Решение № 126540596, 11.04.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3041/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 квітня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Данко В.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенович Тіберій Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», третя особа, яка не заявляює самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенович Т.С., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Свеа Фінанс», третя особа, яка не заявляює самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 04.02.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-06809-040213, шляхом підписання заяви № 001-06809- 040213, додатку № 1 до такої заяви, що визначає графік платежів, за умовами яких позикодавець зобов`язався надати кредит у сумі 15000 грн на 50 місяців з кінцевим строком повернення до 04.04.2017. Такий договір не є нотаріально посвідченим.

27.04.2018 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (після перейменування ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено договір №409/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами.

04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 5025, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Росвен Інвест Україниа» за вищевказаним кредитним договором № 001-06809- 040213 від 04.02.2013 за період із 28.04.2018 по 17.04.2021 у сумі 45083,42 грн, з яких: 150000 грн заборгованість за кредитом, 30083,42 грн прострочена заборгованість за відсотками.

25.03.2024 року ТОВ «Росвен Інвест Україниа» було перейменовано на ТОВ «Свеа Фінанс».

ОСОБА_1 , не був повідомлений про вчинення такого виконавчого напису. Внаслідок арешту коштів ОСОБА_1 , позивач дізнався про існування виконавчого провадження № 66916046, в рамках якого 18.02.20225 приватним виконавцем Лукеча О.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .. Про факт вчинення та зміст виконавчого напису позивач ОСОБА_1 , довідався з листа приватного виконавця Лукечі О.В. від 24.02.2025 № 11962 , до якого додано копію виконавчого напису від 04.06.2021.

Вказує, що зазначений виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», із порушенням вимог закону за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості.

Зазначає, що Як вбачається з тексту виконавчого напису від 04.06.2021, такий вчинено на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку № 1172. На момент вчинення виконавчого напису, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Позивач зазначає, що у даній справі, в якій пред`являється позов, виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, а також після постановлення ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018. Отже, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису для його одержання, відповідно до вимог Переліку № 1172 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) нотаріусу мав подаватися, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору. Натомість, наданий нотаріусу кредитний договір № 001-06809-040213 від 04.02.2013 - не посвідчений нотаріально, а тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначає, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів, які встановлюють безспірність заборгованості, відповідно до Переліку № 1172, такий виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Також позивач вказує, що Наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2023 № 560/5 відповідно до рішення Комісії від 30.01.2023 № 2 на підставі підпунктів «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, а саме у зв`язку з набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства ПРИ вчиненні ним нотаріальних дій, а також неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 21.01.2011 за № 8404 на ім`я ОСОБА_2 , анульовано. Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.02.2023 № 231/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 », відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України «Про нотаріат» на підставі наказу Міністерства юстиції України від 09.02.2023 № 560/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я Бригіди Володимира Олександровича», нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича припинено з 14.02.2023.

Враховуючи вищенаведене просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, що вчинений 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 5025, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», (назва змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс») заборгованості за кредитним договором № 001- 06809-040213 від 04.02.2013 за період із 28.04.2018 по 17.04.2021 у сумі 45083,42 гривень..

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просить провести розгляд без їх участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляює самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович подав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 12.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуБригіда ВолодимиромОлександровичем вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 5025, згідно з яким запропоновано звернути стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №001-06809-040213 від 04.02.2013 р., укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору №409/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 27.04.2018 року до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА», іменоване Стягувач, заборгованості за Кредитним договором №001-06809-040213 від 04.02.2013 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28.04.2018 року по 17.04.2021 року. Сума заборгованості складає 45083,42 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 15000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 30083,42 грн.; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із Стягувача, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна заборгованість Боржника становить 45433,42 гривень.

Згідно зі ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріусвчиняє виконавчінаписи,якщо поданідокументи підтверджуютьбезспірність заборгованостіабо іншоївідповідальності боржникаперед стягувачемта заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст.50Закону України«Про нотаріат» передбачає,що нотаріальнадія абовідмова уїї вчиненніоскаржуються досуду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вчинений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуБригіда ВолодимиромОлександровичем оскаржуваний виконавчий напис на кредитному договорі, який не посвідчувався нотаріально, є незаконним, на підтвердження чого надає копію кредитного договору №001-06809-040213 від 04.02.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Відповідно до п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 (далі Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що такими документами є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Стягнення з позивача боргу, який не є безспірним з порушенням процедури повідомлення його про його наявність, відбулося у позасудовому порядку і він був позбавлений можливості заперечувати щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Постановою Київськогоапеляційного адміністративногосуду від22.02.2017року усправі №826/20084/14визнано незаконноюта нечинноюпостанову КабінетуМіністрів України№ 662від 26.11.2014року «Провнесення зміндо перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, а саме: п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року за результатами розгляду касаційних скарг Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 вказана постанова залишена без змін.

Таким чином, судом було скасовано п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, відповідно до якого встановлювалася можливість здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Великої палати Верховного Cуду від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 рішення Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, з 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Однак, кредитний договір № 001-06809-040213 від 04.02.2013 року не був посвідчений нотаріально.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 судом зазначено, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч. 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно з ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, незважаючи на вказані вимоги закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус в свою чергу всупереч правилам, встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис від 04.06.2021 року, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (25.03.2024 року перейменовано на ТОВ «СВЕА ФІНАНС») заборгованість в розмірі 45 433,42 грн.

Така ж позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19). У Постанові Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригіналнотаріально посвідченогодоговору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом, виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів безспірності заборгованості.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 18, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, що зареєстрований в реєстрі за № 5025, про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», (назва змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс») заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №001-06809-040213 від 04.02.2013 року в розмірі 45 433,40 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста тридцять три гривні сорок дві копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження 03126, м. Київ, вул. бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, м. Ужгород, пл.. Кирила і Мефодія, 1, оф. 41-Б.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко