Постановление суда № 131674573, 04.11.2025, Оболонський районний суд міста Києва

04.11.2025 Справа № 756/17733/25

Унікальний номер 756/17733/25

Номер провадження 2/756/9567/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2025 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянула матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешіонал трейд груп» про стягнення грошових коштів (заборгованості) за інвестиційним договором,

УСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешіонал трейд груп» на користь ОСОБА_1 заборгованість за інвестиційним договором № 1003 від 18 травня 2023 року та додатковою угодою №3 від 18 квітня 2024 року у розмірі 3746700,00 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що цей позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, позовна заява містить вимогу майнового характеру (стягнення грошових коштів за інвестиційним договором), тому підлягає оплаті судовий збір відповідно до вищевказаної норми, тобто у цьому випадку необхідною є сплата судового збору в розмірі 1% ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень.

Отже, в цьому випадку позивачкою повинен бути сплачений до суду судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

До позовної заяви позивачка додала клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому посилається на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 з січня 2024 року по лютий 2025 року доходи відсутні.

Разом з тим, розглядаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 цієї статті передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або:2) позивачами є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових,

Положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 912/1061/20.

Отже, наведеними нормами права визначено можливість, право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або ж звільнення від його сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2024 року у справі № 607/18999/22, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21.

Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

Отже, у розумінні приписів указаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

В обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору позивачем разом з позовною заявою до суду надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 , за якою з січня 2024 року по лютий 2025 року доходи відсутні. Проте, суд не може визнати дану інформацію достатньою, довідка не містить актуальних відомостей щодо отриманого доходу позивачем з травня 2025 року по жовтень 2025 рік. Дані сформовані лише станом на лютий 2025 року, тобто не за попередній рік, що передує даті звернення.

Проте вказані відомості не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить повних, достатніх відомостей про майновий стан позивачки, яка може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).

Інших доказів скрутного матеріального стану (довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо), заявницею не надано, подана позовна заява та клопотання про відстрочення сплати судового збору таких доказів не містять. Тобто не було надано докази того, що зважаючи на рівень майнового стану позивачки, предмету заявлених вимог, вона позбавлена можливості сплатити судовий збір.

З огляду на все зазначене вище, враховуючи ціну позову позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 15140,00 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006 ,

Код класифікації доходів бюджету 22030101,

Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1

Оболонський районний суд міста Києва.

або надати достатні докази неможливості сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешіонал трейд груп» про стягнення грошових коштів (заборгованості) за інвестиційним договором - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С. Шролик