Постановление суда № 133809533, 26.01.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30772/25

Провадження №: 2-з/752/275/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

26 січня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., при секретарі Осадчук А.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на приміщення № 2061, площею 14,5 кв. м, реєстраційний номер 2541843480000 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та на приміщення № 2071, площею 11,7 кв. м, реєстраційний номер 2542278780000 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що позивач оскаржує договори купівлі-продажу нежитлових приміщень № 2061 та № 2071 від 18.07.2022 року, укладені головою правління ОСББ «Комфортний дім» Собірайським С. В. із перевищенням повноважень, без прийняття відповідного рішення загальних зборів співвласників та без подальшого схвалення правочинів юридичною особою та просить застосувати наслідки недійсності правочинів. Станом на момент подання заяви право власності на спірні приміщення зареєстроване за ОСОБА_1 , який, будучи формальним власником, має повне та необмежене законом право розпоряджатися майном на власний розсуд. Це означає, що він може у будь-який момент відчужити приміщення третім особам шляхом купівлі-продажу, дарування, іпотеки, внесення до статутного капіталу, передачі у довірчу власність чи іншим способом, що прямо допускається цивільним законодавством. Будь-яке таке відчуження або обтяження буде породжувати нові речові права та нових добросовісних набувачів, що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позовних вимог про повернення майна у власність ОСББ.

Таким чином, на думку позивача, забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії є необхідним, розумним та адекватним заходом, який відповідає суті позовних вимог і дозволяє гарантувати ефективний захист майнових інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача в разі задоволення позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Верховним Судом викладений правовий висновок у постанові від 02.08.2019 у справі №915/538/19 та у постанові від 06.11.2018 у справі №923/560/17, згідно з яким накладення арешту на грошові кошти відповідача слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат, а суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.

Таким чином з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом накладення арешту..

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на приміщення № 2061, площею 14,5 кв. м, реєстраційний номер 2541843480000 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на приміщення № 2071, площею 11,7 кв. м, реєстраційний номер 2542278780000 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначити дані позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім», ЄДРПОУ 38805738, адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 35/34).

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Зазначити дані третьої особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, адреса АДРЕСА_3

Направити ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання даної ухвали три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Солом`янський районний суд м. Києва.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.О. Митрофанова