Постановление суда № 129651501, 20.08.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1937/25

Провадження № 2/192/1016/25

Ухвала

20 серпня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Короти Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження питання про прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 98 671 гривня 18 копійок.

19 серпня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення судових витрат, яка підписана представником Паладич А. О.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про дату та час розгляду справи була належним чином повідомлена за місцем реєстрації місця проживання (а.с.109). Причини неявки суду не повідомила. Відзив на позов не надала.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись з заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 244ЦКУкраїни передбачено,щопредставництво,яке ґрунтуєтьсяна договорі,може здійснюватисязадовіреністю. Представництвозадовіреністюможе ґрунтуватисянаактіоргану юридичноїособи.

Судом встановлено, що заява про зменшення розміру позовних вимог від імені позивача підписана представником Паладич А. О., яка діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 18 червня 2025 року.

Однак, в довіреності не зазначено підставу її видачі, відповідно до положень ЦК України, а тому суддя не має можливості з`ясувати обсяг повноважень представника під час вирішення питання про зменшення розміру позовних вимог, оскільки до позову не додано навіть доказів, які свідчать про те, що Паладич А. О. є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України).Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), топоряд із підтвердженням наявності трудових відносин,такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Суд зазначає, що незалежно від того, чи є справа складною або малозначною, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник юридичної особи з наданням до суду документів, які підтверджують його повноваження у відповідності до вимог ЦК України, які підтверджують факт того, що представник є працівником такої юридичної особи або адвокатом.

Вказана позиція суду узгоджується з наведеною позицією ВС у справі № 303/4297/20.

Частиною 4 ст. 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Крім того, відповідно до вимог ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченоїпунктом 2частини другої,частинами третьою,четвертоюцієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Оскільки на підтвердження своїх повноважень Паладич А. О. додала до заяви про зменшення розміру позовних вимог лише копію довіреності в порядку передоручення від 18 червня 2025 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» уповноважило громадянку Паладич А. О. представляти його інтереси, а доказів того, що Паладич А. О. є адвокатом або керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), суду не надано та в довіреності не зазначено, а також у зв`язку з невиконаннями вимог ст. 49 ЦПК України в частині надання суду доказів про направлення копії заяви про зменшення позовних вимог на адресу відповідача така заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 183, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка підписана представником ОСОБА_2 - вважати не поданою і повернути.

Відкласти розгляд справи до 16 вересня 2025 року на 09 годину 30 хвилин.

У судове засідання викликати представника позивача та відповідача.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20 серпня 2025 року.

Суддя Н. О. Щербина