Постановление суда № 128442342, 26.06.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.06.2025

Справа № 334/5127/25

Провадження № 2-аз/334/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року Дніпровський районний м.Запоріжжя суд у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2025 року до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя надійшов адмінінстративний позов про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 про притягнення мене до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 136 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Предметом позову є протиправне накладення на мене адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1653 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивачка ОСОБА_1 не погоджується із вищевказаною постановою з огляду на те, що при її постановленні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було порушено вимоги статей 38, 254, 256, 258, 268, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не враховано докази та обставини, які спростовують висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладені у Акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду України від 22.11.2024 № 0801-1102-3/70, щодо порушення територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області вимог нормативних актів у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 року позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №334/5127/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Козловій Н.Ю.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій (виконавче провадження ВИ № 77532244, відкрите державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) щодо виконання постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24 березня 2025 року ВП № 77532244 стосовно ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження. Підставою для відкриття якого стала постанова від 16 січня 2025 року № 1 по справі про адміністративне правопорушення. Внаслідок передачі постанови від 16 січня 2025 року № 1 для примусового виконання стягненню з позивача ОСОБА_1 підлягає не лише сума штрафу у подвійному розмірі, але й сума виконавчого збору та сума витрат на проведення виконавчого провадження.

Про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 повідомлена не була. Як наслідок, за невиконання постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 червня 2025 року ВП № 7753224 на кошти в сумі 799,2 грн., що знаходяться на її рахунку, накладено арешт.

З огляду на те, що очевидними є ознаки протиправності постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 та порушення прав позивача, а також враховуючи те, що невжиття заходів щодо зупинення виконавчого провадження ВП № 77532244 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, позивачка вважає за необхідне клопотати перед судом щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 77532244, підставою для відкриття якого стала постанова Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1.

Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та докази, долучені на її обґрунтування, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, при наявності двох підстав, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, частиною четвертою статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

При цьому, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Як зазначалось, ОСОБА_1 подано до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 про притягнення мене до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 136 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом із позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій (виконавче провадження ВИ № 77532244, відкрите державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) щодо виконання постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову питання про відкриття провадження у справі не вирішене, проте, з урахуванням норм частини другої статті 150 КАС України, це не є перешкодою для розгляду поданої заяви про забезпечення позову, оскільки згідно з вищевказаною нормою КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

За змістом заяви про забезпечення позову, предметом позову є протиправне накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1653 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З вказаною постановою вона не погоджується з огляду на те, що при її постановленні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було порушено вимоги статей 38, 254, 256, 258, 268, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не враховано докази та обставини, які спростовують висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладені у Акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду України від 22.11.2024 № 0801-1102-3/70, щодо порушення територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області вимог нормативних актів у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»;

8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

12-1) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов`язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;

13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку»;

14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств»;

15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;

16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;

17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення дії та виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, у разі оскарження їх у судовому порядку.

Позивач не погоджується з прийнятою Головним управлінням ДПС у Запорізькій області постановою та оскаржує її в судовому порядку.

У контексті з наведеним, суд враховує те, що у відповідності до частини 4 статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище позивача до вирішення справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову у справі у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - вимоги у виконавчому провадженні ВП №77532244, відкритому 16.01.2025 Державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 334/5127/25.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано в майбутньому позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, співрозмірними із заявленими, у майбутньому, вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити ефективний захист прав заявника та призвести до заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища заявника до набрання законної сили рішення у цій справі.

За таких обставин, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити вчинення виконавчих дій (виконавче провадження ВИ № 77532244, відкрите державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) щодо виконання постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 січня 2025 року № 1 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати позивачу, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, ЄДРОПУ: 20490012) та Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиціїї (м.Одеса).

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, ЄДРОПУ: 20490012).

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Суддя: Козлова Н. Ю.