Приговор № 124996694, 04.02.2025, Погребищенский районный суд Винницкой области

№ 136/1050/22

ВИРОК

Іменем України

04.02.2025р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 26.04.2022 за № 12022020060000109 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Явас Зубово-Полянського району Мордовської республіки російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, без громадянства, з середньою освітою, працює на молочно-товарній фермі в СГ ПП ім. Гагаріна с. Мовчанівка, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -

В с т а н о в и в:

26.04.2022 близько 16 год. 00 хв., більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у якого відповідно до висновку експерта №1099 від 10.05.2022 у крові виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1‰, керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 21013», д. н. з. НОМЕР_1 , та рухаючись автомобільною дорогою Т-02-03, на відстані 250 метрів від дорожнього знаку с. Сніжна Погребищенської ТГ Вінницького району Вінницької області, в межах даного населеного пункту, разом із пасажирами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, пунктів 12.1 «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та 2.3б «для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі», не вибрав безпечної швидкості руху та спілкуючись із пасажирами відволікся від керування транспортним засобом, в наслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, здійснив з`їзд на ліве узбіччя, де допустив зіткнення із деревом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка автомобіля марки «ВАЗ 21013», д. н. з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому сьомого-дев`ятого ребер правої половини грудної клітки зі зміщенням уламків, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №40 від 09.06.2022 за ознакою тривалості (понад 21 добу) розладу здоровя відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

У ситуації, яка склалася, у прямому причинному зв`язку із подією ДТП стало порушення водієм автомобіля марки «ВАЗ 21013», д. н. з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог п. п. 12.1, 2.3б Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, за обставин викладених у обвинувальному акті, щиро каявся. Вказав, що дійсно перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив ДТП, в наслідок якої ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій судовий розгляд просила повести у її відсутності, вказала, що будь-яких претензій щодо відшкодування завданої їй шкоди у неї немає, просила призначити обвинуваченому покарання згідно із законом (т.2 а. с. 18).

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а. с.144). На обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (т.1 а. с. 147-148). Раніше не судимий (т.1 а. с. 146). На утриманні має троє неповнолітніх дітей (т.1 а. с. 149-151).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_4 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставини, які б згідно зі ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому відсутні.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Також, приймаючи до уваги характер допущених порушень правил дорожнього руху, суд вбачає достатні підстави для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання більш м`якого ніж встановленов санкції ч.1 ст. 286-1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, як про це просить захисник обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Сідаючи за кермо транспортного засобу ОСОБА_4 не міг не розуміти значення своїх дій та міг передбачити їх негативні наслідки. Тобто обвинувачений, сідаючи за кермо транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння, не міг не розуміти, що він піддає загрозі як своє життя так і життя оточуючих, зокрема потерпілої, яка перебувала в автомобілі.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що підстав для застосування відносно ОСОБА_4 ст. 69 КК України немає, оскільки не зважаючи на наявність пом`якшуючих обставин, під час розгляду справи не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Судові витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого.

Речові докази, відповідно до ст.100 КПК України, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21013», д. н. з. НОМЕР_1 , необхідно повернути ОСОБА_8 , як законному власнику.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ч.1 ст.286-1 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання на виконання цього вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набирання вироком законної сили не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 2454,06 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 06 коп.) витрат на залучення експерта під час досудового розслідування кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 29.04.2022, справа №136/530/22, скасувати.

Речові докази, відповідно до ст.100 КПК України, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21013», оранжевого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , власником якого згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.08.2019 є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повернути ОСОБА_8 , як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя