Приговор № 132341968, 04.12.2025, Куликівський районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кп/737/53/25 Справа № 737/504/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Куликівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270340000507 від 09.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нерушай Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, освіта середня, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено і який наразі діє.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації.

Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17.05.2022 № 342, від 12.08.2022 № 574, від 07.11.2022 № 758, від 06.02.2023 № 59, від 01.05.2023 № 255/2023, від 26.07.2023 № 452/2023, від 06.11.2023 № 735/2023, від 05.02.2024 № 50/2024, від 06.05.2024 № 272/2024, від 23.07.2024 № 470/2024, від 28.10.2024 № 741/2024. Указом Президента України від 14.01.2025 № 27/2025 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 08.02.2025 на 90 діб.

За невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше 09.02.2025, ОСОБА_5 та Особа 1, матеріали стосовно якої перебувають в окремому провадженні, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, приблизно о 01 годині 30 хвилин, рухаючись автомобілем «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , неподалік від виїзду із села Піски Чернігівського району Чернігівської області на автодорогу Р67 в напрямку від села Количівка до селища Куликівка Чернігівського району Чернігівської області, незаконно здійснили зупинку шляхом блокування проїзду автобуса «ПАЗ» з військовими реєстраційними номерами « НОМЕР_2 » під керуванням військовослужбовця ОСОБА_8 в супроводі військовослужбовця ОСОБА_9 , які здійснювали перевезення до пункту призначення в с. Виблі Чернігівської області 4-х мобілізованих осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

У подальшому, ОСОБА_5 та Особа 1, матеріали стосовно якої перебувають в окремому провадженні, наказали відкрити двері автобусу та, не маючи при цьому жодних правових підстав, незаконно вивели з автобуса мобілізованих військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого разом сіли в автомобіль «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 та направились в бік с. Количівка Чернігівського району Чернігівської області.

Таким чином, ОСОБА_5 та Особа 1, матеріали стосовно якої перебувають в окремому провадженні, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України, а саме передбаченій ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України» складовій їх діяльності, що полягає у підтриманні на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (період дії воєнного стану), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та зазначив, що у скоєному щиро кається, просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що він неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується позитивно, добровільно здійснив благодійний внесок на підтримку ЗСУ, раніше не судимий,

Обставинами, що пом`якшують покарання суд у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28 КК України).

Призначаючи покарання, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до скоєного та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи щире каяття обвинуваченого, усвідомлення ним наслідків вчиненого злочинного діяння, його подальшу поведінку та вік, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.02.2025 до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. Ухвалою слідчого судді від 07.04.2025 під час продовження запобіжного заходу було визначено розмір застави.

14.10.2025 заставодавцями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_5 .

Оскільки клопотань про зміну запобіжного заходу не надійшло і підстав для такої зміни суд не вбачає в зв`язку з призначенням обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тому запобіжний захід у виді застави, застосований до ОСОБА_5 та покладені на обвинуваченого обов`язки необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на 60 днів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний західу видізастави,застосований до ОСОБА_5 тапокладені наобвинуваченого обов`язки: прибуватидо прокурора,суду ізвстановленою нимиперіодичністю;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває бездозволу прокурораабо суду;повідомляти прокурорачи судпро змінусвого місцяпроживання - залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на 60 днів.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцям: ОСОБА_14 396000 (триста дев`яносто шість тисяч) гривень та ОСОБА_15 27920 (двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень, внесених в якості застави, як міри запобіжного заходу за ОСОБА_5 .

Речові докази: мобільний телефон марки «iPhon 15 Pro Max» з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ICCID НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів слідчого відділу УСБ України в Чернігівській області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_5 .

Мобільний телефон блакитного кольору «Google», модель «Pixel 8 Pro», серійний номер 3В281FDJG0000BD, IMEI1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_16 залишити ОСОБА_16 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1