Постановление суда № 128999821, 09.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/6283/24

Провадження №4-с/487/19/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді - Щербини С.В., за участі секретаря судового засідання Брижатої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Т.Г. щодо закінчення виконавчого провадження у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2025 року комунальне підприємство «Миколаївкомунранс» (далі- КП «Миколаївкомунтранс») звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Заводський ВДВС) Шевченко Т.Г. щодо закінчення виконавчого провадження у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи скаргу вказував, що на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2025 року у справі №487/6283/ 24 про стягнення з позовом КП «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4171,92 грн. та судового збору у розмірі 3028 грн. Заводським районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист.

На підставі заяви КП «Миколаївкомунтранс» та вказаного виконавчого листа Заводським ВДВС 05 червня 2025 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78275544 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» заборгованості в розмірі 7199, 82 грн.

В подальшому, 10 червня 2025 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 .

Зазначають, що вказану постанову ними отримано 11 червня 2025 року.

Вказує, що головний державний виконавець Заводського ВДВС не вчинив жодних дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони її спадкоємцем, що дозволило б за заявою сторони звернутися до суду із відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Вважає, що дії головного державного виконавця Заводського ВДВС Т.Г. є неправомірними, тому враховуючи вищевикладене просив визнати неправомірним дії головного державного виконавця Заводського ВДВС Шевченко Т.Г. щодо закінчення виконавчого провадження №78275544 від 10 червня 2025 року неправомірним, а постанову про закінчення виконавчого провадження скасувати.

Зобов`язати головного державного виконавця Заводського ВДВС Шевченко Т.Г. відновити виконавче провадження №78275544 від 10 червня 2025 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року вказану скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01 липня 2025 року о 11.00год.

27 червня 2025 року від головного державного виконавця Заводського ВДВС ШевченкоТ.Г. надійшов відзив у якому остання вказувала, що приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження державний виконавець діяв виключно в межах своєї компетенції та відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з чим, підстави для визнання таких дій неправомірним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, відсутні.

У зв`язку з перебуванням судді в іншій справі розгляд справи з 01 липня 2025 року відкладено на 09 липня 2025 року о 15.00 год.

Про час і місце розгляду справи учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв`язку.

У відзиві представник Заводського ВДВС просив розгляд скарги здійснювати за їх відсутності.

Від представника КП «Миколаївкомунтранс» надійшла заява про розгляд скарги за їх відсутності.

Згідно ч. 1 і ч. 2ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. 2. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням викладеного і ст.128-131,223,450 ЦПК Українита з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 березня 2025 року із ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» стягнуто борг за надані з вивезення побутових відходів у сумі 4171, 92 грн. та 3028 грн. судового збору.

Із автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що 20 березня 2025року Заводським районним судом м. Миколаєва на виконання вищезазначеного рішення видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» 4171, 92 грн. та 3028 грн. судового збору.

На підставі вказано виконавчого листа головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Т.Г. відкрито виконавче провадження №78275544.

05 червня 2025 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС ШевченкоТ.Г. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

05 червня 2025 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС ШевченкоТ.Г. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

10 червня 2025 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС ШевченкоТ.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №78275544 на підстав п.3 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час винесення вказаної постанови головним державним виконавцем Заводського ВДВС встановлено, що згідно актового запису про смерть № 145 від 04 травня 2018 року, боржник помер.

Як вбачається із копії актового запису про смерть №145 від 04 травня 2025 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 64 роки.

Не погоджуючись із постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС ШевченкоТ.Г. про закінчення виконавчого провадження КП «Миколаївкомунтранс» подало на неї скаргу.

Частино 1 статті 447-1 встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вказується скаржником, постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2025 отримані ними 11 червня 2025 року та скаргу у цій справі подано 18 червня 2025року, тобто в межах встановленого законом строку.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 №1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч.12 Розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.

Виходячи з наведених норм, суд вказує, що виконавець, як і інші сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони правонаступником. Таким чином, у виконавця наявне лише право, а не обов`язок для здійснення зазначених дій.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Згідно зіст.15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчий документом фізична чи юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно норм чинного законодавства, а саме відповідно до п.3 ч.1ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі «припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника».

Статтею 451 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу: у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на час звернення до суду із цим позовом боржник ОСОБА_1 була померлою, що підтверджується відповіддю №1126721 від 18 лютого 2025 року.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду із позовом до померлої особи чим порушив вимоги цивільного процесуального законодавства, тому державний виконавець отримавши виконавчий лист правомірно дійшов висновку про необхідність закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у даній справі позивач померла ще до пред`явлення позову та винесення судом першої інстанції рішення.

Відтак, судом не встановлено будь-яких порушень норм права при ухваленні постанови про закінчення виконавчого провадження № 78275544, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.447,448,449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Т.Г. щодо закінчення виконавчого провадження у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів.

Згідност. 261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя С.В. Щербина