Решение № 134893089, 11.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/10416/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Готра В.В.,

за участю:

представника позивача Меренич М.І.,

представника відповідача Петрова О.М.,

представник третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 березня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 16 березня 2026 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Сенс Банк", в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області № 13670/07-16-24-07-03 від 31.12.2024 та № 13672/07-16-24-07-03 від 31.12.2024 відносно ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органом податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідками якої складено акт від 25.11.2024 року та відповідно винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 31.12.2024 року. Як слідує з акту перевірки, позивач, як фізична особа отримав дохід у вигляді прощення боргу за кредитними відносинами з АТ «Укрсоцбанком», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк». Позивач зазначає, що кредитор обрав спосіб задоволення своїх вимог у відповідності до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», шляхом набуття 05.08.2019 року права власності на предмет іпотеки, що підтверджується витягом з реєстру речових прав та довідкою АТ «Укрсоцбанку» від 11.10.2019 року. Позивач вважає, що оскільки сума основного боргу у відповідності до судового рішення склала 442503,75 грн., а предмет іпотеки на момент здобуття банком права власності склав 594000 грн., то прощення боргу не відбулось, а прощення заборгованості за відсотками та пенею не має правового значення для застосування ст. 164 Податкового кодексу України.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що листом АТ «Сенс Банк» підтвердило, що по вказаній у запиті фізичній особі ОСОБА_1 банком у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за 2019 р. відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126», у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Такий дохід відображається як «Сума нарахованого та виплаченого доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, відображена у Формі 1-ДФ» у розмірі 510 430,66 грн. При цьому, АТ «Сенс Банк» зазначає, що повідомив ОСОБА_1 про прощення (анулювання) основної суми боргу, із дотриманням вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Відтак, АТ «Укрсоцбанк» виконало вимоги пп.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в повному обсязі. ОСОБА_1 27 січня 2020 року подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік. Перевіркою встановлено, що позивач у поданій до контролюючого органу податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік суму доходу, отриманого ним як додаткове благо в сумі 510430,66 грн., підтвердженого АТ «Сенс Банк», не задекларовано та податкові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб з вказаного доходу в сумі 91877,52 грн. та військового збору в сумі 7656,46 грн., не визначено. У зв`язку з тим, що АТ «Укрсоцбанк» дотримало умови щодо повідомлення боржника - ОСОБА_1 , про прощення (анулювання) боргу, визначені пп.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, то позивач зобов`язаний був у повному обсязі відобразити суму такого доходу у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Від третьої особи пояснення щодо позову до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що АТ «Укрсоцбанк» надіслано позивачу засобами поштового зв`язку довідку про отримання доходу у вигляді прощенного боргу № 589 від 01.10.2019 року. Зазначеною довідкою повідомлено позивача, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» Банк 05.08.2019 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора від 09.08.2019 р.), а саме: квартира, загальна площа (кв.м): 84.8, житлова площа (кв.м): 36.6, яка знаходилась в іпотеці Банку відповідно до умов іпотечного договору №06/16-07 від 08.05.2007.р., посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1032. Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності ринкова вартість предмета іпотеки визначена на рівні 594000,00 гривень. Таким чином, після здобуття Банком права власності на предмет іпотеки, залишок заборгованості за кредитним договором № 06/16-07 від 05.08.2007р. (за основною сумою, процентами, пенею та штрафними санкціями) за офіційним курсом НБУ станом на 05.08.2019 р. склав 1660785,63 гривень. У зв`язку із задоволенням вимог Іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації Банком права власності на нерухомість, позивачу прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором №06/16-07 від 05.08.2007 р. У відповідності до вимог Податкового кодексу України, до складу річного доходу позивача за 2019 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 510430,66 гривень. Отриманий позивачем дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які позивач, відповідно до вимог чинного законодавства, самостійно повинен сплатити до Державного бюджету України.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу від 09.10.2024 року № 880-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у III кварталі 2019 року від AT «Укрсоцбанк» доходу (додаткове благо).

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 була інформація, отримана з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою « 126».

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складено акт від 25.11.2024 року № 17233/07-16-24-07-03/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2019 році від АТ Укрсоцбанк доходу (додаткове благо)», яким встановлено порушення: пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано 91877,52 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо; пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано 7656,46 грн. військового збору за 2019 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

На підставі акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2024 року № 13670/07-16-24-07-03 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 91877,52 грн., та податкове повідомлення рішення від 31.12.2024 року № 13672/07-16-24-07-09 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 7656,46 грн.

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

Статтею 16 ПК України передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, який отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп. 163.1.1 п. 163 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощенно. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про припинення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно пп. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно пп. 1.4 п. 16 прим. підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України та наказу від 09.10.2024 року № 880-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у III кварталі 2019 року від AT «Укрсоцбанк» доходу (додаткове благо).

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 була інформація, отримана з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою « 126».

Відповідно до пункту 3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556, (далі - Порядок) у графі 5 «Ознака доходу» визначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Згідно з Додатком до Порядку ознака доходу « 126» - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).

Перевіркою встановлено, що кредитором АТ «Укрсоцбанк» у ІІІ кварталі 2019 року було нараховано дохід (додаткове благо) фізичній особі платнику податків ОСОБА_1 , у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу за кредитом в сумі 510 430,66 гривень.

Інформація про суму отриманого доходу у вигляді додаткового блага підтверджена АТ «Сенс Банк», який є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», листом від 21.06.2024 року № 28644-46/2024.

У вказаному листі АТ «Сенс Банк» підтвердило, що по вказаній у запиті фізичній особі ОСОБА_1 банком у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за 2019 р. відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу «126», у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Такий дохід відображається як «Сума нарахованого та виплаченого доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, відображена у Формі 1-ДФ» у розмірі 510 430,66 грн. Період включення у Форму 1-ДФ 03.04.2019 р.

При цьому, АТ «Сенс Банк» повідомлено ОСОБА_1 про прощення (анулювання) основної суми боргу, із дотриманням вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відтак, АТ «Укрсоцбанк» виконало вимоги пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України в повному обсязі.

ОСОБА_1 27 січня 2020 року подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Перевіркою встановлено, що позивач у поданій до контролюючого органу податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік суму доходу, отриманого ним як додаткове благо в сумі 510430,66 грн., підтвердженого АТ «Сенс Банк», не задекларовано та податкові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб з вказаного доходу в сумі 91877,52 грн. та військового збору в сумі 7656,46 грн., не визначено.

У зв`язку з тим, що АТ «Укрсоцбанк» дотримало умови щодо повідомлення боржника - ОСОБА_1 , про прощення (анулювання) боргу, визначені пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, то ОСОБА_1 зобов`язаний був у повному обсязі відобразити суму такого доходу у річній податковій декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

За даними перевірки сума отриманого доходу (додаткового блага), який підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, становить 510 430,66 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачу прощено заборгованість за «тілом» кредиту в сумі 510 430,66 грн.

Таким чином, встановлено факт не задекларування позивачем сум доходу, отриманого як додаткове благо у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та не визначення податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб з вказаного доходу та військового збору, отже відповідач провів перевірку та визначив суми грошових зобов`язань ОСОБА_1 за 2019 рік в межах строку давності.

Разом з тим, відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку.

Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Щодо твердження позивача про те, що погашення заборгованості по договору відновлюваної кредитної лінії № 06/16-07 від 08.05.2007 року відбулося за рахунок предмета іпотеки, а банк на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» скористався своїм правом і задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, суд зазначає наступне.

Так, між ПАТ «Укрсоцбанк» та іпотекодавцем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 06/16-07 від 08.05.2007 року, згідно з яким у забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 06/16-07 від 08.05.2007 року, було передано належне ОСОБА_2 на праві приватної власності нерухоме майно - квартиру загальною площею 84,80 кв.м., житловою - 36,600 кв.м.

З повідомлення АТ «Укрсоцбанк» від 11.10.2019 року, Банк у спосіб, прямо передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку», виявив намір реалізувати своє право на задоволення кредитних вимог та набув у власність предмет іпотеки. Такий правовий механізм передбачає припинення кредитного зобов`язання в обсязі вартості переданого майна.

Суттєвим у даному випадку є встановлений факт, що боржником за кредитним договором був виключно ОСОБА_1 , тоді як ОСОБА_2 - не перебувала у зобов`язальних правовідносинах з Банком, як позичальник.

Відтак, задоволення Банком своїх вимог шляхом набуття у власність усього об`єкта іпотеки, відбулося не за рахунок боржника ОСОБА_1 , а за рахунок третьої особи ОСОБА_2 , яка не була боржником.

Це означає, що позивач, фактично звільнився від сплати усього боргу перед Банком у межах вартості предмета іпотеки, при цьому виконання основного зобов`язання було здійснено за рахунок майна третьої особи іпотекодавця ОСОБА_2 , а майновий тягар позивача становив усю суму кредитного боргу та був використаний для повного погашення зобов`язання ОСОБА_1 перед Банком.

З огляду на характер приватної власності та механізм ст. 37 Закону України «Про іпотеку», передання всього об`єкта іпотеки в рахунок погашення боргу означає, що позивач отримав додаткове благо у формі прощеної (анульованої) основної суми боргу - кредиту, погашеного за рахунок майна, яким володіла третя особа, іпотекодавець ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Таким чином, факт набуття Банком права власності на весь предмет іпотеки у спосіб, передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку», у безпосередній причинно-наслідковій залежності призвів до припинення кредитного боргу, що підлягав виконанню позичальником ОСОБА_1 , оскільки майно іпотекодавця ОСОБА_2 , передане в іпотеку, було використане для погашення зобов`язання кредитного обов`язку позивача, та останній фактично отримав дохід (економічну вигоду), який підлягає оподаткуванню як додаткове благо.

Отже, суд зазначає, що контролюючий орган правомірно дійшов висновку про наявність у позивача оподатковуваного доходу та здійснив відповідне нарахування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень від 31.12.2024 року № 13670/07-16-24-07-03 та № 13672/07-16-24-07-03, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ ВП 44106694), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька