Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 541/1907/25
Провадження № 2/541/1125/2025
У Х В А Л А
18 вересня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Данильчука С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
16 травня 2025 року на адресу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
02.06.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява адвоката ДанильчукаС.Г. в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, визнання умов кредитного договору та зобов`язання здійснити перерахунок платежів, відповідно до вимог якої позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсними умови кредитного договору №630583313 від 29.03.2017, в частині встановлення обов`язку позичальника щомісячно сплачувати платежі за обслуговування основної картки та платежі за нарахування комісії та РКО, а також зобов`язати АТ «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості та зарахувати вказані платежі в рахунок погашення основного боргу.
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що між відповідачем та позивачем дійсно існували банківські відносини. 29 березня 2017 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630583313. У подальшому, за період з 03.04.2017 року по 18.04.2023 року лише в рахунок оплати за обслуговування основної картки (щомісячно від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду) та нарахування комісії за РКО (розрахунково-касове обслуговування) ОСОБА_1 було сплачено непропорційно велику суму, а саме 61087,02 грн. ОСОБА_1 вважає, що встановлення у кредитному договорі №630583313 від 29 березня 2017 року щомісячних платежів за обслуговування основної картки та платежів за нарахування комісії за РКО є несправедливими умовами, що створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача, і суперечать вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому є всі законні підстави для визнання недійсними умов даного кредитного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , в частині встановлення обов`язку позичальника щомісячно сплачувати платежі за обслуговування основної картки (щомісячно від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду), нарахування комісії за РКО. Також ОСОБА_1 просила суд зобов`язати АТ «Сенс Банк» (АТ «Альфа Банк») здійснити перерахунок платежів здійснених нею за кредитним договором №630583313 від 29 березня 2017 року за обслуговування основної картки (щомісячно від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду) та за нарахування комісії за РКО в розмірі 61087,02 грн та зарахувати вказані платежі в рахунок погашення основного боргу по даному кредитному договору.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали вимоги зустрічного позову та просили суд задовільнити його в повному обсязі.
Дослідивши зустрічний позов та матеріали долучені до нього, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до статті 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний розгляд є доцільним; 3) зустрічний позов спрямований до зарахування зустрічних вимог; 4) задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити задоволення первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та заявлених зустрічних вимог, позивач за зустрічним позовом фактично оскаржує умови кредитного договору №630583313 від 29 березня 2017 року в частині встановлення щомісячних платежів за обслуговування картки та нарахування комісії за розрахунково-касове обслуговування, а також просить зобов`язати банк здійснити перерахунок заборгованості.
Згідно з положеннями ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання правочину недійсним, припинення правовідношення або відновлення становища, яке існувало до порушення права.
Крім того, відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими визнаються умови договору, які призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. У разі встановлення факту несправедливості умов договору споживач має право вимагати визнання таких умов недійсними та застосування відповідних наслідків.
Разом з тим, суд звертає увагу, що предмет первісного позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» полягає у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Натомість позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені у формі зустрічного позову, зводяться до визнання недійсними окремих умов кредитного договору та зобов`язання банку здійснити перерахунок платежів.
Такі вимоги за своєю правовою природою є самостійним способом судового захисту, прямо передбаченим статтею 16 ЦК України та спеціальним законодавством про захист прав споживачів. Визнання недійсними умов кредитного договору та застосування наслідків недійсності правочину не є безпосередньо спрямованим на відвернення задоволення первісного позову про стягнення заборгованості, оскільки навіть у разі задоволення таких вимог у споживача все одно може залишатися обов`язок щодо повернення отриманих кредитних коштів.
Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги не відповідають процесуальним умовам зустрічного позову, визначеним статтею 193 ЦПК України, оскільки вони не пов`язані з первісним позовом настільки, щоб їх розгляд у межах однієї справи був доцільним і міг призвести до повного або часткового усунення заявлених банком вимог.
Як роз`яснено в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.
Згідно з положеннями ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже судом встановлено, що в даному випадку відсутні взаємопов`язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, а також можливості виключення задоволення первісного позову у разі задоволення зустрічного, та враховуючи що ці позови є різними за своєю правовою природою, обраним способом захисту, заявлені в них вимоги є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тому суд прийшов до переконання про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду разом із первісним позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подані ОСОБА_1 через представника зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними умов кредитного договору та зобов`язання АТ «Сенс Банк» здійснити перерахунок платежів не відповідають критеріям, визначеним статтею 193 ЦПК України для розгляду у порядку зустрічного позову. У зв`язку з цим вони підлягають відмові у прийнятті до спільного розгляду, з роз`ясненням ОСОБА_1 права звернутися з такими вимогами до суду з окремим позовом у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 193,194, 186 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання недійсними умови кредитного договору в частині встановлення платежів за обслуговування кредитної картки та комісії за розрахункове касове обслуговування та провести зарахування здійснених платежів в рахунок погашення боргу.
Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутись до суду з позовними вимогами зустрічної позовної заяви з окремим позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 22 вересня 2025 року.
Суддя: О. А. Городівський
Судебное решение № 130391021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області было принято 18.09.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 541/1907/25. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: