Решение № 126490602, 07.04.2025, Белопольский районный суд Сумской области

Справа № 592/1627/25

Номер провадження 2/573/158/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«ВІН ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 33665 грн 12 коп,

ВСТАНОВИВ:

28лютого 2025року зКовпаківського районногосуду м.Суми запідсудністю надійшовпозов ТОВ«ВІН ФІНАНС»до ОСОБА_1 ,мотивований тим,що 27квітня 2019року міжТОВ «АвентусУкраїна» і ОСОБА_1 укладено договірпро наданняфінансового кредиту№832000.Первісний кредиторвиконав умовикредитного договорута перерахувавна рахуноквідповідача безготівковимшляхом кошти.Позичальник,в своючергу,не виконавумови кредитногодоговору щодоповернення кредитнихкоштів,унаслідок чоговиникла заборгованість.Згідно зрозрахунком загальнийрозмір заборгованостістановить 21590,98грн,яка складаєтьсяз тілакредиту врозмірі 7000грн,суми боргуза процентамив розмірі3780грн,суми боргуза простроченимипроцентами врозмірі 8458грн,суми боргуза штрафами2352грн.

12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором фінансового кредиту №832000, за яким ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло прав кредитора відносно відповідача.

21 серпня 2019 року укладена додаткова угода №24 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників, в тому числі до відповідача за договором №832000, перейшло до нового кредитора ТОВ "ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Відповідно до протоколу загальних зборів №1706 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейменовано на ТОВ «Він Фінанс».

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 33 665, 12 грн, яку доповнив сумою збитків з урахуванням 3% річних у розмірі 1944, 87 грн, сумою збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань у розмірі 10130, 87 грн.

Ухвалою судді Ковпаківського райнного суду Сумської області від 05 лютого 2025 року матеріали передані на розгляд за підсудністю до Білопільського районного суду Сумської області (а. с. 28).

Ухвалою від 05 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с. 32).

25 березня 2025 року надійшов відзив представника відповідача - адвоката Євтодьєва А.О. з документами, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з таких підстав. Так,на думкусторони відповідача,позивачем недоведено фактувидачі ОСОБА_1 грошових коштів,а отжене доведеноправо вимогидо нього,у томучислі упервісного кредитора,до матеріалівпозовної заявине додановиписки,ордери,та детальнийрозрахунок боргупо відповідномудоговору. Також, на думку відповідача, долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обгрунтовує розмір своїх вимог, будь-яких доказів перерахування первісним кредитором суми кредиту матеріали справи також не містять. Вказує, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. перебуває виконавче провадження №62120625, відкрите за виконавчим написом 9718, виданим 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського РНО Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 11780 грн за кредитним договором №832000, укладеним 27 липня 2019 року. Сума заборгованості, яку просить стягнути відповідач, є значно більшою за суму заборгованості, передану згідно з договором факторингу та додаткової угоди до нього (а. с. 39-48).

28 березня 2025 року представник відповідача - адвокат Євтодьєв А.О. направив документи, а саме: копію спірного кредитного договору №832000 від 27 квітня 2019 року, копію графіку платежів, копію виконавчого напису нотаріуса від 28 квітня 2020 року (а. с. 58 - 60).

У судовезасідання представникпозивача ТОВ«ВІН ФІНАНС" Романенко М.Е. не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити (а. с. 8 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його інтереси представляв адвокат Євтодьєв А.О., який позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з матеріалами справи 27 квітня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №832000, невід`ємною частиною якого є правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», як розміщені на сайті creditplus.ua/assets/uploads|public/pravila 18.03.2019.pdf.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7000 грн строком на 30 днів, зі сплатою фіксованого відсотку за користування за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,53% за кожен день користування позики (558,45% річних), стандартна процентна ставка 1,80 % на день (657,00 % на рік), орієнтовна річна процентна ставка 1186,17%. Загальна вартість позики за зниженою процентною ставкою складає 145,90% від суми позики або 10213 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування позикою 45,90% або 3213 грн (у грошовому виразі).

Договір було підписано електронним підписом, що створений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично та направлено на мобільний номер позичальника (а. с.8).

Відповідно доп.п.1.5,2.2.договору,позика надаєтьсяшляхом перерахуваннягрошових коштівна банківськийкартковий рахунок,наданий клієнтом.Товариство зобов`язаневидати клієнтупозику протягом3календарних днівз моментупідписання договору (а. с. 21).

Однак, документів щодо перерахування грошових коштів на рахунки ОСОБА_1 позивачем суду не надано.

12 квітня 2018 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» уклали договір факторингу №1, 21 серпня 2019 року додаткову угоду №24 і підписали реєстр прав вимог, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за договором №832000 від 27 квітня 2019 року, за яким ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло прав кредитора стосовно відповідача ОСОБА_1 (а. с. 7, 19а, 20).

Згідно з реєстром прав вимоги товариство набуло права вимоги за кредитним договором №832000 від 27 квітня 2019 року на суму 10780 грн.

Відповідно до документу під назвою «Розрахунок заборгованості» (станом на дату відступлення права вимоги), підписаного директором ТОВ «Авентус Україна», загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 21590 грн, яка складається з такого: 7000,00 грн - сума основного боргу, 3780,00 грн - сума процентів, 8458,00 грн - сума прострочених процентів, 2352,00 грн - сума штрафів. Крім того, сума збитків з урахуванням 3% річних становить 1944,87 грн (а. с. 22).

До матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, сформований в системі «Електронний суд» ТОВ «ФК «ДОВІРА ТАГАРАНТІЯ» та додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено, що запис про ТОВ «ВІН ФІНАНС» зареєстровано 25 липня 2024 року, номер запису 1000741070024056209.

Проте, протоколу загальних зборів №1706 про перейменування юридичної особи суду не надано.

Також судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. перебуває виконаче провадження №62120625 з примусового виконання виконавчого напису №9718, виданого 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., яким з ОСОБА_1 стягнуто 11780 грн, із них: 10780 грн - заборгованість за кредитним договором №832000 від 27 квітня 2019 року, із них 7000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3780 грн - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 1000 грн - як плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом. Згідно з виконавчим написом стягнення заборгованості проводиться за період з 16 грудня 2019 року по 02 березня 2020 року. Стягувачем за виконавчим написом нотаріуса є ТОВ "ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (а. с. 58-60).

Тобто, заборгованість за вказаним вище кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 вже стягнута на підставі виконавчого напису №9718, виданого 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В.

За приписами статей12, 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст.76ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частина 3 ст. 77 ЦПК України).

Положеннями ч.2ст. 78ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 червня 2021 року в справі №686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі Закон) як спеціальний закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до п. 16.1 ст. 16 наведеного Закону до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до п. 17.1 ст.17цього жЗакону форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з пунктами 19.1, 19.2 ст. 19 Законупорядок і строки зберігання, а також процедура знищення електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Відповідно до ст.9Закону України«Про бухгалтерськийоблік іфінансову звітністьв Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До позовної заяви додано документи назва якого зазначена як «Розрахунок штрафів», в якому проведено калькуляцію нарахування інфляцйних витрат по кожному місяцю та сформовано колонки із кінцевим результатом калькуляції у вигляді зального розміру заборгованості.

Однак, вказаний документ не є випискою по рахунку відповідача у розумінні первинного бухгалтерського документа для цілей бухобліку, адже відповідачу не відкривався банківський рахунок у системі первісного кредитора і даний документ не є випискою по банківському рахунку первісного кредитора, з якого можливо було б встановити факт здійснення переказу на картковий рахунок відповідача. При цьому вказаний документ є фактично розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором (а. с. 23).

Крім того, до позову не долучено доказів на підтвердження підстав здійснення фінансових операцій. А тому вказаний документ під назвою «Розрахунок штрафів» не свідчить про виконання кредитором умов договору з перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд діє у спосіб, визначений ЦПК України та з власної ініціативи не може долучати до матеріалів справи докази або витребувати їх.

Враховуючи, що надані позивачем докази не підтверджують отримання кредиту відповідачем та набуття позивачем права вимоги до відповідача, а також враховуючи, що заборгованість за кредитним договором №832000 від 27 квітня 2019 року вже стягнута з останнього на підставі виконавчого напису №9718 від 28 квітня 2020 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову через недоведеність позовних вимог.

Так як у задоволенні позову відмовлено, то розподіл понесених позивачем судових витрат суд не здійснює та їх з відповідача не стягує.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 33665 грн 12 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2025 року.

Суддя