№ 13315893, 22.12.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6159/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріГригорєвійО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а-6159/10/2570

за позовомВарвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Галайбинське»

простягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі27667,91грн. за І-ІІІквартал2010року, -

В С Т А Н О В И В :

07.12.2010 Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція (далі ВарвинськаМДПІ) звернулась з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Галайбинське» (даліСТОВ «Галайбинське») про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 66121,02грн. за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від22.12.2010 по справі №2а-6159/10/2570 позовна заява ВарвинськоїМДПІ до СТОВ«Галайбинське» в частині вимог про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за IV квартал 2009року на суму 38453,11грн. залишена без розгляду.

В частині стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі27667,91грн. за І-ІІІквартал2010року представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх поясненнях зазначив, що відповідно до довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів), що контролюються ВарвинськоюМДПІ від20.12.2010 №360/10/19-010 СТОВ«Галайбинське» станом на 20.12.2010 не має заборгованості із сплати податків, зборів, обовязкових платежів у значенні, встановленому п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

07.03.2000 СТОВ«Галайбинське» зареєстровано як юридична особа розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації, 31.12.2009 змінено свідоцтво в звязку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ВарвинськоїМДПІ як платник податків з 26.01.2010.

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

При цьому п.4 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

А згідно пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» - податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб за І, ІІ, ІІІ квартали 2010 року, з урахуванням часткової сплати, в розмірі27667,91грн. Зазначена сума боргу з пояснень позивача підтверджується копіями довідок від10.06.2010 №290/1700/04529795(а.с.23), від10.09.2010 №497/1700/04529795(а.с.22), від26.11.2010 №690/1700/04529795(а.с.21) про результати камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І - ІІІ квартали 2010 року.

Як свідчать матеріали справи, вказана заборгованість виникла внаслідок виплати відповідачем фізичним особам доходу, з якого не було сплачено до бюджету вирахуваний податок з доходів фізичних осіб.

У відповідності до п.1.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від22.05.2003 № 889-IV (далі Закон№889), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп.17.1. ст.17 Закону №889, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а)для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент. (п.17.2 ст.17).

Згідно преамбули Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

На спростування позиції ВарвинськоїМДПІ суд зазначає, що 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону №2181 визначено - у будь-яких випадках, коли платник податків згідно з законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь - які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків вважається бюджетним фондом, який належить державі.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб відповідачем - платником податків узгоджується самостійно, шляхом подання до органів державної податкової служби податкової декларації, якою в даному випадку виступає звіт за Формою№1ДФ. Таким чином, податкові органи при стягненні сум податкового боргу повинні керуватись нормами Закону №2181.

Судом встановлено, що ВарвинськоюМДПІ проведено камеральні перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І-ІІІ квартали 2010року, про що складено Довідки від10.06.2010 №290/1700/04529795(а.с.23), від10.09.2010 №497/1700/04529795(а.с.22), від26.11.2010 №690/1700/04529795(а.с.21) відповідно. Зазначеними перевірками порушень не встановлено.

Враховуючи те, що вказана сума з податку фізичних осіб (27667,91грн.) була самостійно визначена відповідачем, тому така сума є податковим боргом у розумінні п.1.3 ст.1 Закону №2181.

При цьому суд враховує, що зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Тому у відповідності до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. (п.6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону). Порядок надсилання першої та другої податкових вимог встановлено пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181.

Матеріали справи не містять доказів дотримання податковим органом вказаних вимог Закону №2181, податкові вимоги відповідачу не направлялись та не виносились.

Проаналізувавши вищенаведені норми Закону №2181, суд приходить до висновку, що направлення податкових вимог є процедурою, яка передує стягненню податкового боргу з платника податків. Вказана досудова процедура передбачена для добровільного погашення платником податків суми податкового боргу та виключає будь-яких негативних наслідків, що передбачені для останнього у звязку з примусовим стягненням. Необхідно відзначити те, що вказані дії мають обовязковий характер, а тому мають бути здійснені податковим органом перед зверненням до суду.

Тому у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. (п.10.1 ст.10 Закону №2181).

Оскільки, податковим органом не було дотримано порядку стягнення податкового боргу, то у й нього не виникло право на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення коштів.

Відповідно до положень, закріплених ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 КАС України). За правилами, встановленими ст.71КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк