Решение № 126476100, 09.04.2025, Белопольский районный суд Сумской области

Справа № 573/349/25

Номер провадження 2/573/140/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши заочно у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

21 лютого 2025 ТОВ «ФНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. Вимоги мотивовані тим, що 06.01.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит №104493 про надання споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір). На умовах Кредитного Договору (п.п. 2.2.1.) Кредитодавець надав відповідачу кредит у гривні на умовах передбачених Договором у розмірі 9334,00 грн., який надано в наступному порядку: у розмірі 7 000,50 грн. та 2333,50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті, шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення не пізніше 31.03.2023 (п. 2.6), процентна ставка за користування коштами кредиту становить 286,00% (процентів) річних, тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3.). Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. 28.06.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №28/06/2023-01, відповідно до умов якого останні набули статусу Кредитора та отримали право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до гр. ОСОБА_2 . У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 27.01.2025 має заборгованість у розмірі 13 739,04 грн., з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 9334,00 грн.; заборгованість за відсотками 3904,04 грн.; заборгованість за комісією 501,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення заборгованість за договором, ТОВ «ФНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28 лютого 2025 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 27).

Заяви, клопотання.

Представник позивача ТОВ «ФНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» у судове засідання не з`явився, будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, причини неявки не повідомив (а. с. 29).

Відповідач ОСОБА_2 у судовезасідання нез`явилась,будучи належнимчином сповіщеноюпро розглядсправи замісцем реєстрації(а.с.30). В установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.

Європейський судз правлюдини врішенні від7липня 1989року усправі "ЮніонАліментаріа СандерсС.А.проти Іспанії"зазначив,що заявникзобов`язанийдемонструвати готовністьбрати участьна всіхетапах розгляду,що стосуютьсябезпосередньо його,утримуватися відвикористання прийомів,які пов`язанііз зволіканняму розглядісправи,а такожмаксимально використовувативсі засобивнутрішнього законодавствадля прискоренняпроцедури слухання.

Приймаючи доуваги наведеніположення Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод,предмет спору,його значеннядля сторін,за письмовоїзгоди позивача,враховуючи,що відповідачбув належнимчином повідомленимпро місце,дату ічас судовогозасідання,суд ухвалюєрішення призаочному розглядісправи безучасті сторінта безфіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобу,на підставінаявних матеріалівсправи,що відповідаєположенням ст.280ЦПК Українита ч.2ст.247ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит №104493 про надання споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір). На умовах Кредитного Договору (п.п. 2.2.1.) Кредитодавець надав відповідачу кредит у гривні на умовах передбачених Договором у розмірі 9334,00 грн., який надано в наступному порядку: у розмірі 7 000,50 грн. та 2333,50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті, шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення не пізніше 31.03.2023 (п. 2.6), процентна ставка за користування коштами кредиту становить 286,00% (процентів) річних, тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3.).

Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 6243,54 грн. (п. 2.7.). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 15577,54 грн. (п. 2.9.1.).

Відповідно до п. 4.1. у випадку порушення чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, Кредитодавець з дотриманням вимог законодавства, має право здійснювати регулювання простроченої заборгованості та/ або стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або відступати , передавати свої права за Договором про споживчий кредит (повністю або частково) на користь третіх осіб без згоди Позичальника (а. с. 5-7).

28.06.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу №28/06/2023-01.

Згідно Договору факторингу, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_2 , порядковий номер згідно реєстру боржників 550.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, позичальник засвідчив та гарантував, що він має відповідний фінансовий стан, володіє достатнім рівнем платоспроможності, необхідних для вчасного виконання ним визначених зобов`язань, не існує і їй не відомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на виконання ним визначених зобов`язань або про будь які інші поточні або майбутні зобов`язання, які можуть мати пріоритет над виконанням визначених зобов`язань.

Відповідач не оспорювала умови договору, вони не визнані недійсними, у зв`язку з чим підлягають виконанню.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 27.01.2025 ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 13 739,04 грн., з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 9334,00 грн.; заборгованість за відсотками 3904,04 грн.; заборгованість за комісією 501,00 грн. (а. с. 17).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про споживчий кредит, і як наслідок виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

У ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76 - 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач ОСОБА_2 не використала можливість і право реалізувати свої процесуальні права, заперечувати проти позову, надати докази у підтвердження своїх заперечень, на виклик суду не з`явилась.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статтею 516ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

За умовами ст. ст. 1049 та 625ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано кредит у гривні на умовах передбачених Договором у розмірі 9 334,00 грн., який надано в наступному порядку: у розмірі 7000,50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (копія довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 21.01.2025 року (платіжна система «Fondy») - дата проведення платежу 06.01.2023 року); у розмірі 2333,50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» виконало свої зобов`язання за договором, надавши кредит ОСОБА_2 . Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушив, по теперішній час не повернуто заборгованість за договором.

28.06.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №28/06/2023-01, відповідно до умов якого останні набули статусу Кредитора та отримали право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до гр. ОСОБА_2 .

Відповідач на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Окрім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б погашення суми боргу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Судові витрати.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат, які складаються із судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а. с. 23).

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат представник позивача адвокат Бачинський О.М. надав суду: договір про надання правової допомоги № 20250123-5К від 23.01.2025, розрахунок суми судових витрат, ордер про надання правничої (правової) допомоги від 23.01.2025 та свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії ЛВ № 001477 (а. с. 19-22).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

З попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат у справі, сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7 000 грн., в дану суму включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата за підготовку позовної заяви у справі; за збирання доказів долучених до позовної заяви; за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи (а. с. 21).

Враховуючи загальний обсяг наданих адвокатом послуг, рівень складності справи, ціну позову та виходячи з принципів розумності виваженості і справедливості, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 137 ЦПК України слід стягнути 3000грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 137, 141, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (місце знаходження: м. Львів, вул. С.Бандери, буд. 87, оф. 54, ЄДРПОУ: 42655697) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ), про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за договором про споживчий кредит № 104493 від 06.01.2023 в сумі 13 739 (тринадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 04 копійки.

Стягнути ОСОБА_1 на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АРТЕМІДА-Ф» судовий збір у сумі 24 22 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя