Постановление суда № 134977490, 17.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6564/26

1-кс/760/3551/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника підозрюваного ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

у кримінальному провадженні №12025100090003060 від 01.12.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090003060 від 01 грудня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

14.01.2026 року о 18 год. 42 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2026 включно, де одночасно визначено суму застави у розмірі 80 мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про продовження обраного запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу та просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090003060 від 01 грудня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.

14.01.2026 року о 18 год. 42 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2026 включно, де одночасно визначено суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 194 КК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, підозрюваний може вжити заходів для уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення вчинені умисно, повторно та у нічний час, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності його дій та усвідомлення ним протиправності своєї поведінки.

На даний час досудове розслідування триває, призначено ряд судових експертиз, результати яких мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень. Перебуваючи на волі, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на знищення або приховування речей чи інших доказів, які можуть бути використані під час проведення експертних досліджень або під час судового розгляду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні ряду аналогічних кримінальних правопорушень, пов`язаних з умисним знищенням транспортних засобів шляхом підпалу. Такі дії носять систематичний характер та були вчинені протягом короткого проміжку часу.

Вказане свідчить про наявність реального ризику того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прошу суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особистунедоторканністьможливелише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїмрішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує та його майновий стан.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 194 КК України, та доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.04.2026, включно.

Одночасно визначити розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 15.04.2026 з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 15.04.2026, включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8