Постановление суда № 129698518, 22.08.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3199/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевза В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення виконання рішення у справі №440/3199/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 440/3199/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: 1) визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ФП73325/1302 від 24.01.2025 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з розміру 1762 грн; 2) зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, які розраховуються від посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт; 3) стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок);

05.08.2025 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення виконання рішення у справі №440/3199/25.

Ухвалою суду від 11.08.2025 у справі дану заяву з урахуванням порядку статті 378 КАС України призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2025, в яке не з`явились сторони, які повідомлені про дату,час та місце проведення засідання.

11.08.2025 суд перейшов до розгляду заяви в порядку письмового провадження, у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Суд розглянув заяву у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 124 Конституції України та статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, згідно із положеннями частини четвертої статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Отже, нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Однак обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

З огляду на те, що конкретний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити виконання судового рішення, не встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, суд вирішує питання про відстрочення виконання судового рішення, виходячи із конкретних обставин, які впливають на спроможність сторони виконати судове рішення, та балансу між інтересами стягувача та боржника.

Відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Однак, ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

Таким чином, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У своїй заяві представник ІНФОРМАЦІЯ_3 посилається на те, що 03.07.2025 повітряними засобами ураження (ударними БПЛА) російської федерації було здійснено обстріл будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що спричинило руйнування та пошкодження вікон та фасаду адміністративної будівлі, у тому числі приміщень архіву та службових приміщень і виведення з ладу внутрішніх інженерних мереж. За фактом вчинення вказаних дій Слідчим відділом УСБ в Полтавській області 03.07.2025 до ЄРДР внесені відомості по кримінальному провадженню 2205170000000215 за ст.110 ч.1 КК України (вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України).

На даний час доступ до матеріалів, які використовуються для виконання рішень судів з питань пенсійного забезпечення ускладнений тому, що здійснюється пакування та перевезення особових пенсійних справ із зруйнованих приміщень до безпечних місць та проводитися їх інвентаризація і опис. Після проведеної інвентаризації справ, по наявним справам будуть видані довідки про грошове забезпечення, щодо пошкоджених та знищеним справ, то відповідні довідки будуть видані після їх відновлення.

Судом встановлено, що 28.07.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1426 організовано перевезення діючих особо-пенсійних справ із ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця тимчасового зберігання.

Таким чином суд вважає, що заявником доведена наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення. Заявником підтверджено те, що від виконання рішення він не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи щодо збереження особових пенсійних справ, зокрема пенсійної справи позивача, підготовки і надання до ГУ ПФУ в Полтавській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, що, в свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань, встановлених судом.

Зважаючи на всі викладені обставини у поєднанні з наведеними нормами права, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

При цьому, частиною 5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд зауважує, що приписами КАС України не передбачено можливості продовження чи поновлення такого строку, отже, він є присічним, та не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Юридична природа строків в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов`язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

З огляду на вищезазначене, встановлення строків відстрочення виконання судового рішення у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу виконання прийнятого судового рішення не матиме невизначеної дії у часі. Тобто встановлений строк відстрочення виконання судового рішення сприяє уникненню ситуації правової невизначеності.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви шляхом відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 440/3199/25 строком на три місяці з дня постановлення ухвали.

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення виконання рішення у справі №440/3199/25 задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/3199/25 від 16.05.2025 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії строком на три місяці з дня постановлення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В.І. Бевза