Решение № 129598210, 12.08.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7106/24

н/п 2/766/3822/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

секретарів судового засідання Міщука О.О., Рожок О.В,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Акціонерне товариство «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 501422616, у розмірі 204443,93 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.01.2022 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк», угоду про надання споживчого кредиту № 501422616. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 204443,93 грн.

Ухвалою від 16.05.2024 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 26.01.2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа банк» було укладено угоду про надання споживчого кредиту №501422616, а станом на 19.10.2023 року, за кредитним договором створилась заборгованість в сумі 204443,93 грн, з яких 124751,42 - заборгованість по тілу кредиту, 41052,51 - заборгованість по відсотках, та 38640,00 грн заборгованість по комісії. Разом з тим, у зв`язку зі внесеними змінами до законодавства під час дії воєнного стану кредитори не несуть відповідальності за несвоєчасну сплату кредитів. Банк не може нараховувати будь-яку пеню або штраф. Будь-які пеню, штрафи тощо, які нараховує банк за несвоєчасну сплату кредиту, починаючи з 24 лютого 2022 року, банк має списати. Такі зміни діють під час всього воєнного стану і протягом 30 днів після його. Позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику. Зазначив, що відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути позивач. В матеріалах справи відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашення кредитних грошових коштів. Комісія за управління кредитом, яку проситься стягнути позивач є незаконною та не може бути стягнута. Просить відмовити в задоволенні позову.

Крім цього, представник відповідача подав до суду заяву про застосування строків спеціальної позовної давності

Ухвалою від 14.10.2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав свої повноваження представнику, який подав заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся з офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501422616.

Відповідно до даної оферти, зазначено умови споживчого кредиту: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 126000 грн, тип ставки - фіксована 19,99 %, строк кредиту - 60 місяців, дата повернення кредиту -26.01.2027, кредит надається для власних потреб у розмірі - 126000 грн;

Умови кредитування також погодженні сторонами в паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до меморіального ордеру №886009361 від 26.01.2022 року банк виконав зобов`язання за договором та видав ОСОБА_1 споживчий кредит готівкою у розмірі 126000 грн.

Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 Національним банком України внесено запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АТ «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на АТ«СЕНС БАНК» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК»).

25.01.2024 року АТ «Сенс Банк» звернувся з досудовою вимогою до ОСОБА_1 щодо виконання договірних зобов`язань та сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 3204443,93 грн, однак такі не були виконані у добровільному порядку, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права.

Представником позивача подано до суду Довідку про ідентифікацію особи, в якій вказано, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований в АТ «Сенс Банк» одноразовим ідентифікатором 4203, дата відправки ідентифікатора 26.01.2022 року на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Водночас, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону регламентовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги меморіальний ордер №886009361 про здійснення платежу в сумі 126000 грн отримувачу ОСОБА_1 та довідку про ідентифікацію, надану АТ «Сенс Банк», виходячи з того, що відповідачем не надано заперечень, що в довідці про ідентифікацію вказано не вірні дані, суд вважає, що між Акціонерним товариством «Альфа банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №501422616, яка підписана одноразовим ідентифікатором.

Згідно довідки позивача станом на 19.10.2023 року, за кредитним договором створилась заборгованість в сумі 204443,93 грн, з яких 124751,42 - заборгованість по тілу кредиту, 41052,51 - заборгованість по відсотках, та 38640,00 грн заборгованість по комісії.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором №501422616, суд зазначає наступне.

В пункті 1 (б) Акцепту пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту зазначено, що встановлюється комісійна винагорода за обслуговування (управління) кредиту 1,60% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті пед ПДВ.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).

Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті3та частини третьої статті509ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.29 постанови у справі №496/3134/19).

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними (п. 32.8 Постанови у справі №496/3134/19).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 38640,00 грн задоволенню не підлягає.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідачем порушенні умови виконання зобов`язання за кредитним договором, що надає достатньо право позивачу на звернення з вимогою про дострокове повернення кредитного договору.

Позичальник доказів належного виконання зобов`язання за Договором про споживчий кредит суду не надав, факт заборгованості за основним зобов`язанням не спростував, що підтверджує правомірність вимоги позивача про дострокове стягнення заборгованості кредитом.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків спеціальної позовної давності суд зазначає наступне.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.1,2 ст.258 ЦК України).

Відповідно до п.19 Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи зазначене, клопотання позивача про застосування строків спеціальної позовної давностізадоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із ненаданням доказів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання достроково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 204443,93 грн, з яких 124751,42 - заборгованість по тілу кредиту, 41052,51 - заборгованість по відсотках, тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 4906,66 грн., що підтверджено квитанцією про сплату, який підлягає частковому стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №501422616 станом на 19.10.2023 року в сумі 165803,93 грн, з яких 124751,42 - заборгованість по тілу кредиту, 41052,51 - заборгованість по відсотках, а також судовий збір в сумі 3781,34 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (юридична адреса:м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Представник відповідача: адвокат Лапко Едуард Миколайович (РНОКПП НОМЕР_3 )

СуддяТ. І. Рядча