Решение № 134774792, 12.03.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1979/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Акціонерного товариства «Про Кредит Банк»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»,

Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про

скасування арешту майна

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Про Кредит Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна.

Свої позовні вимоги позивача обґрунтовує тим, що в квітні 2024 року позивач прийняв спадщину після смерті батька у вигляді земельного паю, який було виділено у натурі у вигляді земельної ділянки площею 2,5697 га, кадастровий номер 5122310100:01:003:0708, яка розташована за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, Кілійська МТГ.

Земельну ділянку позивач зареєстрував за собою у Державному реєстрі речових прав 05.04.2024 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2913658351223. Однак під час реєстрації, Державний реєстратор повідомив про наявність в Реєстрі речових прав, відомостей про арешт на усе є нерухоме майно позивача, вчинених двома відділами державної виконавчої служби в Одеській області, а саме:

-Вид обтяження арешт нерухомого майна, відомості про суб`єктів обтяження: відділ державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, зареєстрованого 24.12.2013 року Кілійським районним управлінням юстиції Одеської області, підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП40010031 видана 06.12.2013 відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції, номер запису про обтяження № 4027846, зареєстровано у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

-Тип обтяження арешт нерухомого майна, обтяжувач: другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить боржнику, зареєстровано 07.10.2010 року Одеської філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-6/494, серія та номер АА 100670 видана 07.10.2010 року другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження № 10337292, зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

З метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 40010031 від 06.12.2013 року, позивачем було подано заяву до Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про надання інформації щодо вищевказаного обтяження, копії документів виконавчого провадження та зняття арешту у зв`язку з відсутністю відкритих виконавчих проваджень.

Зі змісту відповіді Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області № 21.10-23854 від 10.05.2024 року вбачається, що станом на теперішній час у Кілійському відділі державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області на виконанні не знаходяться відкриті виконавчі провадження боржником по яких є ОСОБА_1 .

У 2013 році на виконані Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області перебувало виконавче провадження ВП № 40010031, а саме виконавчий лист № 2-579/2010 виданий 17.07.2013 року Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 64809,80 грн. на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк».

06.12.2013 року, державним виконавцем було винесено постанову ВП № 40010031 від 06.12.2013 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 ..

25.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 40010031 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника).

Станом на сьогодні повторно вищезазначений виконавчий документ на виконанні у Кілійському відділі державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області не надходив та на виконанні не перебуває.

Також повідомлено, що при поверненні виконавчого документа стягувачеві Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає зняття арешту з майна боржника.

Таким чином позивачу було відмовлено Кілійським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області у знятті арешту з всього нерухомого майна.

Також позивачем було подано аналогічну заяву щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), але вказаним відділом державної виконавчої служби було проігноровано його звернення, відповіді так і не отримано.

Станом на теперішній час, наявний арешт нерухомого майна не дає позивачу у повному обсязі реалізувати своє право власності на належне йому майно, а саме земельну ділянку, площею 2,5697 га, кадастровий номер 5122310100:01:003:0708, яка розташована за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, Кілійська МТГ, зокрема позивач позбавлений права надавати у оренду зазначену земельну ділянку, відчужувати зазначену земельну ділянку, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Враховуючи вищенаведене позивач просив суд:

- скасувати арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 40010031 від 06.12.2013 року, виданої відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції, який було зареєстровано 24.12.2013 року за № 4027846 у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав, а також зареєстровано 12.12.2013 року за № 14066248 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

- скасувати арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-6/494 серії АА № 100670 від 07.10.2010 року, виданої другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, який було зареєстровано 07.10.2010 року за № 4027846 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також зареєстровано 07.10.2010 року за № 10337317 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 16.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлені сторони.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна») у якості співвідповідача до участі у справі № 502/1979/25 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ПроКредит Банк», Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року зазначено щодо зміни назви Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі на Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що 03.12.2007 року між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №501.19896. З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним Кредитним договором, між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань Боржником та Поручителем, АТ «ПроКредит Банк» звернувся з позовною заявою до Суворовського районного суду міста Одеси, з метою захисту своїх прав та інтересів. Позов АТ «Про Кредит Банк» було задоволено та на підставі рішення було видано виконавчий лист №2-579/2010 від 17.07.2013, який було пред`явлено на примусове виконання до Кілійського відділу державної виконавчої служби. В ході примусового виконання рішення державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника. 25.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову ВП№ 40010031 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція). При цьому державним виконавцем арешт з майна боржника знято не було, так як законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків.

Додатково повідомив, що усі права вимоги по зобов`язанням ОСОБА_1 за Кредитним договором № 501.19896 відступлені АТ «Про Кредит Банк» на користь нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»), що підтверджується витягом з договору факторингу, витягом з реєстру боржників. Таким чином, до Нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до ОСОБА_1 стосовно його заборгованості за Кредитним договором № 501.19896.

Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд замінити сторону по справі Акціонерне товариство «Про Кредит Банк» на ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна». Судове засідання по справі проводити за відсутності представника АТ «Про Кредит Банк».

Представник співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Представник відповідача Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив письмові пояснення, згідно яких зазначив, що при перевірці Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, було виявлено арешт на все нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 , накладений постановою В-6/494, АА 100670 від 07.10.2010 року Другим Суворовським ВДВС Одеського МУЮ. З вказаних даних неможливо ідентифікувати в рамках якого саме виконавчого провадження накладено зазначений арешт. Відповідно до вимог Порядку роботи з документами в органах Державної виконавчої служби, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву складає три роки, у зв`язку з чим надати будь-яку інформацію неможливо. Станом на 22.10.2025 року відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 у відділі відсутні.

Враховуючи викладене, представник відділу просив розглянути справу без його участі, з урахуванням наданих пояснень.

Представник відповідача Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив письмові пояснення, згідно яких зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - окремого спецрозділу, який є архівною складовою частиною Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП) та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження АСВП, інформацію про завершені виконавчі провадження, паперові справи яких передані до архіву, встановлено, що: на виконанні у Кілійському ВДВС перебувало чотири виконавчих провадження про стягнення коштів на користь Акціонерного товариства «Про Кредит Банк», з виконання одного й того ж самого виконавчого документа, боржником по яких був ОСОБА_1 , які не були закінчені фактичним виконанням виконавчого документа, а сам виконавчий документ був повернутий стягувачу:

- Виконавче провадження № 23999219, з виконання виконавчого листа № 2-579/2010 виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 04.02.2010, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 64809,80 грн на користь Акціонерного товариства «Про Кредит Банк». 05.12.2011 виконавчий документ було повернуто стягувачу, без виконання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону (у редакції на той час).

- Виконавче провадження № 40010031, з виконання виконавчого листа № 2-579/2010 виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 17.07.2013, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 64809,80 грн на користь Акціонерного товариства «Про Кредит Банк». 25.12.2013 виконавчий документ було повернуто стягувачу, без виконання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону (у редакції на той час).

- Виконавче провадження № 42121562, з виконання виконавчого листа № 2-579/2010 виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 17.07.2013, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 64809,80 грн на користь Акціонерного товариства «Про Кредит Банк». 24.06.2014 виконавчий документ було повернуто стягувачу, без виконання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону (у редакції на той час).

- Виконавче провадження № 47410213, з виконання виконавчого листа № 2-579/2010 виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 17.07.2013, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 64809,80 грн. на користь Акціонерного товариства «Про Кредит Банк». 19.10.2016 виконавчий документ було повернуто стягувачу, без виконання, згідно п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону.

Під час виконання виконавчого провадження № 40010031, згідно даних з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Кілійським ВДВС було винесено постанову ВП 40010031 від 06.12.2013, про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

Окрім зазначених виконавчих проваджень, повторно стягувач Акціонерне товариство «Про Кредит Банк» не зверталось до Кілійського ВДВС щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-579/2010 виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 17.07.2013, та станом на сьогодні на примусовому виконання зазначений виконавчий документ не перебуває.

У зв`язку із наявністю невиконаного виконавчого документа, зняття арешту з майна боржника не передбачалось згідно Закону.

Більш детальну інформацію, пов`язану з накладенням арешту на майно ОСОБА_1 за постановою серії ВП 40010031 від 06.12.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, надати не може, через те, що у зв`язку із перебігом строків зберігання зазначеного виконавчого провадження, воно було знищено.

Разом з цим Кілійський ВДВС вказує, що повторно стягувач не звертався до Кілійського ВДВС задля повторного примусового виконання виконавчого документа на його користь та строки пред`явлення виконавчого документа до виконання, встановлені ст. 12 Закону давно сплинули, у зв`язку з чим стягувач втратив право для його пред`явлення до виконання.

Враховуючи викладене, представник відділу просив суд справу розглянути без участі представника Кілійський ВДВС, з урахуванням того, що Кілійський ВДВС не заперечує щодо задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , про скасування арешту рухомого та нерухомого майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 40010031 від 06.12.2013 виданої Кілійським ВДВС.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно договору факторингу № КЕ/ПБ-2016 від 22.08.2016 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» - «Новий кредитор» та Публічним акціонерним товариством «Про Кредит Банк» - «Первісний кредитор», а саме п.2.1 Договору визначено, що у відповідності до умов цього Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором /а.с.38/.

Згідно Витягу з Реєстру боржників Додатку №1 до Договору факторингу №КЕ/ПБ-2016 від 22.08.2016 року встановлено, що боржником за кредитним договором №501.19896 є ОСОБА_2 ; поручителем є ОСОБА_1 /а.с.39/.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №373461480 від 09.04.2024 року вбачається, що на підставі рішення щодо виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), серія та номер: 2389/VІІІ/46, виданий 29.03.2024 року, видавник: Кілійська міська рада встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,5697, кадастровий номер земельної ділянки 5122310100:01:003:0708, номер відомостей про речове право: 54490891 /а.с.9/.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав щодо актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень вбачається, що в Реєстрі наявний запис про обтяження №4027846 від 24.12.2013 року, зроблений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 40010031, виданий 06.12.2013 року відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Опис предмета обтяження: Все нерухоме майно. Особа, майно/прав якої обтяжуються: ОСОБА_1 /а.с.10/.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав щодо актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень вбачається, що в Реєстрі наявний запис про обтяження за реєстраційним №10337292 від 07.10.2010 року, зроблений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-6/494 АА 100670 від 07.10.2010, Другим Суворовським ВДВС Одеського МУЮ. Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить боржнику. Особа, майно/прав якої обтяжуються: ОСОБА_1 /а.с.11/.

Згідно заяви від 12.04.2024 року адресованої Кілійському відділу Державної виконавчої служби вбачається, що заявник ОСОБА_1 просив відділ повідомити щодо підстав накладення арешту на його майно та надати копію документа, на підставі якого цей арешт був накладений. Також просив розглянути можливість зняття арешту з майна, у зв`язку з відсутністю відкритих виконавчих проваджень /а.с.12/.

Згідно відповіді Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області №20.10.-23854 від 10.05.2024 року встановлено, що на виконанні у Кілійському відділі державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВП 40010031 на виконання виконавчого листа №2-579/2010 виданого 17.07.2013 Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 64809,80 грн. на користь АТ «ПроКредит Банк». Боржник: ОСОБА_1 РНОКПП: : НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 . Стягувач: АТ «ПроКредит Банк» адреса: : м. Одеса, вул. Піонерська, 11а.

06.12.2013 державним виконавцем винесено постанову ВП 40010031 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

25.12.2013 державним виконавцем винесено постанову ВП 40010031 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 (відсутність у боржника майна), старої редакції ЗУ «Про виконавче провадження», яке не передбачає зняття арешту з майна боржника.

Повторно на виконання виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-579/2010 виданого 17.07.2013 Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 64809,80 грн. на користь АТ «ПроКредит Банк» не надходило та станом на сьогодні не перебуває /а.с.13/.

Як вбачається з інформації ВП спецрозділ від 12.04.2024 року та 13.05.2024 року, в рамках виконавчого провадження 40010031, відкритого 02.10.2013 року на підставі виконавчого листа №2-579/2010 виданого 17.07.2013 Суворовським районним судом м. Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 64809,80 грн. на користь АТ «Про Кредит Банк», 25.12.2013 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). В рамках даного виконавчого провадження 06.12.2013 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, державним виконавцем бу накладений арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 /а.с.14-15/.

Як вбачається з інформації ВП спецрозділ від 12.04.2024 року, в рамках виконавчого провадження 47410213, відкритого 29.04.2015 року на підставі виконавчого листа №2-579/2010 виданого 17.07.2013 Суворовським районним судом м. Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 64809,80 грн. на користь АТ «Про Кредит Банк», 19.10.2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку) /а.с.17-20/.

Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 07.10.2025 року вбачається, що інформація відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі відсутня /а.с.23/.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно із ч. ч. 1-4 ст. 57 зазначеного Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

На сьогодні позивач має намір розпоряджатися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на день відкриття виконавчого провадження), а також згідно п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на теперішній час), не входить в коло підстав, що зумовлюють зняття арешту з майна боржника державним виконавцем.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 17 березня 2023 року у справі №363/2043/20 (провадження №61-8835св22) з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

За правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц (провадження №14-496цс18), нормативна неврегульованість порядку захисту права людини, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті. Зволікання з наданням ефективного засобу юридичного захисту тягне погіршення правового становища людини, яка зазнає негативних наслідків від перешкод в отриманні реальної можливості виправити помилку, та перебуває у стані невизначеності тривалий час.

Суд також враховує те, що з дня повернення виконавчого документа стягувачу, а саме з 19.10.2016 року, строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» та становив три роки, однак станом на дату звернення позивача до суду, стягувач повторно до відділу ДВС не звертався, відповідно наявність протягом тривалого часу нескасованого спірного арешту на майно боржника за відсутністю відкритого виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право власності позивача.

На час розгляду справи виконавчі провадження по відношенню до ОСОБА_1 у відділі ДВС не перебувають, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку є неможливливим. Доказів протилежного суду сторонами не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що позовні вимоги по відношенню до відповідачів Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та акціонерного товариства «Про Кредит Банк» не можуть бути задоволені, оскільки вказані особи не є належними суб`єктами спірних правовідносин, а належним відповідачем, як встановлено в ході розгляду справи, є лише товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

Таким чином суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 10-13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Про Кредит Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 40010031 від 06.12.2013 року, виданої відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції, який було зареєстровано 24.12.2013 року за № 4027846 у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав, а також зареєстровано 12.12.2013 року за № 14066248 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Скасувати арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-6/494 серії АА № 100670 від 07.10.2010 року, виданої другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, який було зареєстровано 07.10.2010 року за № 4027846 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також зареєстровано 07.10.2010 року за № 10337317 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В частині позовних вимог до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та акціонерного товариства «Про Кредит Банк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников