Постановление суда № 133809532, 26.01.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30772/25

Провадження №: 2/752/4472/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 січня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї документами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України та її слід залишити без руху з огляду на таке.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається; 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Звертаючись з позовною заявою, позивач просить суд:

1) Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №2061, укладений 18.07.2022 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738), в особі голови правління Собірайського С.В., та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №833.

2) Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №2071, укладений 18.07.2022 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738), в особі голови правління Собірайського С.В., та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №834.

3) Застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №2061, укладений 18.07.2022 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738), в особі голови правління Собірайського С.В., та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №833,передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, а саме: повернути об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2541843480000, приміщення №2061, загальною площею 14,5 кв. м., розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у власність Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738).

4) Застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №2071, укладений 18.07.2022 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738), в особі голови правління Собірайського С.В., та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №834, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, а саме: Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.11.2025 15 повернути об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2542278780000, приміщення №2071, загальною площею 11,7 кв. м., розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у власність Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738).

Оскільки, заявлені позивачем вимоги стосуються застосування наслідків недійсності правочинів, а саме повернення об`єктів нерухомого майна у власність позивачу, тобто є спором про підтвердження ним права на нерухоме майно, суддя вважає, що ці вимоги носять майновий характер та відповідно підлягають грошовій оцінці, а тому позовна заява повинна містити ціну позову.

Виходячи з предмету позову, позивач має зазначити дійсну ринкову вартість майна, що є предметом спору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суддя наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд позивача, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути надані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка щодо спірного нерухомого майна, які підтверджуватимуть його ринкову вартість на момент звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що має бути визначено після проведення позивачем експертної оцінки вартості майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн.

Виходячи з предмету спору, позивачем пред`явлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів, а також вищезазначені вимоги майнового характеру щодо застосування наслідків недійсності правочинів, а саме повернення об`єктів нерухомого майна у власність позивачу. При звернені до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, позивачу слід зазначити докази дійсної ринкової вартості майна, уточнити ціну позову та сплатити доплатити судовий збір відповідно до зазначених вимог.

Абзацом 1 частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої цієї ж статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, з урахуванням висновків, викладених в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний Дім» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Митрофанова