Решение № 127962478, 23.05.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/543/25

Провадження №2/190/427/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м.Пятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Позивач -ТОВ «СвеаФінанс» звернувсядо судуз позовноюзаявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №С-404-013010-21-980 від 30.03.2021 року в розмірі 55409 грн.10 коп., та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.03.2021року міжАТ «ІдеяБанк» тавідповідачем укладеноУгоду провідкриття кредитноїлінії таобслуговування Кредитноїкартки №С-404-013010-21-980,відповідно доумов якогобанк надаввідповідачу грошовікошти всумі 25000грн.,процентна ставка58.8%річних.На виконанняумов вищевказаногодоговору АТ«Ідея Банк»свої зобов`язанняпо видачівідповідних сумкредиту виконавповністю,натомість відповідачне виконаввзяті насебе зобов`язанняз істотнимпорушенням умовдоговору,що спричиниловиникнення простроченоїзаборгованості.25.07.2023року міжАТ «ІдеяБанк» таТОВ «Свеафінанс» (дозміни найменування«Росвен інвестУкраїна»)було укладенодоговір факторингу№01.02-31/23,відповідно доумов якогоАТ «ІдеяБанк» відступилосвої прававимоги,а ТОВ«Свеа фінанс»набуло правовимоги запервинними договорами,в розмірізаборгованостей боржниківперед АТ«Ідея Банк»,визначеними вреєстрі боржників,в томучислі буловідступлено правовимоги зазаборгованістю відповідачаперед АТ«Ідея Банк»за кредитнимдоговором№С-404-013010-21-980від 30.03.2021року врозмірі 55409,10грн.з яких:заборгованість заосновним бором-24999,47грн;заборгованість завідсотками -30409,63грн.. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З матеріалівсправи вбачається,30.03.2021між АТ«Ідея Банк»та відповідачем ОСОБА_1 ,укладено Угодупро відкриттяКредитної лініїта обслуговуванняКредитної картки№ С-404-013010-21-980, відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 25 000 грн, процентна ставка 58,8 % річних.

Відповіднодо Довідки-розрахункузаборгованості відповідачаза кредитнимдоговором № С-404-013010-21-980 від 30.03.2021, станом на 25.07.2023 заборгованість відповідача становить 55409,10 грн., яка складається з: 24999,47 грн. - заборгованість за основним боргом, 30409,63 грн. - заборгованість за відсотками.

МіжАТ «ІдеяБанк» таТОВ «Росвенінвест Україна»(теперішняназва ТОВ«Свеа фінанс»)25.07.2023укладено договірфакторингу №01.02-31/23,згідно зяким правогрошової вимогиза Кредитнимдоговором № С-404-013010-21-980 від 30.03.2021, укладеними між відповідачем та АТ «Ідея Банк», перейшло до ТОВ «Свеа фінанс».

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Свеа фінанс», а «Свеа фінанс» набуває права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених Договором.

Відповідно довитягу зРеєстрів Боржниківдо Договоруфакторингу,ТОВ «Свеафінанс» набулоправа грошовоївимоги заКредитним договором№ С-404-013010-21-980 від 30.03.2021року..

Відповідно до положень ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 526,615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України)

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ст. 626 ЦК України)

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ст. 638 ЦК України)

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб`єкту-фактору за плату (ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що факторинг є фінансовою послугою). Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття «продаж дебіторської заборгованості» та «продаж прав боргових вимог».

Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), відповідно до ст. 1077 ЦК України є операцією, у якій одна сторона (фактор) передає (або зобов`язується передати) кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає (або зобов`язується відступити) факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Позивачем надано належні докази на підтвердження, правонаступництва ТОВ «Свеа фінанс» стягувача за укладеним договором, боржником за якими є відповідач.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені ст.ст. 1050,625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

При цьому, факт отримання кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку від 30.03.2021 за період з 30.03.2021 по 25.07.2023 р.р.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа фінанс» про стягнення заборгованості із відповідача в розмірі 55409,10 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Свеа Фінанс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СВЕАФІНАНС» заборгованістьза кредитнимдоговором № С-404-013010-21-980 від 30.03.2021 року в розмірі 55 409 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`ять) гривень 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач - Товариствоз обмеженоювідповідальністю «СВЕАФІНАНС» (ЄДРПОУ37616221, місцезнаходження за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева