Решение № 129269368, 14.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.07.2025

Справа № 334/2216/25

Провадження № 2/334/1764/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Добрєва М.В., за участю секретаря Лук`янченко Ю.І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зернова 36» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за внесками, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2025 року до суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зернова 36» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за внесками.

В позові посилалися на те, що30 липня 2018 року на загальних зборах ОСББ співвласники затвердили розмір внесків на утримання будинку у розмірі 6 грн. за 1 кв.м, який почав діяти з 01 серпня 2018 року, що підтверджується протоколом загальних зборів ОСББ «Зернова 36» №3 від 30 липня 2018 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,36 кв.м.

Згідно витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно, кожен є власником 1/4 квартири АДРЕСА_1 . Отже, вони є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 і зобов`язані сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку.

Згідно розрахунку заборгованості, за період з травня 2022 року по лютий 2025 року включно за квартирою АДРЕСА_1 утворилася заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку на загальну суму 7705,08 грн.

В зв`язку із несплатою даної заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зернова 36» заборгованість по внескам за період з травня 2022 року по лютий 2025 року в сумі 7705,08 грн., та понесені судові витрати.

28.03.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Згідно ч.1 ст.280ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Тому суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

30 липня 2018 року на загальних зборах ОСББ співвласники затвердили розмір внесків на утримання будинку у розмірі 6 грн. за 1 кв.м, який почав діяти з 01 серпня 2018 року, що підтверджується протоколом загальних зборів ОСББ «Зернова 36» №3 від 30 липня 2018 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,36 кв.м.

Згідно витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно, кожен є власником 1/4 квартири АДРЕСА_1 . Отже, вони є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 і зобов`язані сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку.

Згідно розрахунку заборгованості, за період з травня 2022 року по лютий 2025 року включно за квартирою АДРЕСА_1 утворилася заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку на загальну суму 7705,08 грн.

Станом на час розгляду справи судом відповідачі заборгованість не сплатили.

Відповідно ч.1,2 ст.11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1,4 ст.4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ст.6вказаного Закону державна реєстрація об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Згідно ч.6 ст.13вказаного Закону у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст.15вказаного Закону співвласник зобов`язаний, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст.16вказаного Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно ст.17вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Аналогічні положення містить Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд доходить висновку, що відповідачі, як власники квартири, в якому створено ОСББ «Зернова 36», в порушення вимог Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», не сплачували своєчасно і в повному обсязі належні внески і платежі, в результаті чого за ними обліковується заборгованість саме за період з травня 2022 року по лютий 2025 року в сумі 7705,08 грн., що відповідає розрахунку заборгованості, яка на час розгляду справи судом не погашена, тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку.

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачі відзив на позов не подали, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч.1 ст.76ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин першої, п`ятої та шостої ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів того, що розрахунок заборгованості проведено позивачем необґрунтовано відповідачем не надано, як і будь-яких заперечень з приводу факту наявності заборгованості в матеріалах справи немає. У відповідності до ст.81ЦПК України відповідач не надав доказів для підтвердження можливих заперечень щодо розміру заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження вказаних витрат суду надано:

- договір про надання правової допомоги №07-23 від 17.01.2023 року;

- додаток №1 до договору про надання правової допомоги №07-23 від 17.01.2023 року;

- додаткова угода до договору №07-23 від 17.01.2023 року;

- акт №5 наданих послуг за договором №07-23 від 17.01.2023 року;

- платіжна інструкція №128 про оплату витрат адвоката на суму 3500,00 грн.

Суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі, в розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 211, 247, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зернова 36» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за внесками - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зернова 36» (код ЄДРПОУ 42331639) заборгованість по внескам на управління та утримання будинку за період з травня 2022 року по лютий 2025 року в сумі 7705,08 грн. (сім тисяч сімсот п`ять гривень 08 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зернова 36» (код ЄДРПОУ 42331639) судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3500,00 грн., а всього 6528,00 гривень (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 00 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Добрєв М. В.