Решение № 133389201, 19.01.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/474/25

Провадження № 2/690/137/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.

з участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в:

представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» Білосорочка С.А. звернувся до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд», у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором № 76395384 від 20.12.2023 у розмірі 31 275, 00 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76395384 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як 13.10.2021 відповідачем було здійснено реєстрацію в ІТС первісного кредитора і 20.12.2023 заповнено електронну заявку на отримання позики на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://mycredit.ua/, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 76395384 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту договору позики (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми позики).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому п. 2 розд. 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в ІТС первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://mycredit.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Інформація про реєстрацію ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг) починаючи з 30.06.2020 року наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ).

20.12.2023 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору позики, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор pQfL6Q7ooR, котрий в свою чергу боржником було 20.12.2023 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 20.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розд. 1 договору, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 9 000, 00 грн., на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Відповідно до розд. 2 договору позика надається строком на 30 днів.

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні позики.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотні порушення умов договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно договору, та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач в загальній кількості 9 раз оформлював договори позики у ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», попередні договори були повністю виконані що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання договору позики.

22.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-14/24, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 76395384 станом на дату відступлення склала: 31 275, 00 грн.. Оскільки реєстр боржників до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надано копію власне договору факторингу, копію першої і останньої сторінки реєстру боржників до договору факторингу і копію витягу з реєстру боржників, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором № 76395384. Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №76395384 від 20.12.2023 становить: 31 275, 00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом - 9 000, 00 грн. та заборгованості по відсотках - 22 275, 00 грн., на підтвердження вищенаведеного надано розрахунок заборгованості за договором.

Позичальником порушено умови договору, а тому позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Багачевського міського суду Черкаської області від 20.11.2025 заочне рішення Багачевського міського суду Черкаської області від 09.09.2025 у даній справі скасовано та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» в судове засідання не з`явився, представник позивача Ярьомка О.Ю. через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи провести у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Держан В.В. в судове засіданняне з`явилися, представник відповідача подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності сторони відповідача. Повністю підтримують відзив на позовну заяву, позов визнають частково.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 76395384 від 20.12.2023, право вимоги за яким позивач набув на підставі договором факторингу в сумі 11 025, 00 грн., з яких заборгованість за основним боргом 9 000, 00 грн., заборгованість за відсотками 2 025, 00 грн..

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до розд. 1 договору, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 9 000, 00 грн., на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

Відповідно до розд. 2 договору позика надається строком на 30 днів. П.2 договору передбачено базову процентну ставку 2,5% в день, встановлено строк позики 30 днів, а саме: до 18.01.2024, загальна вартість кредиту 11 025, 00 грн.. П. 2.3 договору передбачено знижену процентну ставку/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) у розмірі 0,75%. Саме така ставка і була застосована при розрахунку сукупної вартості кредиту (п. 2.3 договору) і відповідно саме до такої ставки здійснювалося нарахування відсотків відображене у розрахунку заборгованості за період кредитування з 20.12.2023 по 18.01.2024.

Разом з тим із розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що нарахування процентів за користування позикою здійснювалося первісним кредитором в період з 19.01.2023 по 17.04.2024 (включно), тобто поза межами строку, передбаченого договором. При цьому була застосована процентна ставка 2,70% день, передбачена п. 2.3 договору.

Звертає увагу суду, що відповідно до вказаного пункту договору така процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день,% не застосовується в період воєнного стану. Тобто договором передбачено виключно понижену ставку у розмірі 0,75% день - на період позики, а інші розміри ставок не застосовуються у період воєнного стану.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання. Разом з тим останнім такої вимоги заявлено не було. 15 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61 11145c в 18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16Г C22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов?язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред?явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов?язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 4 лютого 2020 року в справі № 912/1120/16.

Відтак, виходячи з умов договору № 76395384 від 20.12.2023, які погодили сторони, заборгованість відповідача по відсотках становить 2 025, 00 грн. виходячи із наступного розрахунку: - за період з 20.12.2023 по 18.01.2024 в розмірі (за зниженою процентною ставкою 0,75% х 9 000, 00 грн.) х 30 днів. За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 76395384 від 20.12.2023, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору факторингу в сумі 11 025, 00 грн., з яких: - заборгованість за основним боргом 9 000, 00 грн., - заборгованість по відсотках 2 025, 00 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 20.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №76395384 (а.с.10-12) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як 13.10.2021 відповідачем було здійснено реєстрацію в ІТС первісного кредитора і 20.12.2023 заповнено електронну заявку на отримання позики на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://mycredit.ua/, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 76395384 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту договору позики (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми позики).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому п. 2 розд. 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в ІТС первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://mycredit.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Інформація про реєстрацію ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг) починаючи з 30.06.2020 року наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ).

20.12.2023 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору позики, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор pQfL6Q7ooR, котрий в свою чергу боржником було 20.12.2023 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 20.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розд. 1 договору, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 9 000, 00 грн., на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Відповідно до розд. 2 договору позика надається строком на 30 днів.

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні позики.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотні порушення умов договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно договору, та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач в загальній кількості 9 раз оформлював договори позики у ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», попередні договори були повністю виконані що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання договору позики.

22.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/24 (а.с.30-36, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-14/24 (а.с.40-41), заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 76395384 станом на дату відступлення склала: 31 275, 00 грн.. Оскільки реєстр боржників до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надано копію власне договору факторингу, копію першої і останньої сторінки реєстру боржників до договору факторингу і копію витягу з реєстру боржників (а.с.42), який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №76395384.

Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №76395384 від 20.12.2023 становить: 31 275, 00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом - 9 000, 00 грн. та заборгованості по відсотках - 22 275, 00 грн., на підтвердження вищенаведеного надано розрахунок заборгованості за договором (а.с.26-29).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі №524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження № 61-16243 св 20).

Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля_ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належне виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є порушенням.

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Виходячи з вищевикладеного, можна прийти до висновку, що позичальником було порушено умови договору та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає: 31 275, 00 грн..

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає за необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №76395384 від 20.12.2023 у розмірі 31 275, 00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн., оскільки будь які відомості щодо наявності пільг у відповідача, що дає підстави для звільнення останнього від його сплати у матеріалах справи відсутні.

На підставі Закону України «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 284, 285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, місто Київ, 03124 заборгованість за договором позики № 76395384 від 20 грудня 2023 року у розмірі 31 275 гривень 00 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, а всього стягнути 33 697 (тридцять три тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило

Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2026 року.