Решение № 126809436, 23.04.2025, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/103/25

Справа № 470/144/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05березня 2025року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Лисай О.П., що діє на підставі довіреності № 38 від 13 лютого 2025 року.

В позові зазначено, що 20 січня 2021 року між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 1036237 про приєднання до Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Відповідач з 20 січня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий відповідно до Заяви № 1036237 з номером Кредитного договору № 002/13286689-SP. Відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті. ОСОБА_1 було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 40000,00 грн., процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22 %, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту на споживчі потреби. Відповідач відкрив поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі. Відповідач умови Кредитного договору належним чином не виконує, що мало наслідком утворення заборгованості. Станом на 13 січня 2025 року заборгованість становить 76952,60 грн., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту 37611,46 грн., заборгованість за процентами 39341,14 грн. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість за заявою договором № 002/13286689-SP від 20 січня 2021 року, в розмірі 76 952,60 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 37611,46 грн., заборгованість за процентами 39 341,14 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, від представника відповідача Бобка В.А. надійшли письмові пояснення по справі, в яких він заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, зокрема щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 37611,46 грн. через сплив трирічного строку позовної давності та щодо стягнення відсотків за кредитом, в розмірі 39341,14 грн., через недоведеність погодження відповідачем процентної ставки за кредитом, не підписання та не погодження ним публічної пропозиції (оферти) на укладення договору про відкриття поточного рахунку і видачу платіжної картки, а також тарифів та умов обслуговування за карткою «Sportbank». Крім того просив здійснити розгляд справи за позовною заявою позивача за його відсутності та відсутності відповідача.

Оскільки представникпозивача,відповідач тайого представникв судовезасідання нез`явилися,відповідно доч.2ст.247ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що20 грудня 2021 року відповідач підписавзаяви № 1036237 про приєднання до частини 1 та частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», у якій погодився з тим, щоприймає всі умови Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банкуhttps://tascombank.ua/,https://sportbank.com.ua,посилання на примірники якої, разом з додатками відповідач отримав в мобільному додатку«Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов`язався неухильно дотримуватись (а.с.54-62).

До вказаних заяв позивачем надано копію витягу з публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту«Sportbank», тарифи та умови обслуговування картки «Sportbank» (а.с.34-50,76-80).

Відповідно до умов договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, у розмірі 100000 грн.

Проте, підписані відповідачем заяви не містять умов щодо ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та строку повернення кредиту (користування ним).

Крім того надані позивачем умови публічної пропозиції (оферти) на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», тарифи та умови обслуговування картки «Sportbank» не містять підпису відповідача (доказів щодо накладення відповідачем електронного цифрового підпису (підпису одноразовим ідентифікатором), тому їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного сторонами 20 грудня 2021 року у вигляді підписаних заяв.

На виконання вищевказаних умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту, про що свідчить виписка по рахунку, однак останній отримані кошти позивачу не повернув, а тому станом на 13 січня 2025 року йому нараховано заборгованість за вказаним договором, в розмірі 76952,60 грн., з яких: 37611,46 грн. заборгованість за тілом кредиту та 39341,14 грн. заборгованість за відсотками (а.с.18-33,73-75).

В силу ст.ст.509,525-526,598,610,611,622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Таскомбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як вбачається з матеріалівсправи, у підписаних відповідачем заявах про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank»відсутні дані про бажання та згоду відповідача отримати кредитні кошти на умовах, зазначених позивачем у позовній заяві, а також на умовах, наведених у доданому до позовної заяви витягу з публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що відповідач погодився що саме ці тарифи та умови обслуговування розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяви про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема щодо сплати процентів, у зазначеному в ньому розмірах і порядку нарахування, або в подальшому не змінювались, а тому такий витяг з публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не може вважатися складовою частиною кредитного договору, укладеного банком з відповідачем.

Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, відповідно до якої до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим Банком, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, з огляду на положення Закону України «Про захист прав споживачів», Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи захисту інтересів споживачів» прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН та рішення Конституційного Суду України у справі № 1-12/2013 від 11 липня 2013 року та основні засади цивільного законодавства, звернула увагу на необхідність особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах та зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

За такого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, в розмірі 39341,14 грн., оскільки вони є непогодженими з ним та наявність підстав для стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту.

Стосовно доводів представника відповідача про сплив строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, то відповідно дост.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 37611,46 грн. виникла в період з 29 грудня 2021 року до 31 березня 2022 року, а з позовом до суду позивач звернувся 05 березня 2025 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності (а.с.73-75).

Разом з тим, в питанні застосування позовної давності необхідно враховувати 12 та 19 пунктиприкінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681, 728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року).

Також у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовженого, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За такого, спливу строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, судом не вбачається.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач отримані у кредит грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув, суд дійшов висновку, що його вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 37611,46 грн. є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню, в розмірі 37606,46 грн., оскільки за даними розрахунку заборгованості відповідач 15 вересня 2022 року вніс на погашення заборгованості за відсотками, які не передбачені умовами укладеного між сторонами договору, 5,00 грн., а тому вони підлягають зарахуванню в погашення заборгованості за тілом кредиту (37611,46 грн. 5,00 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1183,82 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну акціонерного товариства"Таскомбанк"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства "Таскомбанк", код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2021 року, станом на 13 січня 2025 року, в розмірі 37606,46 (тридцять сім тисяч шістсот шість грн. 46 коп.) грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства "Таскомбанк", код ЄДРПОУ 09806443, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1183,82 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: акціонерне товариство "Таскомбанк", код ЄДРПОУ 09806443, місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23 квітня 2025 року.

Суддя С. А. Луста