Решение № 132395577, 04.12.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14116/25

Провадження № 2/344/4872/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Польської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся в серпні 2025 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, в якому просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 150 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.08.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4919136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. 22.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна » та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №22042025, у відповідності до умов якого ТОВ « Лінеура Україна » передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ « Лінеура Україна » права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 22.04.2025 до Договору факторингу №22042025 від 22.04.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 150 грн., з яких: 8 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 400 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 250 грн. - сума заборгованості за пенею. Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 22.04.2025 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №№4919136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту розмірі 33 150 грн., з яких: 8 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 400 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 250 грн. - сума заборгованості за пенею.

Заперечуючи проти позову 28.10.2025 року представник відповідача адвокат Грабовецький О.Б. подав до суду відзив на позовну заяву, в якій вказує, що позивачем не додатно доказів що підтверджують факт перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .. Зокрема зазначає, що відсутні належні, достатні та достовірні докази укладання договорів факторингу, копії яких долучено до позовної заяви у відповідності до вимог чинного цивільного законодавства. Посилається на те, що розрахунок заборгованості здійснено не правильно, оскільки нарахування відсотків виходять за межі строку кредитування, а вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені та штрафних санкцій є безпідставним, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. Вказує, що відповідач є діючим військовим та приймає участь у бойових діях. Просить, в задоволенні позовних вимог відмовити.

04.11.2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому посилається на те, що позивачем надано підтвердження перерахування коштів, зокрема відповідний інформаційний лист про перерахування кредитних коштів. Адже між підприємствами ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «ЛІНЕУРА» було укладено відповідний договір на переказ коштів, про що зазначено у листі. Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування пені за невиконання умов договору. Вказує, що договір факторингу між первісним кредитором та позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Зазначає, що на момент укладання договору № 4919136 від 26.08.2024 року, відповідач не набув статусу військовослужбовця. Відповідно до наданих представником вдповідача доказів, ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, з 09.01.2025 року. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в відповіді на відзив зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак скористався подачею відзиву у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення частково позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір № 4919136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, основними у мовами якої є: розмір кредиту 8 500 грн.; строк користування кредитом 360 днів; відсоткова ставка 1 % за один день користування кредитом .

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідача.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну карту, вказаної Клієнтом в особистому кабінеті.

Із засвідчених копій додатку до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4919136 від 26.08.2024 року, копії таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорта споживчого кредиту судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено вказаний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 8 500 грн. на строк 360 днів по 20.08.2025 рік.

22.04.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №22042025.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №22042025 від 22.04.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Лінеура Україна» виконано умови Договору Факторингу № 22042025.

Згідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №22042025 від 22.04.2025 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №4919136, загальна сума заборгованості 33 150 грн., з яких: 8 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 400 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 250 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1976446 від 26.08.2024 року за період з 26.08.2024 року по 22.04.2025 року залишок заборгованості складає 33 150 грн..

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Встановлено, що отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8 500 грн. підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне перерахування коштів.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Звідси, доводи сторони відповідача про те, що відсутні докази нарахування коштів у сумі 8 500 грн. та відсутні докази передачі права вимоги до позивача спростовуються матеріалами справи. Окрім того, відповідач не заперечує факту, що банківська карта йом не належить чи того, що такі кошти він не отримував.

Позивач доводив, що відповідач в порушення умов договору зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на час подання позову заборгованість склала 33 150 грн., з яких: 8 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 400 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 250 грн. - сума заборгованості за пенею.

Щодо тіла кредиту у сумі 8 500 грн., вимога позову в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за період з 26.08.2024 року по 22.04.2025 року у сумі 20 400 грн.,. заборгованості за пенею 4 250 грн., суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей`визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.

При доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідач до відиву долучив: довідку від 05.04.2025 року №173/1116 військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах , необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій облсті, Бахмутський район, Торецька міська ТГ, м.Торецьк; довідку від 15.04.2025 року №171/1102 військової частини НОМЕР_1 згідно якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 28.10.2024 рік по теперішній час; посвідчення УБД серії НОМЕР_2 .

Окрім того, щодо неустойки, то відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог, що є підставою для їх задоволення частково.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому із відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 776,41 грн.

Керуючись ст.ст.264, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором №4919136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.08.2024 року в розмірі 8 500 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») витрати по сплаті судового збору в розмірі 776,41 грн. (сімсот сімдесят шість гривень 41 копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 грудня 2025 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА