Решение № 126531900, 02.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5493/23

Провадження № 2-др/761/84/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат; відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

В січні 2025р. представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача вартість судових витрат, пов`язаних із проведенням оцінки збитку у розмірі 2500,0 грн. та судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 8178,62 грн., а разом - 10678,62 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 31 січня 2025р. справу призначено до розгляду в судове засідання.

28 січня 2025р. до суду представником відповідача 2 подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, у яких представник просив суд відмовити в задоволенні вказаної заяви відповідача, посилаючись на те, що вказані питання було вирішено судом під час ухвалення рішення суду.

До судового засідання на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд поданої до суду заяви у відсутність сторони.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, поважності причини неявки суду не повідомляли.

В силу положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду вказаного питання.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024р. позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат; відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, було задоволено частково, а саме:

-стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину суми страхового відшкодування у розмірі 3027,74 грн.; пеню в розмірі 377,43 грн.; три відсотки річних у розмірі 22,65 грн.; інфляційні втрати в розмірі 49,76 грн.; судовий збір у розмірі 611,95 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200,0 грн.;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 2600,0 грн.; у відшкодування моральної шкоди 8000,0 грн.; судовий збір - 1535,25 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 1600,0 грн.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, сторона позивача зазначала, що нею були понесені витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 10678,62 грн., докази понесення яких було подано під час розгляду справи, однак, судом під час ухвалення рішення, з урахуванням того, що позов було задоволено частково, не вирішено питання відшкодування понесених позивачем витрат, пов`язаних із проведенням оцінки збитку та судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (п. 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020р. у справі № 755/9215/15-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені докази подано стороною позивача до суду до ухвалення рішення суду у відповідності до приписів ч. 8 ст. 141 ЦПК України, зважаючи на те, що вказана справа розглядалась в спрощеному провадженні.

Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес .

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, у зв`язку з розглядом даної справи сторона позивача оплатила проведення судової автотоварознавчої експертизи, яка була призначена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024р. у розмірі 8178,62 грн, що підтверджується копією квитанції №189073077 від 04 вересня 2024р (том 2 а.с. 33).

Крім того, сторона позивача також сплатила витрати за проведення в досудовому порядку оцінку належного позивачу автомобіля, за результатами якого складено Висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 393/10-22 від 05 жовтня 2022р., проведеного СОД ФОП ОСОБА_3 . Вартість оцінки складає 2500,0 грн.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023р. у справі №712/4126/22 зробила висновок, що «відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.».

З аналізу вищевикладеного, суд звертає зазначає, що та сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за проведену експертизу, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Так, у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024р. по вказаній справі, суд зазначив, що «Оцінюючи надані сторонами, в якості доказів висновок/звіт про оцінку належного позивачу автомобіля, суд вважає за можливе покласти в основу рішення висновок експерта №СЕ-19/118-24/5282-АВ від 13 вересня 2024р., складеного експертами Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, з огляду на те, що судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а сам висновок складено безпосередньо для надання до суду по вказаній цивільній справі, був проведений за наслідками огляду фотографій пошкодженого автомобіля.».

Таким чином, керуючись засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, зважаючи на те, що при ухваленні рішення судом було враховано лише висновок експерта №СЕ-19/118-24/5282-АВ від 13 вересня 2024р., як доказ, однак не вирішено питання відшкодування витрат за проведення вказаної експертизи під час ухвалення рішення, беручи до уваги, що докази сплати понесення таких витрат було подано стороною позивача в межах процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а позов було задоволено частково, суд дійшов переконливого висновку, що заява сторони позивача у відповідності до приписів п. 2 ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача 1 на користь позивача витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи, яку сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом зазначеної справи пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3880,38 грн.

В частині стягнення вказаних судових витрат з відповідача 2 заява задоволенню не підлягає, оскільки висновок експерта №СЕ-19/118-24/5282-АВ від 13 вересня 2024р. на результат розгляду справи в частині задоволених вимог до відповідача 2 не вплинув, адже розмір матеріального збитку у сумі 2600,0, який був стянутий судом із зазначеного відповідача на користь позивача є франшизою.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат; відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи, яку сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом зазначеної справи у розмірі 3880 /три тисячі вісімсот вісімдесять/ грн. 38 коп.

В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: