Решение № 128070931, 15.05.2025, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/361/24

Провадження № 2/314/1134/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025 року м.Вільнянськ

Справа № 314/361/24;

провадження № 2/314/1134/2025;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

- позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк»;

- відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Вільнянськ впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомАкціонерного товариства«Сенс Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю представника позивача Рудницького Ю.І.,

представника відповідача Скользнєвої В.В.,

стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором № 501362443 від 21.09.2021.

Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що 21.09.2021 між АТ «Альфа Банк» (12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ « Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ « Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 30.11.2022) та ОСОБА_2 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501362443, відповідно до умов якої позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався в поряду та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 307032,85 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягав. просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала. Надала суду письмові заперечення.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14.09.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» визначено територіальну підсудність судових справ, зокрема Приазовського районного суду Запорізької області, Приморського районного суду Запорізької області та Чернігівського районного суду - Вільнянському районному суду Запорізької області.

25.01.2024 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява АТ «Сенс Банк» про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором.

Ухвалою суду від 14.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.05.2024 по справі прийнято заочне рішення, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

26.06.2024 до суду надійшла заява про скасування заочного рішення.

17.10.2024 заочне рішення скасоване, справа призначена до розгляду.

07.11.2024 надійшов відзив на позовну заяву

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши учасників, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд

Встановив

21.09.2021 між АТ «Альфа Банк» (12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ « Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ « Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 30.11.2022) та ОСОБА_2 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501362443, відповідно до умов якої позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався в поряду та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 307032,85 гривень.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно доч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно зп.1ст.6ЄвропейськоїКонвенціїпро захистправлюдинита основоположнихсвобод,ратифікованоїУкраїною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року,якавідповіднодо ст.9КонституціїУкраїни є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України,судрозглядаєсправи напринципахзмагальностіі диспозитивності,цивільнісправине інакшеякзазверненням особи,поданимвідповіднодо цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимогст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.09.2021 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було підписано оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501362443 та графік платежів, за умовами якої сума кредиту становить 200000,00 грн, тип кредиту: «Кредит готівкою», процентна ставка: 23,00 %, тип ставки фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди, строк кредиту 60 місяців, дата повернення кредиту 21.09.2026.

Згідно з пунктом 3 оферти кредит надається для:

- повернення заборгованості за кредитним договором. Розмір 86105,78 грн; спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПУМБ;

- власних потреб. розмір 113894,22 грн, спосіб видачі- переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа - Банк», ЄДРПОУ 23494714.

Також між сторонами підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Крім того, 21.09.2021 між сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, який містить всі умови кредитування.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ « Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ « Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 30.11.2022.

Відповідно до частин 1 і 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістомст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зіст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вищенаведеними доказами, доведено факт отримання відповідачем кредиту та наявності у нього заборгованості.

Розмір відсоткової ставки визначений при укладенні договору та погоджений відповідачем, також попередньо обумовлювався в паспорті споживчого кредиту.

Згідно наданих письмових доказів вбачається, що позивач і відповідач уклали кредитний договір № 501362443 від 21.09.2021 і відповідно до виписок по особовим рахункам з жовтня 2021 по лютий 2022 відповідач сплачувала відповідні рахунки за користування кредитом.

Вищенаведеними доказами, доведено факт отримання відповідачем кредиту та наявності у нього заборгованості.

Щодо стягнення розрахунково-касового обслуговування суд зазначає наступне:

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у визначений сторонами спосіб. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував. Банком, в підтвердження боргу ОСОБА_1 надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку боржника, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції, відтак станом на 31.08.2023 відповідач має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 188139,21 гривень, за відсотками 65664,61гривень. Розмір комісії, нарахованої та стягнутої з дати надання кредиту, становить 53229,03гривень.

10 червня 2017 року набув чинностіЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1, ч. 2, ч. 5ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,ЗУ «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗУ «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20, постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 у справі №204/224/21.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3ст. 89 ЦПК України).

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

А томуз ОСОБА_1 накористь банкунеобхідно стягнутизаборгованість за кредитним договором № 501362443 від 21.09.2021 у розмірі 253803 (двісті п`ятсот три тисячі вісімсот три) гривні 82 копійок, яка складається з 188139,21 - тіло кредиту, 65664, 61 - відсотки. Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за вирахуванням комісійної винагороди банку. Підстав для задоволення позову в іншій частині судом не встановлено.

Судові витрати.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином,сумасудовогозбору урозмірі3807,05грн,якапонесенепозивачем,всилуч.1 ст.141ЦПКУкраїни підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставівикладеноготакеруючись, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ст.ст. 12, 13, 76-81, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства«Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) заборгованість за кредитним договором № 501362443 від 21.09.2021 у розмірі 253803 (двісті п`ятсот три тисячі вісімсот три) гривні 82 копійок, яка складається з 188139,21 - тіло кредиту, 65664, 61 - відсотки.

3.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства«Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) судовий збір у розмірі 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 05 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 15.05.2025.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

15.05.2025