Решение № 124687910, 27.01.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

27.01.2025

Справа № 494/2164/24

Провадження № 2/494/41/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря - Авдєєвої С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадж ення цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року в загальному розмірі 61 759,78 грн. Також позивач просить вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 січня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхувння № Z75.00301.006185310, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 25 000,00 грн. строком на 60 місяців.

25 липня 2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до розділу 2 якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

За даним договором факторину ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову, складає 61 756,78 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 25 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 7 971,78 грн.; заборгованість за іншими процентними платежами - 28 785,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року у розмірі 61 756,78 грн. та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року справа передана для розгляду судді Рябчун А.В.

Згідно з відповіді № 917458 від 21 листопада 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 21 листопада 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до довідкового листа від 10 грудня 2024 року у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, слухання справи відкладено на 25 грудня 2024 року.

Відповідно до довідкового листа від 25 грудня 2024 року у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, слухання справи відкладено на 14 січня 2025 року.

Відповідно до довідкового листа від 14 січня 2025 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, слухання справи відкладено на 27 січня 2025 року.

В судові засідання 10 грудня 2024 року, 25 грудня 2024 року, 14 січня 2025 року та 27 січня 2025 року представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судові засідання 10 грудня 2024 року, 25 грудня 2024 року, 14 січня 2025 року та 27 січня 2025 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Суд, відповідно до частини 1 статті280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 09 січня 2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z75.00301.006185310. Відповідно до розділу 1 договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000,00 грн. для власних потреб. В свою чергу ОСОБА_1 отримала кредит і доручила Банку сплатити за рахунок отриманих кошів страховий платіж на вказаний в договорі рахунок страховика. Кредит надається строком на 60 місяців, дата повернення кредиту 09 січня 2025 року. Розмір процентної ставки 9,99 % річних.

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 25.07.2023 № 01.02-31/23, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 61 756,78 грн., з яких: 25 000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 7 971,78 грн. заборгованість по відсоткам; 28 785,00 грн. заборгованість за іншими процентними платежами.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Положенням частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом враховано, що АТ «Ідеа Банк» свої зобов`язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а саме у сумі 25 000 грн строком на 60 місяців. Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 25 000 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією ордера-розпорядження № 1 про видачу кредиту (а. с. 11).

Отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується наданою позивачем випискою з рахунка ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявна довідка-розрахунок заборгованості, подана позивачем (а. с. 12), при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом в частині нарахування та стягнення простроченого кредиту та нарахованими і несплаченими відсотками, оскільки такий не спростовано відповідачем. Отже, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» в частині стягнення з ОСОБА_1 25 000,00 грн - тіла кредиту, 7 971,78 грн - нарахованих і несплачених відсотків, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що 25 липня 2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до розділу 2 якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов частково.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача комісій у розмірі 28 785,00 грн, то суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні залишку нарахованих і несплачених комісій, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому банк не мав права встановлювати до кредитного договору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року в загальному розмірі 32 971,78 грн., з яких: 25 000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 7 971,78 грн. заборгованість по відсоткам.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК 3) інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Свеа Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 283,87 грн, оскільки позовні вимоги задоволено на 53 %.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № Z75.00301.006185310 від 09 січня 2020 року в загальному розмірі 32 971 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна) гривня 78 копійок, з яких: 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основним боргом; 7 971 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) гривні 78 копійок - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) гривні 87 копійок.

У задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» адреса: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6; код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: А. В. Рябчун