Постановление суда № 129698519, 22.08.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8582/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про зміну способу порядку виконання судового рішення у справі №440/8582/24 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною відмови та стягнення сум компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025, вищезазначений позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Полтавського апеляційного суду внаслідок ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 по день фактичної виплати такої суддівської винагороди включно за весь час затримки виплати. Зобов`язав Полтавський апеляційний суд нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 по день фактичної виплати такої суддівської винагороди включно за весь час затримки виплати.

Судове рішення набрало законної сили 11.02.2025.

Виконавчий лист у справі №440/8582/24 виданий 21.02.2025.

28.07.2025 до суду надійшла заява представника Міністерства юстиції України Яковенка В.А., за змістом якої той просить суд змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №440/8582/24 шляхом безспірного списання на користь ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму недоплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 по день фактичної виплати такої суддівської винагороди включно за весь час затримки виплати у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, розмір якої становить 147 105,47 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 заяву про зміну способу порядку виконання судового рішення у справі №440/8582/24 призначено до розгляду без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача письмові пояснення щодо обставин виконання рішення суду у справі №440/8582/24 разом із наявними доказами на їх підтвердження, а у разі невиконання рішення суду - пояснення щодо причин, які зумовили таке невиконання.

31.07.2025 до суду від Державної казначейської служби України, як від заінтересованої особи, надійшли письмові пояснення, в яких представник повідомляє, що рішення суду не стосується стягнення коштів, а має зобов`язальний характер щодо нарахування та виплати коштів, тобто покладає певні обов`язки саме на боржника (Полтавський апеляційний суд) та потребує вчинення ним певних дій. В той же час запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений у заяві, а саме - шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів, фактично змінює по суті рішення суду. Крім того представник просить врахувати, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" ДСА, як головному розпоряднику за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", затверджено бюджетних призначень у сумі 10 000 000 грн. Безпосередньо ДСА (центральний апарат) за КПКВК 0501150 затверджений кошторис на 2025 рік у сумі 657 300,00 грн. Наразі у Казначействі на виконанні за КПКВК 0501150 перебуває понад 1190 судових рішень на суму понад 166,66 млн грн. Отже затверджений ДСА України кошторис на 2025 рік є недостатнім, щоб здійснити безспірне списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 0501150 за виконавчими документами, які знаходяться на виконанні у Казначействі. Посилався на постанову Верховного Суду у справі №420/6671/18, де сформульовано правовий висновок щодо неможливості зміни способу і порядку виконання судового рішення у подібних правовідносинах. На останок додав, що у випадку якщо суд знайде достатні підстави для зміни способу виконання рішення у справі №440/8582/24, то відповідна ухвала має передбачати стягнення на користь позивача чітко визначеної суми коштів з боржника, визначеного у виконавчому документі, що обслуговується у Казначействі або його органах (Полтавський апеляційний суд).

05.08.2025 до суду від Полтавського апеляційного суду надійшли письмові пояснення щодо обставин невиконання рішення суду, в яких голова суду Юрій Дряниця повідомляє, що виконання судового рішення на користь суддів та працівників органів і установ системи правосуддя має здійснюватися з бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя". Полтавський апеляційний суд є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Кошторис та штатний розпис Полтавського апеляційного суду на поточний бюджетний рік затверджуються ДСА України, як розпорядником бюджетних коштів вищого рівня. Так, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 Полтавським апеляційним судом проведено нарахування компенсації втрати частини доходів судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 по день фактичної виплати такої суддівської винагороди включно за весь час затримки виплати. Оскільки відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, виплати на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством передбачаються за кодом КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", то Полтавським апеляційним судом було направлено в сумі 147105,47 грн компенсації втрати частини доходів судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 до ДСА України щодо виділення бюджетних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для забезпечення виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.03.2025 ВП №77536376. У відповідь на листи суду про виділення додаткових бюджетних призначень по КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" ДСА України повідомила, що всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" (далі - Програма) видатки розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, тому ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листах цілі. ДСА України зверталася до комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою. Однак Міністерством фінансів України зазначені пропозиції не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення. Враховуючи наведене виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" неможливе через відсутність кошторисних призначень.

Тож рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, яку боржник окреслив сумою 147 105,47 грн, залишається не виконаним у зв`язку з ненадходженням фінансування від головного розпорядника коштів - Державної судової адміністрації України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Надаючи оцінку з`ясованим обставинам справи на предмет можливості зміни способу або порядку виконання судового рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналогічно, приписами ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

За позицією Верховного Суду зміна способу і порядку виконання судового рішення - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі носить зобов`язальний характер.

Незважаючи на це, заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання цього рішення шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів у розмірі 147105,47 грн у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Однак, зважаючи лише на обставини того, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі є покладене судом на відповідача зобов`язання вчинити певні дії, тоді як стягнення конкретних сум компенсації втрати частини доходів не було предметом судового дослідження, суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, обраний представником Міністерства юстиції України, оскільки запропонований ним спосіб фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №440/8582/24.

При цьому суд зазначає, що фактичне у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Водночас стягнення з боржника (Полтавського апеляційного суду) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, може поставити під загрозу функціонування всієї установи, виконання покладених на неї функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб, які звертаються за судовим захистом.

Тож оскільки виконання рішення суду у справі №440/8582/24 цілком і повністю залежить від бюджетного фінансування, то реальне виконання цього рішення ніяк не залежить від визначеного судом способу виконання. Зміна способу і порядку виконання судового рішення за таких обставин не може призвести до його фактичного виконання, оскільки це ніяк не вплине на фінансування державою відповідної статті витрат.

Суд враховує обставини того, що право стягувача на отримання заборгованості із суддівської винагороди не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час у спірних правовідносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує на тому, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.

Окремо слід також зазначити, що компенсація втрати частини доходів, нарахування і виплата якої була предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3 ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та юридичних підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, у зв`язку з чим заяву представника Міністерства юстиції України слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про зміну способу порядку виконання судового рішення у справі №440/8582/24 - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Є.Б. Супрун