Постановление суда № 124433811, 15.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2025 року Справа 160/32693/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Міністерства оборони України про залишення позову без розгляду у справі №160/32693/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/32693/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

14 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач просить залишити позов без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що згідно довідки, доданої до позовної заяви, позивач ознайомився про зняття його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 11.04.2012. Проте позовна заява подана 28.11.2024 року без зазначення причин пропуску для звернення до суду.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення обчислюється відносно обізнаності особи щодо порушення її прав.

Відповідач вказав, що позивач дізнався про зняття його з військового обліку в 2012 році. Водночас, відповідач не врахував, що позивач не оскаржує будь-які дії чи бездіяльність, вчинені в 2012 році. Відповідні обставини є підставою позову та не є діями, в яких втілено порушення прав позивача згідно підстав позову.

Так, позивач не погоджується не з тим, що його зняли чи неналежним чином зняли з військового обліку, а з тим, що в Єдиному державному реєстрі призовників не відображені відповідні відомості.

Про те, що такі відомості в реєстрі не відображені, позивач, як стверджується, дізнався з відповіді на адвокатський запит в жовтні 2024 року. Докази більш ранньої обізнаності позивача про вказані обставини відсутні в матеріалах справи.

При цьому цілком логічно, що відсутність відомостей в реєстрі в будь-якому разі не могла бути відома позивачу раніше початку існування відповідного реєстру, в зв`язку з чим станом на 2012 рік позивач не міг знати про таке порушення.

Таким чином, клопотання про залишення позову без розгляду є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залишення позову без розгляду у справі №160/32693/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко