Постановление суда № 134290097, 23.02.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/103/26

Провадження № 2/581/158/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 лютого 2026 року сел. Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Мельник Володимир Олексійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

20 лютого 2026 року представник позивача адвокат Пось С.Г. звернувся до суду з позовом та просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Дослідивши подані матеріали, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення.

І. Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини щодо спадщини після смерті дядька позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст.26-30 ЦПК України). Стаття 27 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а стаття 30 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Представником позивача було подано позовну заяву в порядку частини 1 статті 30 ЦПК України, тобто за виключною підсудністю щодо позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, з посиланням на місцезнаходження такого спадкового майна в межах підсудності Липоводолинського районного суду Сумської області.

Разом з тим, представником позивача в позовній заяві зазначено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у виді двох земельних ділянок, що розташовані на території Липоводолинської територіальної громади, однак не надано доказів наявності такого спадкового майна.

ІІ. Крім того, згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , проте не зазначає якими доказами підтверджується ця обставина. Також не зазначає у позові про наявність або відсутність заведеної спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, тобто разом із поданням позовної заяви.

На підставі вищезазначеного вважаю за необхідне надати представнику позивача строк для усунення вказаних недоліків, які можуть бути усунуті в спосіб надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, який відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, у зв`язку з наявністю виявлених недоліків позов слід залишити без руху, а представнику позивача надати строк для усунення вказаних недоліків тривалістю десять днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк, заява буде вважатися неподаною та повернута представнику позивача.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Мельник Володимир Олексійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху, надавши представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків тривалістю 10 (десять) днів із дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і повертається представнику позивача.

Копію ухвали направити представнику позивача адвокату Посю С.Г.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Кузьмінський