Решение № 130425587, 19.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року Справа № 160/19757/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19757/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

07.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 15.07.2025 року, просить суд:

Скасувати рішення № 047250025780 від 20.06.2025 головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального стажу періодів навчання з 01.09.1986 по 02.07.1987 та з 26.05.1989 по 10.06.1993.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 18.10.1993 по 27.01.1994, з 16.10.1994 по31.12.1994,з07.11.1995по31.12.1995,з07.11.1996по31.12.1996,з 10.10.1997 по31.12.1997,з21.09.1998по31.12.1998,з12.05.1999по16.03.2000,з 19.09.2008 по31.12.2008,з17.06.2009по31.12.2011,з11.09.2012по31.12.2012,з 04.07.2013 по31.12.2013,з16.07.2014по31.12.2014,з 14.06.2015по31.12.2015,з 21.06.2016 по 31.12.2016, з 22.10.2017 по 31.12.2017, з 14.02.2018 по 14.11.2018

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1986 по 02.07.1987 та з 27.05.1989 по 10.06.1993.

Зобов`язати головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 18.10.1993 по 27.01.1994, з 16.10.1994 по 31.12.1994, з 07.11.1995 по 31.12.1995, з 07.11.1996 по 31.12.1996, з 10.10.1997 по 31.12.1997, з 21.09.1998по 31.12.1998,з12.05.1999 по16.03.2000, з19.09.2008по 31.12.2008, з 17.06.2009по 31.12.2011,з11.09.2012 по31.12.2012, з04.07.2013по 31.12.2013, з 16.07.2014по 31.12.2014,з14.06.2015 по31.12.2015, з21.06.2016по 31.12.2016, з 22.10.2017 по 31.12.2017, з 14.02.2018 по 14.11.2018

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву від 13.06.2025 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Сп2, призначити та виплатити ОСОБА_1 з 13.06.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Ухвалою суду від 10.07.2025 року позовну заяву позивача було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/19757/25, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 23.07.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- звернення позивача про призначення пенсії;

- рішення № 047250025780 від 20.06.2025 головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

- відомості щодо зарахування/незарахування спірного періоду роботи позивача/навчання (по кожному періоду окремо);

- листи/відмови у призначенні позивачеві пенсії;

-інформацію щодо підстав такої відмови та всі наявні докази щодо суті спору.

04.08.2025 року відповідачем подано заяву на виконання ухвали по справі №160/19757/25.

07.08.2025 року третя особа подали клопотання про долучення доказів.

12.08.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву по справі №160/19757/25.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 19.09.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що заявник звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за СП-2.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за спискам №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, призначаються із зменшенням пенсійного віку, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, встановленого абзацом першим частини першої ст.26 цього Закону : чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ; підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчені печаткою.

Страховий стаж заявника становить 32 роки 06 місяців 10 днів.

Пільговий стаж за Списком 2 становить 08 років 07 місяців 15 днів Результати розгляду документів, доданих до заяви № 1494 від 13.06.2025р.:

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

період навчання згідно диплому НОМЕР_1 із 01.09.1986 по 10.06.1993, оскільки період навчання перетинається із періодом військової служби.

До пільгового стажу не зараховано роботу в період перерви між проведенням атестації робочих місць.

Пільговий стаж за Списком № 2 в якості електрослюсаря обчислено з урахуванням фактично відпрацьованих днів згідно наданих довідок та наказів про атестації робочих місць.

Тому, відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також, цією ухвалою суду від 23.07.2025 року, третій особібуло запропоновано надати пояснення по справі.

Станом на 19.09.2025 року від третьої особиписьмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 червня 2025 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за призначенням пільгової пенсії згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішенням № 047250025780 від 20.06.2025 року позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2.

Згідно цього рішення страховий стаж заявника становить 32 роки 06 місяців 10 днів.

Пільговий стаж за Списком 2 становить 08 років 07 місяців 15 днів Результати розгляду документів, доданих до заяви № 1494 від 13.06.2025р.:

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

період навчання згідно диплому НОМЕР_1 із 01.09.1986 по 10.06.1993, оскільки період навчання перетинається із періодом військової служби.

До пільгового стажу не зараховано роботу в період перерви між проведенням атестації робочих місць.

Пільговий стаж за Списком № 2 в якості електрослюсаря обчислено з урахуванням фактично відпрацьованих днів згідно наданих довідок та наказів про атестації робочих місць.

Тому, Пенсійним органом було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Не погодившись із таким рішенням Пенсійного органу позивач звернувся до суду із цим позовом, за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За унормуванням п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботі особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтверджень документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Так, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 в період трудової діяльності з 18.10.1993 по 16.03.2000 таз 05.06.2008 по 14.11.2018 позивач працював в АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування на фабриці та в кар`єрі.

Для призначення пільгової пенсії до Пенсійного органу позивачем були надані такі документи: трудова книжка НОМЕР_2 ; довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наданої АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» № 69-07/71 від 11.06.2025; наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці № 219 від 17.08.1994 року з переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсіонування на підставі атестації робочих місць; наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці № ОД-1144 від 15.11.2010 з переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсіонування на підставі атестації робочих місць; наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці №399/а від 17.11.2004 з переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсіонування на підставі атестації робочих місць; наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці № ОД-8546448- 1633 від 16.11.2015 з переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсіонування на підставі атестації робочих місць Історичну довідку АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

Згідно записів в трудовій книжці позивача встановлено, що позивач працював в АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», зокрема:

18.10.1993 прийнятий на Богданівську агломераційну фабрику електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування (наказ 596 від 18.10.1993);

28.01.1994 переведено в центральну енерголабораторію електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування в кар`єрі (Наказ № 47 від 28.01.1994);

за результатами атестації електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 (Наказ №219 від 17.08.1994);

за результатами атестації електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 (Наказ №457 від 17.11.1999);

17.03.2000 - переведений начальником групи спеціалізованої лабораторії (Наказ № 3 6/к від 17.03.2000);

05.06.2008 - прийнятий в Центральну енерголабораторію електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування в кар`єрі;

за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 (Наказ № 1633 від 16.11.2005);

15.11.2018 - переведений заступником начальника спеціалізованої лабораторії електроприводу центральної енерголабораторії (Наказ № 701 від 15.11.2018).

Всі ці записи зроблені на підставі наказів АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

Отже в трудовій книжці містяться дані щодо займаної посади та стажу роботи на вказаному робочому місці. Тобто, вказані записи в трудовій книжці повністю підтверджують стаж роботи позивача, необхідний для пенсії на пільгових умовах.

Слід також вказати про те, що спірний стаж роботи позивача також підтверджено довідкою № 69-07/71 від 11.06.2025 року.

Так, у періодах роботи позивача діяли Список № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (посади «22900006-23419 Майстри будівельних та монтажних робіт» та «22900006-24441 Виконавці робіт», розділ «22900000 XXVII. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів»), Список № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (посади «22900006-23419 Майстри будівельних та монтажних робіт» та «22900006-24441 Виконавці робіт», розділ «22900000 XXVII. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів»), Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (посада «27б Виконавці робіт», розділ «XXVII. Будівництво»).

Зазначені списки у відповідних розділах передбачали професії майстра будівельних та монтажних робіт, виконавця робіт як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи наявні у законодавстві положення, суд дійшов висновку, що виконання позивачем роботи на вказаному вище підприємстві - передбачали наявність шкідливих умов праці та відповідали вимогам до характеру виконуваної роботи, виконання якої дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, який відповідач відмовився врахувати, був підтверджений, в першу чергу, записами трудової книжки позивача.

Також, слід вказати про те, що однією з обов`язкових умов призначення пенсії за п. «б» ст. 13 Закону є атестація робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації обочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442), та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41 (далі і Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.1 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. ВідповідальністЕ. за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці, санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості е напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 зазначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, системний аналіз норм Закону та Порядку №442 дає підстави для висновку, що необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону є, поряд з іншим, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 року у справі №21- 183а13, від 25.11.2014 року у справі № 21-519а14, від 17.11.2015 року у справі № 21- 585а14, від 12.04.2016 року у справі № 477/2598/14-а.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, ще підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Записи трудової книжки позивача підтверджують, що посада електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування є атестованим робочим місцем, дає право на при значення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Доказів визнання вказаних записів трудової книжки відповідачами не надано.

Зважаючи на це, спірні періоди мають бути зарахованими до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо спірного періоду навчання позивача, слід зазначити про таке.

Згідно матеріалів справи, пенсійним органом незараховано до трудового стажу період навчання з 01.09.1986 по 02.07.1987 та з 27.05.1989 по 10.06.1993 в Запорізькому індустріальному інституті, оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби.

Слід вказати про те, що навчання в Запорізькому індустріальному інституті підтверджується копією диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1993 та довідкою № 01.02-12/230 від 14.05.2025.

Тобто, фактично підтверджується що позивача під час навчання було призвано на військову службу, після проходження якої останній повернувся до навчання.

Згідно із частиною 1 статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Пунктом «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості пре періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду абс окремих його етапів.

Тобто, надання інших документів для підтвердження трудового стажу необхідне лише за зідсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.

Громадянин не повинен нести негативні наслідки, пов`язані із неможливістю надання всіх підтверджуючих документів внаслідок подій, які мають місце не з його вини, або із неврегульованістю державою певних життєвих ситуацій, пов`язаних із необхідністю підтвердження права особи на пенсію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Дослідивши докази по справі, судом встановлено, що запис про навчання у період з 01.09.1986 по 02.07.1987 та з 27.05.1989 по 10.06.1993 в Запорізькому індустріальному інституті містить також трудова книжка Серія НОМЕР_2 .

У цій трудовій книжці також є посилання на серію і номер диплому, на диплом серії НОМЕР_1 , а отже враховуючи наведене вказаний стаж має бути зарахований до страхового стажу роботи позивача.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини четвертоїстатті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другоїстатті 5 КАС Українипередбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується для призначення пенсії, є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалоЗакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, а також дискреції пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 047250025780 від 20.06.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1986 року по 02.07.1987 року та з 27.05.1989 року по 10.06.1993 року.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 18.10.1993 по 27.01.1994, з 16.10.1994 по 31.12.1994, з 07.11.1995 по 31.12.1995, з 07.11.1996 по 31.12.1996, з 10.10.1997 по 31.12.1997, з 21.09.1998по 31.12.1998,з12.05.1999 по16.03.2000, з19.09.2008по 31.12.2008, з 17.06.2009по 31.12.2011,з11.09.2012 по31.12.2012, з04.07.2013по 31.12.2013, з 16.07.2014по 31.12.2014,з14.06.2015 по31.12.2015, з21.06.2016по 31.12.2016, з 22.10.2017 по 31.12.2017, з 14.02.2018 по 14.11.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 908,40 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, вул. Народна 4, код ЄДРПОУ 20453063).

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 19.09.2025 року.

Суддя В.В. Ільков