№ 124598655, 21.01.2025, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

21.01.2025

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа № 553/56/25

Провадження № 3/553/151/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Полтава

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Високих М.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

03.01.2025 о 15:13:00 у м. Полтава, по Площі Слави, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольцваген пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу Drager, результат якого склав 1,27 проміле та фіксувався на бодікамеру 469272 без залучення свідків. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 29.07.2024.

Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався, причин неприбуття не повідомив.

Враховуючи, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не віднесені до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, останній з клопотаннями про відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не звертався, про розгляд справи належно повідомлений та достовірно обізнаний про направлення протоколу на розгляд Ленінського районного суду м. Полтави, суд визнає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП проведення судового розгляду у відсутність ОСОБА_1 на підставі документів, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, які є логічно узгодженими між собою та без суперечностей, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 212084; карткою обліку адміністративного правопорушення від 03.01.2025, висновком тестування на алкоголь від 03.01.2025 Drager Alkotest 7510, прилад ARLM 0347, тест № 472, за яким результат вмісту алкоголю у видихуваному повітрі у ОСОБА_1 склав 1,27 ‰, що значно перевищує допустимий показник; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким огляд водія було проведено у зв`язку із виявленням ознак сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, поведінки, що не відповідає обстановці, вираженого тремтіння пальців рук; записом відеофіксації порушення; постановою серії ЕНА № 3782896 від 03.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП; постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 29.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 28.11.2023 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 03.01.2025 у м.Полтаві керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, правопорушення вчинив повторно протягом року.

У відповідності до 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі -ПДРУкраїни), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вимог п.2.9а ПДР України водій ОСОБА_1 не дотримався, керував транспортним засобом, перебуваючи, згідно з висновком тестування на алкоголь від 03.01.2025 Drager Alkotest 7510 у стані алкогольного сп`яніння, а від так суд вважає доведеним факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, виходячи із положень ст.23 КУпАП, суд зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Із змісту частини другою згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.

З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП України в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.401 КпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401,283,294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

Роз`яснити що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно дост.308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих