Решение № 129832659, 29.08.2025, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/707/25

Провадження № 2/352/886/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

29.05.2025 року через підсистему «Електронний суд», представник позивача звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.06.2017 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП банк» № 376/980/031399971/17, що є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті банку. За умовами якої відповідач отримав на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в банку за заявою відповідача кредитний ліміт, за користування коштами банку відповідач сплачує 36% річних. Однак, позичальником ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання виконувались з істотним порушенням умов договору, заборгованість по тілу кредиту та відсотками за його користування в повній мірі погашено не було, тому у відповідача перед позивачем за кредитним договором утворилась заборгованість.

20.09.2024 року між АТ «ОТП банк» та ТОВ «СВЕА фінанс» укладено договір факторингу №01.02.-24/24, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до боржника, яким є відповідач за договором № 376/980/031399971/17 на загальну суму 36 581,33 грн, з яких 24 516,20 грн заборгованість по тілу кредиту та 12 065,13 грн заборгованість за відсотками, яку і просить стягнути позивач, а також судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Відповідач вказує, що позовні вимоги є безпідставними, такими, що не підлягають до задоволення, позов не визнає. Зазначає, що при ознайомленні з матеріалами справи 24.06.2025 року відповідач не знайшов підтвердження того, що він ознайомився і погодився із всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил користування карткою в АТ «ОТП банк», а також те, що ці документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати прострочених процентів. Заява-анкета не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді сплати прострочених відсотків за порушення зобов`язання та визначення їх розміру.

Вважає, що з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03.07.2019 року, посилання позивача на договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток від 08.06.2017 року та правила користування карткою, як на підтвердження розрахунків заборгованості по тілу кредиту у розмірі 24 516,20 грн та відсотках і комісії 12 065,13 грн є неспроможними.

Окрім цього зазначив, що первісним кредитором було самостійно змінено процентну ставку з 36% річних на 96% річних, а відтак безпідставно нараховані 32 226,73 грн, що є заборгованістю за відсотками за користування кредитом. Також безпідставно нарахованими відповідач вважає кошти в розмірі 4 493,67 грн як відсотки за дозволену перевитрату, нараховані відсотки за прострочену заборгованість по кредитній лінії.

Щодо нарахування штрафів в сумі 1050 грн відповідач вважає таке необґрунтованим, оскільки строк повернення кредиту у заяві-анкеті не зазначено.

Відповідач також не погоджується із нарахуванням первісним кредитором плати за обслуговування рахунку в сумі 12 398,32 грн.

Зауважив, що строк дії картки закінчувався у 2022 році. Окрім цього позивачем не надано графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, а також відсутні підтвердження встановлення обов`язку відповідачу сплачувати мінімальний платіж до кінця строку дії кожного платіжного періоду. Зазначає, що представником позивача не заперечується той факт, що відповідачем за весь період користування кредитними коштами було сплачено 46 258,25 грн, з яких 24 516,20 грн тіло кредиту та 12 600 грн - відсотки за користування кредитом за ставкою 36% за період 7 років, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в у позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення, просив розгляд справи проводити без його участі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, 24.06.2025 року, про що міститься його власноручний підпис на супровідному листі у справі від 24.06.2025 року.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

29.05.2025 року на підставі ухвали судді Богородчанського районного суду цивільну справу за вказаним позовом передано для розгляду за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

23.06.2025 року цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості надійшла до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою від 24.06.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 16.05.2017 між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», що є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування картками, інформаційного листка, тарифів банку, які розміщені на офіційному сайті банку. Відповідно до договору позичальник бажав оформити поточний картковий рахунок та отримати електронний платіжний засіб. На картковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий за заявою відповідача, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами Банку. Заява-анкета про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" передбачає, що розмір процентної ставки, вказаний у відповідній заяві-анкеті та погоджений з позичальником, становить: 36% річних. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки в продовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Заява-анкета підписана особисто власноручним підписом відповідача ОСОБА_1 (а.с.13).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №376/980/031399971/17 від 08.06.2017 року станом на 09.09.2024 року за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 36 581,33 грн. При цьому вказано, що відповідачем використано коштів в загальному 32 670,86 грн, нараховано плату за обслуговування кредиту загалом на суму 12 398,32 грн, нараховано відсотків за користування кредитом в загальному розмірі 36720,40, штрафи в сумі 1050 грн та внесено коштів відповідачем в загальній сумі 46258,25 грн (а.с.14-78)

Останній платіж відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитом надійшов 16.03.2023 на суму 1000 грн, що підтверджується випискою з рахунка приватного клієнта № 376/980/031399971/17 за період з 08.06.2017 по 20.09.2024 року (а.с.94).

20 вересня 2024 року між Акціонерним Товариством "ОТП Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" було укладено Договір Факторингу №01.02-24/24, відповідно до якого Акціонерне Товариство "ОТП Банк" відступило ТОВ "Свеа Фінанс" права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло правами вимоги, що належали АТ "ОТП Банк", і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ "ОТП Банк" і боржниками, в тому числі за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ "ОТП Банк" за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" №376/980/031399971/17 від 08.06.2017 (а.с.105-116).

Новий кредитор жодних нарахувань за договором з моменту набуття права вимоги не здійснював. Позичальник на користь нового кредитора ТОВ "Свеа Фінанс" жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви, за даними витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №01.02-24/24 від 20.09.2024 року, заборгованість за картковим рахунком за Договором №376/980/031399971/17 від 08.06.2017 року становить 36581,33грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 24516,20грн; заборгованість по відсотках 12065,13грн. Кількість днів прострочення - 660 днів. (а.с. 133)

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюютьсяЦивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204ЦКУкраїни правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст.205ЦКУкраїни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст.639ЦКУкраїни якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3ст. 1056-1 ЦК Українивизначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1 ст.629ЦКУкраїни вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст.612ЦКУкраїни зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512ЦКУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516ЦКУкраїни визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077ЦКУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078ЦКУкраїни предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080ЦКУкраїни презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082ЦКУкраїни боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що сторони шляхом підписання заяви-анкети №376/980/031 399971/17 від 08.06.2017 року обумовили у письмовій формі розмір процентів за користування кредитними коштами в сумі 36% річних.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув.

Окрім цього, відповідачем визнається та обставина, що він уклав договір із первісним кредитором та користувався кредитними коштами банку.

Крім того, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за комісією.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, банк посилався на те, що заява-анкета є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті банку.

Проте, матеріали справи не містять копій витягів з Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів тарифного пакету приватного банківського обслуговування а також підтвердження того, що відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про надання банківських послуг в АТ «ОТП банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема щодо сплати комісії за обслуговування кредитної лінії. Крім того, заява-анкета не містить жодних умов щодо нарахування комісії та штрафів.

Отже, будь-яких доказів на підтвердження того, що при укладенні договору про надання банківських послуг діяли Правила користування карткою, а також того, що вказані Правила підписані відповідачем саме в такій редакції, яка існувала на час підписання заяви- анкети, позивач суду не надав, тому суд вважає, що позивачем не доведено розмір, порядок та умови нарахування комісії (плати за обслуговування рахунку), що були узгоджені сторонами при укладенні договору.

Відтак суд вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якоїдоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Правилами користування карткою, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «ОТП банк» у періодз часу виникнення спірних правовідносин (08.06.2017) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (29.05.2025), тобто кредитор міг посилатися на витяг з Правил користування карткою у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

З урахуванням наведеного матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач розумів, ознайомився і погодився з витягом з Правил користування карткою, на які посилається позивач, підписуючи заяву про надання банківських послуг в АТ «ОТП банк».

Відтак, суд зазначає, що під час дослідження доказів не було встановлено погодження між кредитодавцем та відповідачем плати за обслуговування рахунку та смс інформування, а також штрафу, їх розмір та порядок нарахування і сплати. При цьому зі змісту заяви-анкети вбачається, що такі плати взагалі нею не передбачені.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись із позовом до суду, позивач просив стягнути із відповідача 12065,13 грн заборгованості по відсотках та комісії, в той же час не розмежувавши ці заборгованості.

З розрахунку заборгованості, що наявна в матеріалах справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість за обслуговування рахунку та смс інформування в сумі 12 398,32 грн , за відсотками 36720,40 грн, штраф 1050 грн, та використано коштів, - 32670,86 грн. В той же час, зазначено і про погашення заборгованості на загальну суму 46258,25 грн.

Оскільки, як зазначено вище судом, розмір штрафу та плати за обслуговування рахунку та смс інформування із відповідачем узгоджено не було, то відповідно суми внесені ним на погашення заборгованості не могли бути враховані в частині цих платежів.

Крім того, суд приймає до уваги посилання відповідача на неправомірне нарахування заборгованості за відсотками за перевитрату та за прострочену заборгованість по кредитній лінії на загальну суму 4493,67 грн, оскільки такі не передбачені заявою-анкетою.

Таким чином, з урахуванням суми використаних коштів, що зазначена у розрахунку,- 32670,86 грн, за відсотками - 32226,73 грн. (36720,40 грн., що вказана у разрахунку, - 4493,67 грн, відсоткки за перевитрату та за прострочену заборгованість, = 32226,73 грн), та з врахуванням погашеної відповідачем заборгованості на загальну суму 46258,25 грн, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 18639,34 грн.

В той же час, суд не приймає до уваги твердження відповідача про застосування іншої відсоткової ставки, а ніж передбачена заявою-анкетою, оскільки жодних доказів такого суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 1234,30 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 376/980/031399971/17 від 08.06.2017 року в розмірі 18639 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн 34 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) грн 30 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», бульвар Вацлава Гавела,6, м. Київ, 03126, ЄДРПОУ: 37616221;

представник позивача: Варшавський Костянтин Антонович, бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124, РНОКПП: НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Рішення складене у повному обсязі 29.08.2025 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.