Решение № 124671201, 24.01.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/14520/23

категорія 104000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №093335, що складений 13.05.2023 дільничним офіцером поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (відділ поліції №2) старшим лейтенантом поліції Зайцевим Ярославом Юрійовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваний припис складений у зв`язку із нібито скоєнням ним психологічного домашнього насильства відносно колишньої дружини, з чим він категорично не погоджується, оскільки жодного роду насильства відносно ОСОБА_2 не вчиняв. Доказом цього є те, що будь-яких відомостей щодо конкретизації вчиненого насильства інспектором поліції у винесеному терміновому заборонному приписі від 13.05.2023 не зазначено. Працівником поліції не було надано належної оцінки ризикам та взагалі існуванню таких ризиків. Щодо обставин справи, то позивач повідомив, що підставою для винесення оскаржуваного припису слугувала заява ОСОБА_2 про вчинення відносно неї психологічного домашнього насильства. Однак позивач вказує, що у цій заяві не наведено в чому саме полягало психологічне насильство. Матеріали не містять доказів існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої ОСОБА_2 , що на думку позивача, є обов`язковою умовою для вжиття такого заходу, як складення термінового заборонного припису. Від шлюбу з ОСОБА_3 народився син. У подальшому між позивачем та ОСОБА_2 склалися складні відносини, шлюб було припинено. Позивач вказує, що він мав право на зустрічі з сином у подвір`ї будинку, однак будь якого насильства не вчиняв.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

25.07.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №50938/23. У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції - Зайцев Я.Ю. діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним. Згідно фактичних обставин справи поліцейським було проведено процедуру оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та визначено рівень небезпеки, як середній. Підстави для такої оцінки викладені у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка долучена до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства. Представник відповідача вважає, що позивачем не наведено вагомих і переконливих доказів помилкового визначення рівня небезпеки, при цьому навіть за низького рівня небезпеки терміновий заборонний припис стосовно кривдника може бути винесений на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. При цьому, згаданий припис по своїй формі відповідає вимогам, які передбачені Порядком №654. Стосовно відшкодування витрат понесених позивачем на правничу допомогу, то представник відповідача просив відмовити в задоволенні такої вимоги, оскільки позивачем не доведено документально понесення таких витрат, крім того, заявлена позивачем сума витрат 9600,00 грн, на думку представника відповідача, є невиправдано завищеною.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.05.2023 дільничним офіцером поліції ГУНП в Житомирській області (відділ поліції №2) старшим лейтенантом поліції Зайцевим Ярославом Юрійовичем складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №093335 в якому зазначено, що ОСОБА_1 13.05.2023 вчинив психологічне домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 (а.с.24).

Вказаним терміновим заборонним приписом ОСОБА_1 заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою у період з 14:00 13.05.2023 по 14:00 18.05.2023.

У даному випадку підставою для винесення термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 серії АА №093335 від 13.05.2023 слугувала заява ОСОБА_2 про вчинення 13.05.2023 ОСОБА_1 психологічного домашнього насильства відносно неї.

Водночас, позивач зазначає, що ані в заяві, ані в поясненнях ОСОБА_2 не зазначено у чому саме проявилося психологічне насильство, що унеможливлює встановити форму прояву домашнього насильства (якщо таке насправді мало місце).

Однак матеріали, на підставі яких складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 13.05.2023, не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів дільничним офіцером поліції ГУНП в Житомирській області (відділ поліції №2) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 задля здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису.

Отже, терміновий заборонний припис винесений лише на підставі обставин, що наведені у заяві ОСОБА_2 .

Більше того, на думку позивача, такі матеріали не містять доказів існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи ОСОБА_2 , що є обов`язковою передумовою для вжиття такого заходу, як складення термінового заборонного припису.

Позивач зазначає, що відповідачем не визначено оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (рівень небезпеки), що відповідно до пункту 7 Порядку №369/180 визначає як обов`язковою підставою для винесення термінового заборонного припису.

Отже, винесення термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 було безпідставним, відтак, на думку позивача, терміновий заборонний припис стосовно кривдника, є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 07.08.2017 у справі №288/867/17 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 розірвано шлюб зареєстрований 23.08.2008, актовий запис №61, відділом реєстрації актів цивільного стану Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області.

Від шлюбу у сторін залишився спільний син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №288/1632/22 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Усунуто перешкоди позивачу в користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання припиненим права відповідача на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Житомирського апеляційного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 01.12.2022 - без змін.

27.04.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного прийняв ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі №288/1632/22, при цьому судом зазначено наступне: "Окрім того, ОСОБА_1 у клопотанні, яке додано до касаційної скарги, просить зупинити виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 28.02.2022 до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Клопотання мотивовано тим, що у випадку задоволення касаційної скарги при виконанні рішення суду (шляхом зняття відповідача селищною радою з місця реєстрації), то відновити порушене становище шляхом подання нового позову на скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання, потребуватиме значних зусиль та витрачених коштів.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 28.02.2023 залишено без змін рішення суду першої інстанції, а відтак оскаржена постанова виконанню не підлягає. Тому у задоволенні заяви слід відмовити."

ОСОБА_1 проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (в окремій кімнаті) з 2004 року, що підтверджуються актом обстеження домогосподарства про фактично проживаючих осіб від 31.10.2022, складеним Комісією виконавчого комітету Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Таким чином, 13.05.2023 ОСОБА_1 мав право на побачення зі своїм сином ОСОБА_5 у подвір`ї будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак будь якого насильства останній не вчиняв.

Вважаючи такий припис протиправним та безпідставним, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VIII).

У частині 1 статті 1 цього Закону наведено наступні визначення понять:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);

кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (пункт 6);

особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (пункт 8);

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14);

терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (пункт 16).

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17).

Стаття 10 Закону №2229-VIII відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

У даному випадку відповідач Головне управління Національної поліції в Житомирській області наділене владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно із Законом №2229-VIII заяв та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів.

Відповідно до статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно із частинами 1, 2 4-6, 9, 11 статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654.

Так, відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.

У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

Пунктами десятим, одинадцятим Порядку №654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:

у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;

у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень);

у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;

у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));

у рядку «чи притягався (лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;

у рядку «у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;

у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;

у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;

у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;

у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних»- підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника);

у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника;

у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.05.2023 дільничним офіцером поліції ГУНП в Житомирській області (відділ поліції №2) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №093335 в якому зазначено, що ОСОБА_1 13.05.2023 вчинив психологічне домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 (а.с.24).

Суд зазначає, що за визначенням статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, а відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку №369/180).

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку №№369/180, дві відповіді «Так» на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Згідно з пункту 7 розділу ІІ Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Отже, суд наголошує, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку №369/180.

Така позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2022 №380/952/20.

Як вбачається з Форми оцінки вчинення домашнього насильства від 13.05.2023, які наявні в матеріалах справи, де кривдником є ОСОБА_1 , працівником поліції оцінено рівень безпеки, як середній, з урахуванням відповідей ОСОБА_2 (а.с.66-67).

Така оцінка відповідача відповідає приписам абзацу другого пункту 6 розділу ІІ Порядку №369/180, а тому суд вважає обґрунтованими дії уповноваженої особи відповідача - дільничного офіцера поліції щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно позивача, право на винесення якого чітко передбачено пунктом 7 Порядку №369/180.

У даному випадку, після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи ОСОБА_2 дільничний офіцер поліції ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 на власний розсуд вирішив скласти терміновий припис, таким чином реалізувавши свої дискреційні повноваження, що не суперечить нормам чинного законодавства.

У цій справі судом не встановлено порушень відповідачем процедури прийняття спірного рішення.

При цьому обставини психологічного та фізичного насильства підтверджуються відібраними відразу після таких подій поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; матеріалами відеофіксацій подій 13.05.2023 з нагрудного реєстратора поліцейського на яких відображено обставини подій (а.с.68); формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.66-67), терміновим заборонним приписом серії АА №093335 стосовно кривдника ОСОБА_1 (а.с.65), протоколом про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .

За вказаних обставин, суд вважає, що дільничним офіцером поліції ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №093335 від 13.05.2023, оскільки він був застосований працівником поліції після прибуття за викликом та оцінки виявлених обставин (оцінки ризиків), був обґрунтованим у момент застосування.

Отже, уповноважена особа відповідача, оцінивши ризики, діяла правомірно та дійшла висновку про існування загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII та пункту 1 розділу 2 Порядку №654.

Крім того, слід зазначити, терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на строком на 5 діб з 14:00 год. 13.05.2023 та діяв до 14:00 год. 18.05.2023, внаслідок чого, відсутні підстави для скасування припису, оскільки він вичерпав свою дію.

Крім того, суд зазначає, що постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 01.09.2023 провадження у справі про адміністративне правопорушення №288/1587/23 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.71-72).

З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрита не з реабілітуючих підстав. Тому факт того, що ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності не свідчить про те, що був відсутній склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 13.05.2023, згідно яких складено терміновий заборонний припис.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

24.01.25