Решение № 127701164, 27.05.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

27.05.2025

Справа № 469/4/25

2/469/318/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

представник позивача ОСОБА_2 - не з`явилась,

представник відповідача Коблівської сільської ради не з`явився,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коблівської сільської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Григорян В.С. 03 січня 2025 року звернулась до суду з вказаним позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 , у якому просила скасувати державну реєстрацію речового права (права комунальної власності) Коблівської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4820986300:07:000:0111 площею 1,00 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, посилаючись на те, що вказана земельна ділянка помилково розміщена на місці фактичного розміщення земельної ділянки 4820986300:07:000:0084, належної позивачеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 076664 від 18 листопада 2004 року, у зв"язку з чим позивач не може зареєструвати свою земельну ділянку в ДЗК. Відповідач відмовився самостійно прийняти рішення про скасування реєстрації земельної ділянки комунальної власності, так як це суперечить приписам Закону України Про Державний земельний кадастр.

Ухвалою суду від 06 січня 2025року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач тайого у судове засідання не з`явмлись, представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідачау судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив до суду не надав.

Зі згоди позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи судом встановлено,що на підставірозпорядження Березанськоїрайдержадміністрації від29грудня 2004року №1207-рна ім`я ОСОБА_1 Березанською райдержадміністрацією 18 листопада 2004 року видано державний акт серії МК № 076664 на право власності на земельну ділянку площею 1,0 га кадастровий номер 4820986300:07:000:0084, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області (на час розгляду справи відноситься до території Коблівської об"єднаної територіальної громади) (а.с.8).

Рішенням Новокаховського міськогосуду Херсонськоїобласті від07грудня 2020року встановленофакт належності ОСОБА_1 правовстановлюючогодокумента державного актасерії МК№ 076664на правовласності наземельну ділянкуплощею 1,00га,розташованої вмежах територіїЧервоноукраїнської сільськоїради Березанськогорайону Миколаївськоїобласті дляведення особистогоселянського господарства кадастровий номер 4820986300:07:000:0084, виданого напідставі розпорядження Березанської райдержадміністраціївід 29грудня 2004року наім`я ОСОБА_1 (а.с.9-11).

З довідки Коблівської сільської ради вбачається, що земельна ділянка загальною площею 1,00 га кадастровий номер 4820986300:07:000:0084 для ведення особистого селянського господарства, яка належить на праві власності ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 076664, виданим 18 листопада 2004 року та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 35, яка розташована в межах території Коблівської сільської територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, співпадає та/або перетинається з земельною ділянкою комунальної власності Коблівської сільської ради площею 1,00 га кадастровий номер 4820986300:07:000:0111, з цільовим призначенням землі запасу (а.с.12).

Як вбачається з копії рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №1 від 15 січня 2019 року про прийняття у комунальну власність Коблівської сільської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с.21) та наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 9143/0/14-18-СГ від 20 грудня 2018 року про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність (а.с.13) та відповідного акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22 грудня 2018 року (а.с.17-20), Головним управлінням Держгеокадастру передано у комунальну власність Коблівської об"єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5606,3836 га, розташовані в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, у тому числі у додатку до акта приймання-передачі зазначена земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, належна ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 076664 від 18 листопада 2004 року, тобто документа, який посвідчував право позивача на користування вказаною земельною ділянкою.

Будь-яких доказів припинення права власності ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку відповідачем не надано.

Тому суд приходить до висновку про доведеність того, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0 га кадастровий номер 4820986300:07:000:0084для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 076664 від 18 листопада 2004 року,порушене подальшоюреєстрацією зприсвоєнням іншогокадастрового номеруправа власностіна цюділянку відповідача,якому земельнаділянка переданаз державноївласності укомунальну власністьу 2018році, про що здійснено запис у Державному земельному кадастрі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.41 Конституції України, статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіти земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення права; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Пунктами 2 та 10 Розділу VIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до cт. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Отже, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного суду України від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки права позивача порушуються унаслідок реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку кадастровий номер 4820986300:07:000:0111, що повністю (100%) співпадає з земельною ділянкою позивача, Коблівська сільська рада є належним відповідачем у цій справі.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись 12,13,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати державнуреєстрацію речовогоправа (правакомунальної власності)Коблівської сільськоїради (кодЄДРПОУ 04375748)на земельнуділянку зкадастровим номером 4820986300:07:000:0111площею 1,00 га, з одночасним припиненням вказаного речового права.

Стягнути з Коблівської сільськоїради (57453,Миколаївська область,Миколаївський район,с.Коблеве,вул.Одеська,4,код ЄДРПОУ04375748)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 1211,20 гривень.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: