Решение № 128407673, 26.06.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 578/424/24

Провадження № 2-а/591/86/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ткаченко Олександри Вікторівни до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Інспектора відділення поліції № 2 (смт. Краснопілля) Сумського району Управління поліції ГУ НП в Сумській області старшого лейтенанта Патіоти Олексія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ткаченко О.В. звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, інспектора відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського району Управління поліції ГУ НП в Сумській області старшого лейтенанта Патіои О.В. та позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 квітня 2024 року об 11 год. 48 хв., в смт. Краснопілля, по вул. Садова, 18, в Сумській області, керуючи автомобілем позивач був зупинений працівниками поліції, під час зупинки інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постанова серія ЕНА № 1979135, інспектором відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, старшим лейтенантом поліції Патіота О.В., в якій зазначено, що водій керував автомобілем Mercedes-Benz, на якому були встановлені номерні знаки, які не належать даному автомобілю, що зафіксовано на порт від 11139948/7|, чим порушив п. 2.9.в. ПДР і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, штраф у розмірі 1190 грн.

Позивач, заперечуючи проти вказаної постанови, вказує, що під час винесення постанови інспектор не розібрався із ситуацією, яка склалась, та належним чином не дослідив всіх обставин справи, в діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на порушення вимог п. 2.9.в ПДР та, відповідно, на вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 статті 121-3 КУпАП, тому вважає, що постанова про притягнення його до адміністративне порушення є незаконною з наступних підстав.

23 квітня 2024 року позивач рухався на автомобілі зареєстрованим за в/ч НОМЕР_1 з встановленими номерними іншого автомобіля саме для службової необхідності через виконання розпорядження для забезпечення маскування та введення ворога в оману в зоні відповідальності військової частини, дана обставина підтверджується листом від в/ч НОМЕР_1 .

Під час зупинки ОСОБА_1 не зрозумів, з яких підстав інспектор відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснив превентивні заходи до нього, а саме з яких підстав автомобіль був зупинений, адже рухався без порушення правил дорожнього руху.

Впродовж розгляду справи позивач висловив бажання (усне клопотання) про можливість користування своїми правами під час розгляду справи, які передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: скористуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, але інспектором відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, старшим лейтенантом поліції Патіотою О.В. не вжито жодних дій щодо надання можливості позивачу реалізувати своє право на отримання такої допомоги.

Також під час розгляду справи ОСОБА_1 висловив бажання (усне клопотання) про ознайомлення з матеріалами справи, а також подававав пояснення, але ці права не були реалізовані інспектором відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, старшим лейтенантом поліції Патіотою О.В.

Тобто інспектор відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, старший лейтенант поліції Патіота О.В., не надав можливості скористатися низкою передбачених прав ОСОБА_1 передбачених ст. 268 КУпАП.

Звертає увагу суду, що у оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення у графі «до постанови додаються» не міститься інформації про серійний номер та назви технічного засобу, на який конкретно здійснювалась фіксація. Без зазначення необхідних реквізитів технічного засобу належним чином неможливо зробити висновок чи пройшов він сертифікацію. Крім того, без зазначення в постанові необхідних реквізитів технічного засобу належним чином не можна вважати доказ (відеозапис) допустимим.

Виходячи з викладеного, працівник поліції прийшов до висновку про порушення позивачем ПДР виключно на підставі візуального спостереження, без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постанова серія ЕНА № 1979135 від 23 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 26 червня 2024 року вказану справу передано за територіальною підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року дана справа передана до Зарічного районного суду м. Суми, для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2025 року відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Департаменту патрульної поліції, згідно якого він вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування заперечень зазначає, що 23 квітня 2024 року о 11:48 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mersedes-Benz в смт. Краснопілля, вул. Садова, Сумського району Сумської області, на якому були встановлені номерні знаки, які не належали даному транспортному засобі, чим порушив п. 2.9 в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до п. 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Згідно п.п. «в» п. 2.9 ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

- не належить цьому засобу;

- не відповідає вимогам стандартів;

- закріплений не в установленому для цього місці;

- закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м;

- неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 затверджено Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, даним порядком передбачено, що Цей Порядок визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Правовою основою встановлення та здійснення заходів особливого режиму є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Відповідно до п. 3 п. 15 даного Порядку патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право: перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами. Заходи з контролю в`їзду/виїзду включають: 1) на блокпостах: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб (п. 20 Порядку ).

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач в позовній заяві наполягає на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Вважає, що постанова винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, є безпека дорожнього руху та встановлений порядок« використання транспортних засобів; суб`єктом - водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом; об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у керуванні транспортним засобом без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам; а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності. При цьому правопорушення має формальний склад, тобто не залежить від наявності протиправних наслідків та причинного зв`язку.

В свою чергу, заперечуючи правомірність дій відповідача та правомірність оскаржуваного рішення, позивач не зазначив в позові, а також не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин відсутності у його діях порушення Правил дорожнього руху. Позивач не заперечує той факт, що 23.04.2024 о 11:30 в смт. Краснопілля по вул. Садова Сумського району Сумської області керував транспортним засобом марки «Mеrsedes-Benz». Проте, заперечує правопорушення зазначене п. 2.9-В ПДР, що тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у зв`язку зі службовою необхідністю для забезпечення маскування та введення ворога в оману в зоні відповідальності військової частини керував даним автомобілем з номерним знаком іншого автомобіля.

Відтак, позовна заява позивача на неправомірність дій інспектора є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, ГУНП в Сумській області вважає, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 1979135 від 23 квітня 2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн, відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки винесена на підставі доказів які доводять факт вчинення правопорушення.

З матеріалів справи, зокрема копії відеозапису з нагрудної камери інспектора ВП № 2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП В Сумській області старшого лейтенанта поліції Патіоти О.В. підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 121-3 КУпАП, а отже постанова серії ЕНА №1979135 є законною.

Аналіз змісту відеозаписів дає підстави стверджувати, що останні здійснювались із нагрудної камери поліцейського та службового транспортного засобу, тобто з технічних приладів використання, яких прямо передбачено Законом №580-VІІІ.

Просить суд залишити без змін оскаржувану постанову, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення (а.с.110-118).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2024 року серії ЕНА №1979135, винесеною інспектором відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського району Управління поліції ГУ НП в Сумській області старшим лейтенантом Патіотою О.В. на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

В постанові зазначено, що 23 квітня 2024 року об 11 год. 48 хв. в смт. Краснопілля, Сумської області, по вул. Садова, 18 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 1114D 7735E4 A4659, на якому були встановлені номерні знаки, які не належать даному автомобілю, що зафіксаново на порт від 11139948/7, чим порушив п. 2.9.в ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 11).

Згідно п. 2.9.в ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Відповідно доч.1ст.121-3КпАПУкраїни,за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для його місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП в сумі 1190 грн. 00 коп.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідачем на підтвердження заперечень проти позову надано відзив на позов, до якого приєднано відеозапис, при дослідженні якого вбачається, що відеозапис не відображає подію правопорушення, вчинення якого інкримінується позивачу, оскільки з відео неможливо ідентифікувати транспортний засіб (марку автомобіля та його номерні знаки).

Також відповідачем не доведено обставини неналежності номерних знаків транспортному засобу, яким керував позивач.

Крім того, позивачем надано суду повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 02 травня 2025 року за № 1815/1308, з якого слідує, що автомобіль, на якому рухався військовослужбовець зареєстрований за в/ч НОМЕР_1 , на виконання відповідного розпорядження для забезпечення маскування та введення ворога в оману в зоні відповідальності військової частини, військовослужбовець ОСОБА_1 рухався на службовому автомобілі з встановленими номерами іншого автомобіля саме задля службової необхідності (а.с. 14). Зазначене не спростовано відповідачем.

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем правопорушення відповідачем не надано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача з приводу того, що правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, він не вчиняв.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до абзацу 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Статтею 283КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадоваособа)виноситьпостановупосправі.

Постанова повинна містити:найменуванняоргану(посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомостіпро особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальністьза дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постановапосправіпроадміністративнеправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в моментвчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правовінаслідкиневиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З зазначених норм законодавства вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 278КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Ст.279КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем надано відзив на позов, до якого приєднано відеозапис, при дослідженні якого вбачається порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, з відеозапису вбачається, що позивачу не здійснювалось роз`яснення ст. 63 Конституції України та прав, визначених ст. 268 КУпАП, відповілачем не було заслухано особу, яка бере участь у розгляді справи, не досліджено доказів, а також не вирішено питання щодо наявності у позивача можливих клопотань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектор патрульної поліції не забезпечив права позивача, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі, і право надати пояснення з приводу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову про скасування оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане відповідачем в порушення ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За змістомч.1, 2 ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.1ст.139 КАС Україниустановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин необхідно стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 2,9, 77, 241-246, 257-262, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ткаченко Олександри Вікторівни до Головного управління Національної поліції в Сумській області, інспектора відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського району Управління поліції ГУ НП в Сумській області старшого лейтенанта Патіоти Олексія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову, винесену інспектором відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського району Управління поліції ГУ НП в Сумській області старшого лейтенанта Патіотою Олексієм Вікторовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1979135 від 23 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-3 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, код ЄДРПОУ 40108777.

Відповідач: інспектор відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського району Управління поліції ГУ НП в Сумській області старшого лейтенанта Патіота Олексія Вікторовича, місцезнаходження: с. Краснопілля, Сумської області, вул. Мезенівська, буд. 8, 42400.

Суддя А.П.Сидоренко