Постановление суда № 128288932, 20.06.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 червня 2025 року Справа № 826/11283/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, і просив суд:

- визнати нечинним рішення Дарницького районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у м. Києві від 11.06.2016 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поінформування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про, те що у громадян Франції ОСОБА_2 , 1973 р.н., її чоловіка ОСОБА_3 , 1968 р.н. та їх дітей ОСОБА_4 , 1998 р.н. і ОСОБА_5 , 2005 р.н. припинились підстави для перебування на території України;

- зобов`язати Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації місця проживання громадян Франції ОСОБА_2 , 1973 р.н., її чоловіка ОСОБА_3 , 1968 р.н. та їх дітей ОСОБА_4 , 1998 р.н. і ОСОБА_5 , 2005 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу №826/11283/16 до свого провадження. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації подав до суду відзив на позовну заяву (який було направлено позивачу, що підтверджуються квитанцією АТ Укрпошта 0206800191065), у якому, зокрема, зазначає, що за інформацією відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату райдержадміністрації, згідно з відомостями які містяться в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва» від 20.03.2025: ОСОБА_2 , 1973 року народження; ОСОБА_6 , 1968 року народження; ОСОБА_7 , 1998 року народження; ОСОБА_5 , 2005 року народження були зняті 08.07.2024 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 за заявою власника (співвласників) житлового приміщення. Зазначене свідчить, що на даний час відповідачем за заявою позивача знято з обліку осіб, що є предметом позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 11.04.2025 запропонував позивачу подати письмові пояснення стосовно відзиву Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на позовну заяву та зазначити, чи підтримує позивач на час розгляду даної справи позовні вимоги.

Ухвалу суду від 11.04.2025 позивач отримав 25.04.2025, жодних письмових пояснень своєї позиції по справі не надав.

Перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Вимогами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама лише участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав для визнання спору публічно-правовим та віднесення його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватно - правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватно - правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно - правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що предметом позовних вимог є визнання нечинним рішення Дарницького районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у м. Києві від 11.06.2016 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поінформування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про, те що у громадян Франції ОСОБА_2 , 1973 р.н., її чоловіка ОСОБА_3 , 1968 р.н. та їх дітей ОСОБА_4 , 1998 р.н. і ОСОБА_5 , 2005 р.н. припинились підстави для перебування на території України; а також зобов`язання Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації місця проживання громадян Франції ОСОБА_2 , 1973 р.н., її чоловіка ОСОБА_3 , 1968 р.н. та їх дітей ОСОБА_4 , 1998 р.н. і ОСОБА_5 , 2005 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 .

З наведеного вбачається, що вимоги позивача до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації направлені на захист права власності та користування житлом.

Отже, враховуючи, що позов у цій справі подано з метою захисту житлових прав позивача (як співвласника квартири), тому зважаючи на особливості правовідносин, пов`язаних із захистом права у сфері житлових відносин, спір має приватноправовий характер та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. За характером правовідносин спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 522/20762/19, позовні вимоги у якій стосувалися визнання протиправними дій Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради у спорі, що стосується зняття з реєстрації місця проживання та були розглянуті в порядку цивільного судочинства.

В межах справи № 461/24/22 Верховним Судом у постанові від 16.04.2024 зроблено висновок щодо спірних правовідносин між учасниками справи, які виникли з приводу захисту житлових прав та інтересів позивачки, які вона вважала порушеними, про виколення можливості розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.

Правова позиція щодо необхідності вирішення за правилами цивільного судочинства спору, що поданий з метою захисту права користування жилим приміщенням, пов`язаний із захистом права у сфері житлових відносин, який має приватноправовий характер, враховуючи суб`єктний склад сторін за наявності похідних вимог до суб`єкта владних повноважень висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі №826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі №826/3620/17, від 27.07.2023 по справі №420/13945/22, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Водночас, згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України, суд роз`яснює позивачеві про віднесення даної справи до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення Дарницького районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у м. Києві від 11.06.2016 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поінформування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про, те що у громадян Франції ОСОБА_2 , 1973 р.н., її чоловіка ОСОБА_3 , 1968 р.н. та їх дітей ОСОБА_4 , 1998 р.н. і ОСОБА_5 , 2005 р.н. припинились підстави для перебування на території України; зобов`язання Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації місця проживання громадян Франції ОСОБА_2 , 1973 р.н., її чоловіка ОСОБА_3 , 1968 р.н. та їх дітей ОСОБА_4 , 1998 р.н. і ОСОБА_5 , 2005 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити ОСОБА_1 що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя С.М. Гелета