Постановление суда № 129059857, 17.07.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6974/25

Провадження № 1-кс/202/5298/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпра клопотання слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210001222 від 15.07.2025 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дніпровського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, а саме 242 240 грн.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042210001222, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 15.07.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі спец. служби «102» про те, що співробітниками УПП в Дніпропетровській області було зупинено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які незаконно зберігали при собі наркотичні засоби з метою збуту.

15.07.2025 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16.07.2025 року ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний, усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи, що Дніпропетровська область значно наближена до кордонів територія яких, визначена статусом тимчасово окупованою територію, останній може вільно покинути територію Дніпропетровської області та України.

- Незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 у зв`язку із обранням статусу підозрюваного, та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному провадженні, а також призначення ряду судових експертиз із зазначенням експертних установ, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу як на свідків, а також експертів, з метою перешкоджання їх з`явлення, шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди.

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. Крім того, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

- Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується: ОСОБА_6 не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, який здатний забезпечити достатній рівень життя підозрюваного, а також враховуючи той факт, що відносно ОСОБА_6 здійснюється судовий розгляд в рамках кримінального провадження №12023041640001160 від 16.09.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України, в якому ОСОБА_6 , має статус обвинуваченого, належних висновківдля себене робить,та підозрюєтьсяу вчиненні новогоумисного злочину, тому є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити інші, в тому числі аналогічні кримінальні правопорушення.

Слідчий вказує, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів окрім як тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а тому він звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку вчиненого злочину, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Слідчий в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначила, що підозрюваному лише 18 років, він має постійне місце проживання з матір`ю, характеризується позитивно, має намір співпрацювати зі слідством.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника. Вину визнав.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Встановлено, що СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042210001222, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 15.07.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

15.07.2025 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16.07.2025 року ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий суддя виходить із поняття «обґрунтована підозра», воно не визначене в національному законодавстві, але ж, застосовуючи рішення ЄСПЛ як джерело права, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України , слідчий суддя виходить з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Із доданих до клопотання доказів вбачається, що є всі підстави вважати що кримінальне правопорушення мало місце і що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, а тому на цій стадії процесу підозра є обґрунтованою.

До таких висновків слідчий суддя прийшов проаналізувавши надані до клопотання докази, а саме: протокол затримання під час якого проведено особистий обшук ОСОБА_6 , протоколи допиту свідків, протокол огляду місця події, протокол огляд висновок експерта та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно ч.1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим та прокурором доведено існування наступних ризиків, передбачених п.п1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-підозрюваний можепереховуватись відоргану досудовогорозслідування та/абосуду оскількивін підозрюєтьсяу вчиненнізлочину,санкція якогопередбачає покараннявиключно увигляді позбавленняволі строкомдо десятироків з конфіскацією майна, тому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від досудового розслідування та суду;

- підозрюваному ОСОБА_6 у зв`язку із обранням статусу підозрюваного, та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному провадженні, а також призначення ряду судових експертиз із зазначенням експертних установ, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу як на свідків, а також експертів, з метою перешкоджання їх з`явлення, шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди..

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення органом досудового розслідування не доведений, та спростовується тим, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий.

На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.

Визначити строк тримання під вартою 60 днів з дня затримання підозрюваного.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи«Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Тому, користуючись своїм правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, визначаючи підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, застава самеу такомурозмірі здатназабезпечити виконанняпідозрюваним,покладених нанього обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 132,176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжнийзахідувигляді триманняпідвартоюстроком на60(шістдесят)днів до 12.09.2025рокувключноіз визначеннямзастави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- за викликом прибувати до слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області;

- не відлучатися із міста Дніпра, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватись із свідками та потерпілими і їх представниками у цьому кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на два місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 12.09.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1