Решение № 132436726, 09.12.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4976/25

Провадження № 2/346/2740/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебуваєз відповідачему шлюбі,у якомув них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 . Спільне життя з відповідачем не склалось, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Дочка на даний час проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання вказаної дочки не надає, а позивачу важко самостійно забезпечувати дочку всім необхідним. Останній повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку. Такий рівень у будь-якому разі не повинен бути менший, ніж прожитковий мінімум. Для забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, необхідно не менше 10000 грн. щомісячно. Доходів позивача не вистачає для забезпечення вказаного рівня життя та розвитку дитини. Відповідач є здоровим, працездатним, має можливість та зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тому позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання вказаної дочки в розмірі 1/2 частки його заробітку щомісячно до досягнення останньою повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явилася, 01.12.2025 року подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити в її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 33).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з даними копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони одружилися 21.11.2023 року. Шлюб зареєстровано Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 413 (а. с. 6).

Відповідно до даних свідоцтва про народження сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері , батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 цього Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На підставі наведеного, враховуючи принцип рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини, вік дочки сторін та пов`язані з цим витрати на її харчування, забезпечення найбільш необхідними речами, відсутність відомостей про місце роботи та заробітну плату відповідача, а також те, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків дитини, разом з яким проживає дитина, і можуть бути присуджені судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, суд вважає за можливе визначити аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості, та установленій судовій практиці.

Аліменти саме у такому розмірі будуть достатніми для забезпечення мінімальних потреб дитини, враховуючи, що відповідно дост. 180 СК Українипозивач також зобов`язана приймати участь в її утриманні.

Крім того, відповідно достатті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач.

На підставі наведеного, ст.ст. 180-183, 191 СК України, керуючись ч. 2 ст.247, ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , фактичне проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженки с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання їхньої малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнення аліментів розпочати з 26 вересня 2025 року і проводити до досягнення вказаною дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , фактичне проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_1 , судовий збірвсумі1211гривень20копійокнакористьдержави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарганарішеннясудуможебутиподана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , фактичне проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09 грудня 2025 року.

Суддя: Яремин М. П.