Постановление суда № 130559094, 16.09.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44913/25-к

пр. 1-кс-37924/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 42025102060000120 від 04.08.2025.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 04.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102060000120 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в кримінальному провадженні за № 22025070000000106 від 08.07.2025 за ч.3 ст. 305 КК України, досудове розслідування у якому здійснює СВ УСБУ в Закарпатській області, повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України та обрано відносно останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави.

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 познайомилась із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у яких склалися добрі стосунки між собою.

В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дізнались про затримання ОСОБА_5 , який є чоловіком ОСОБА_6 та запропонували допомогти останній у вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу, застосованого підозрюваному ОСОБА_5 та щодо зміни кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого підозрюваним із подальшим звільненням останнього від кримінальної відповідальності за грошову винагороду у розмірі 140 000 доларів США, на що остання погодилась.

В подальшому, 04.08.2025, ОСОБА_6 усвідомивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пропонує їй, щоб вона надала неправомірну вигоду, звернулася до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо відомих їй обставин.

Так, 08.08.2025, в ході зустрічі потерпілої ОСОБА_6 з ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , остання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повідомила ОСОБА_6 про необхідність передачі грошових коштів у сумі 140 000 доларів США, які вона за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, зобов`язується передати невстановленим досудовим розслідуванням службовим особам органів прокуратури та СБУ, з метою зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 та з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності останнім.

В подальшому, 08.08.2025, в ході телефонної розмови потерпілої ОСОБА_6 з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , останні повідомили, що для вирішення вказаного питання необхідно передати їм грошові кошти у сумі 135 тис. дол. США.

Так, 11.08.2025 в період часу близько 18 год. 50 хв., під час чергової зустрічі потерпілої ОСОБА_6 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи здійснювати протиправний намір на заволодіння чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, отримали від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 135 000 дол. США. (із яких 3 купюри номіналом 100 доларів США та 1347 паперові нарізки зовні схожі на купюри (імітовані грошові кошти) номіналом 100 дол. США.), які нібито мають передати, невстановленим досудовим розслідуванням службовим особам органів прокуратури та СБУ

Однак, розпорядитися отриманими від ОСОБА_6 коштами, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не змогли, оскільки їх злочинна діяльність була викрита працівниками правоохоронних органів та останніх затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинила злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має у власності наступні об`єкти:

- Земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2890726732216, кадастровий номер: 3221683200:04:002:0003, площею (га) 3.27, за адресою АДРЕСА_3;

- Квартира, загальною площею (кв.м.):68,7, житлова площа (кв.м): 42.7, опис: складається з трьох житлових кімнат, реєстраційний номер майна: 37007042, за адресою: АДРЕСА_2 ;

А також, відповідно до інформаційної довідки з «ІПНП» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має у власності наступні об`єкти:

- Автомобіль марки «HYUNDAI SONATA», номер та серія знака НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили. Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв`язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна - це покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, є власністю засудженого, якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в особливій частині цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно:

- земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2890726732216, кадастровий номер: 3221683200:04:002:0003, площею (га) 3.27, за адресою АДРЕСА_3;

- квартира, загальною площею (кв.м.):68,7, житлова площа (кв.м): 42.7, опис: складається з трьох житлових кімнат, реєстраційний номер майна: 37007042, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки «HYUNDAI SONATA», номер та серія знака НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення запису про іпотеку або припинення будь-якого іншого обтяження, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів, продажу з аукціонів, відкритих торгів, здійснювати звернення стягнення на майно, тощо) щодо об`єктів нерухомого та рухомого майна вказаного вище.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1