Постановление суда № 129606621, 19.08.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 623/1621/15-к

Провадження № 1-в/638/772/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши заяву представника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про усунення протиріч, -

УСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про усунення протиріч, подана представником , в якій заявник просить усунути протиріччя, яке виникло під час виконання вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.06.2015 у справі №623/1621/15-к у частині виконання спеціальної конфіскації шляхом повернення виконавчого листа до суду та вірного зазначення в ньому боржника, а саме Харківську обласну прокуратуру.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що у провадженні старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ ДВС) ОСОБА_4 перебуває виконавче провадження №49931715 (ідентифікатор доступу: 656А418ДАБ92) з примусового виконання виконавчого листа №623/1621/15-к від 15.06.2015 про спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі 3862 грн., виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області; що боржником у вказаному виконавчому провадженні, на підставі вищезазначеного виконавчого листа, визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і представництво прав та законних інтересів якого здійснюється адвокатом ОСОБА_3 згідно з укладеним договором про надання правничої допомоги від 30.03.2025 №30-03/2025, та підтверджується відповідним ордером на надання правничої допомоги від 30.03.2025 серії АН №1656822. Проте ОСОБА_2 не є власником чи розпорядником грошових коштів, до яких судом застосовано спеціальну конфіскацію, і які підлягають стягненню у дохід Держави, оскільки ці грошові кошти з самого початку досудового розслідування були вилучені у нього органом досудового розслідування, і зберігаються у матеріалах кримінального провадження у прокуратурі Харківської області, що підтверджується самим вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2015 у справі №623/1621/15-к.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд доходить висновку про неможливість прийняття її до розгляду та необхідність повернення, виходячи з наступного.

Відповідно по п. 14 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Як визначено ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Як установлено судом, вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2015 року по справі № 623/1621/15-к, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 369-2 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 12920 грн. зі спеціальною конфіскацією у вигляді грошових коштів в сумі 3862 грн. (які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні), вилучених у обвинуваченого на досудовому слідстві, які були ним отримані внаслідок вчинення злочину, є доходами від такого майна та знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Тож правом на подання клопотань в порядку ст. 537, 539 КПК України наділений засуджений ОСОБА_2 та/або його захисник.

Як визначено ч. 1 ст. 45 КПК України, захисником є адвокат, який здійснює захист, зокрема засудженого.

Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається (ст. 50 КПК України).

Натомість до поданої заяви про усунення протиріч представником засудженого ОСОБА_2 не додано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, водночас долучені до заяві 2 копії ордеру видані на надання правничої допомоги у Основ`янсько-Слобідському ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Тож оскільки представником засудженого не надано визначених КПК України документів, які підтверджують його повноваження на участь у кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що заяву подала особа, яка не має права її подавати.

Водночас представником ОСОБА_2 не додано до заяви жодного документа, на які він посилається у своїй заяві, зокрема: копії вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.05.2015 року по справі № 623/1621/15-к та ухвал від 04.11.2021 та 16.02.2022, копії виконавчого листа, що перебуває на примусовому виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та постанови про відкриття виконавчого провадження № 49931715.

Відповідно до статей 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Стаття 7 КПК України визначає загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, належить принципи доступу до правосуддя, відповідно до якого кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом; змагальності сторін, за яким кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; безпосередності дослідження показань, речей і документів, згідно з яким суд досліджуєдокази безпосередньо, а також диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

За таких обставин, враховуючи відсутність права на подання заяву в особи, що її подала, відсутність документів, необхідних для правильного вирішення справи та повноти судового розгляду, суд позбавлений можливості розглянути заяву по суті, та доходить висновку про необхідність її повернення, роз`яснивши, водночас, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 22, 26,43, 45, 50, 537, 539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про усунення протиріч повернути заявникові.

Роз`яснити, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду після усунення недоліків

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1