриманий безпосередньо після події кримінального правопорушення, фактично перебував під контролем працівників поліції приблизно з 09 години 03 квітня 2026 року, хоча в протоколі зазначено час затримання 15:38. Вважає клопотання необґрунтованим, а заявлені ризики надуманими, так як ОСОБА_7 має сталі соціальні зв`язки, зареєстроване місце проживання, є інвалідом 3 групи та учасником бойових дій. Разом з тим, у разі, якщо слідчим суддею буде встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просить відмовити у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що достатнім запобіжним заходом може бути домашній арешт за місцем фактичного проживання підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_7 з клопотанням слідчого не погодився, спростувати або підтвердити свою причетність до вчинення злочину, у скоєнні якого підозрюється не зміг, пояснивши це тим, що в момент події перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, внаслідок чого нічого не пам`ятає.

Вивчивши клопотання та наявні у справі документи, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, свідчення свідка ОСОБА_10 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні було встановлено, що органом досудового розслідування розпочате кримінальне провадження № 12026121070000254 від 03 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кременчук Полтавської області, громадянин України, пенсіонер, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , на обліках у лікарів нарколога та психіатра не значиться.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03 квітня 2026 року, ОСОБА_7 затримано 03 квітня 2026 року о 15 годині 48 хвилин. Доказів протилежного стороною захисту слідчому судді не представлено. Підставами затримання у протоколі зазначено: особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, що відповідає вимогам п.1, п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України та свідчить про законність затримання.

04 квітня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Кримінальне правопорушення, яке ставиться у провину підозрюваному, є особливо тяжким злочином, за який кримінальним законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події ділянки автодороги поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 від 03квітня 2026 року; протоколом огляду місця події на території домоволодіння АДРЕСА_2 від 03 квітня 2026 року; протоколом обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 від 03 квітня 2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 03 квітня 2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03 квітня 2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 03 квітня 2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03 квітня 2026 року; повідомленням про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348КК України.

Допитана за клопотанням захисту свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні засвідчила, що вона є співмешканкою сина підозрюваного і саме за її викликом про її побиття співмешканкою підозрюваного, сином підозрюваного та його співмешканкою на місце події прибув наряд поліції. При цьому на той час вона перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння та достеменно обставини події не пам`ятає. Хто здійснював постріли в службовий автомобіль працівників поліції, в якому на той момент перебували двоє працівників поліції та вона, їй невідомо. При цьому зазначає, що під час проведення її допиту працівниками поліції на місці події вона перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим надані на той час свідчення підтвердити або спростувати в повній мірі не може.

На даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження, а на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

Наявні у матеріалах клопотання слідчого докази переконують слідчого суддю у тому, що на даному етапі провадження підозра ОСОБА_7 у скоєнні злочину , передбаченого ст. 348 КК України відповідає критерію обґрунтованості в контексті наведених вище необхідних факторів.

Стан здоров`я підозрюваного задовільний, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 22 лютого 2019 року є особою з інвалідністю армії 3 групи.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором повністю обґрунтовано наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дані висновки слідчим суддею зроблено з наступних підстав.

ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, веде антисоціальний та аморальний спосіб життя, підозрюється у вчиненні злочину за місцем свого проживання, свідками у даному кримінальному провадженні є його невістка та товариш, на яких він має очевидну можливість впливу, будучи обізнаним про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, має реальну можливість уникнути досудового розслідування та суду.

Наведене беззаперечно свідчить про наявність та реальність ризиків, визначених п.1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою та вказують про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи положення, передбачені ст.ст. 176-178, ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З підстав п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчим суддею розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 182, 183, 193-194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обраховувати з моменту його затримання, а саме з 15 години 48 хвилин 03 квітня 2026 року.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою по 01 червня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали покласти на Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду потягом 5 днів з часу її оголошення.

Слідчий суддя

Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1