Решение № 128162152, 10.06.2025, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/517/25

Провадження № 2/935/178/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2025 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., розглянувши спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №831067976 від 10.01.2022 у розмірі 48 048,97 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №831067976 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000, 00 грн до 50 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштіву позику в тому числі на умовах фінансового кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих в строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № №831067976 від 10.01.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

02.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого, клієнт зобовязується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги до цього договору, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відсутплення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 до догвору факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 ,заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 48048,97 грн, яка складається з: заборгованості по тілку кредиту 9815,91 грн, 38233,06 грн заборгованість по відсотках.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просять розгляд справи проводит без участі пресдтавника ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, будь-яких заяви чи клопотань до суду не надходило, а тому суд провів засідання без участі останньої.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №831067976 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1 умов договору кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000, 00 грн до 50 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштіву позику в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Веокард» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 1.3, 1.5 договору слідує, що кредит надається позичальнику в сумі встановленого кредитного ліміту повністю або частинами (траншами), з відкладною обставиною, якою є момент проведення кожної авторизованої операції з використанням платіжної картки. Загальна сумакредиту за цим договором складається з сумм кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору, передбаченого п. 1.7 договору.

Згідно з п.1.7. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років ,а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

В пункті 1.10 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до фактичного поверннення всієї суми заборгованості, в наступних розмірах: або 730 % річних від суми наданого кредиту , що становить 2 % за кожен день користування кредитом, або 361,35 % річних від суми наданого кредиту, що становить 0,99 % за кожен день користування кредитом , у разі якщо позичальником здійснено обов`язковий платіж за попередній місяць.

Відповідно до розрахунку заборгованості «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слідує, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 38632,67 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 9815,91 грн. заборгованості за відсотками.

28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, клієнт зобовязується відступити фактору право вимоги, а фактор зобовязується їх прийняти та передати грошові коштив розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

31.12.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» улкали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та відповідно до п.1.3. зазначили, що право вимоги права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також право вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до додаткової угоди № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, слідує, що сторонни дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудян 2022 року включно, а додатковою угодою № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, то ТОВ «Таліон Плюс» та «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 включно. 31.12.2023 також ТОВ «Таліон Плюс» та «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 238/1118-01 від 28.11.2018 ,відповідно до якої сторонни домовилисьпродовжити строк дії договору до 31 грудня 2024, у зв`язку з чим погодили зміни до п.8.2 договору, замінивши в ньому попередню дату новою 31 грудня 2024.

Також, позивачем надано платіжну інструкцію № 9599 від 02.05.2024 про сплату ТОВ «Свеа Фінанс» отримувачу ТОВ «Таліон Плюс» суми в розмірі 1265008,51, призначення платуже за фінансування згідно договору факторингу № 02/0521-01/01.02-11/24 від 02.05.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2237 від 27.06.2023, то в ньому зазначено боржника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 831067976 від 10.01.2022 в розмірі 48048,97 грн.

02.05.2024 відповідно до договору факторингу № 02/0521-01/01.02-11/24 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали договір, за яким клієнт зобов`язується відступити (передати) фактору права вимоги від клієнта та сплачє клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні догвоору у порядку та строки встановлені цим договором.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 02.05.2024, то на мовах договору клієт відступає фактору право вимоги до боржника ОСОБА_2 , за кредитним договором № 831067976 від 10.01.2022 в розмірі 48048,97 грн.

Згідно частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору №831067976 від 09.01.2022. Зазначений договір недійсним не визнано.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень, власного розрахунку або доказів повернення наданих кредитних коштів. Не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача та не отримання грошових коштів в якості кредитних на банківську карту.

Відповідачем не доведено обставин належного виконання нею умов кредитного договору, які полягають у вчасному поверненні кредитних коштів та сплаті відсотків відповідно до погоджених у договорі умов.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість та на пдставі договорів факторингу № 28/1118-01, № 02/0521-01/01.02-11/24, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 831067976 від 10.01.2022 в сумі 48 048,97 грн, яка складається з 9815,91 грн тіло кредиту, 38233,06 грн заборгованості по відсоткам.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ЄРДПОУ: 37616221 заборгованість за кредитним договором №831067976 від 10.01.2022 у розмірі 48 048 (сорок вісім тисяч сорок вісім) грн. 97 коп, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ЄРДПОУ: 37616221, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО