Постановление суда № 124433810, 15.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2025 року Справа №160/34705/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі відділу №6 у м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі відділу №6 у м. Дніпро (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243), у якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області у видачі ОСОБА_1 у зв`язку з обміном паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі відділу № 6 у м. Дніпро, оформити видати ОСОБА_1 бланк паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІ1 без передачі будь-яких даних про особу до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі відділу №6 у м. Дніпро у подальшому здійснити паспортний облік ОСОБА_1 згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові (ст. ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України), роком народження та місцем реєстрації;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що позовна заява подана з порушеннями вимог закону.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що позивачем всупереч наведених приписів у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З тексту позовної заяви видно, що позивачем визначено відповідачем Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі відділу №6 у м. Дніпро, однак така юридична особа не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суддя зазначає, що відділ №6 у м. Дніпро є лише структурними підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, не має свого коду ЄДРПОУ, не є окремою юридичною особою, тобто не може бути відповідачем у справі.

Також, суддя звертає увагу позивача на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37806243 зареєстроване - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Також суддя зауважує, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена така форма звернення як "в особі".

Отже, враховуючи те, що позивачем заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, позивачу необхідно визначитись із належним відповідачем, зазначивши правильно його назву, зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, а також викласти позовні вимоги у відповідності до визначеного суб`єктного складу учасників справи та надати до суду уточнену позовну заяву разом із копіями у відповідності до кількості учасників справи.

Крім того, згідно із п. 3 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Частиною 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів позовної заяви видно, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суддя зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає п. 3 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суддя робить висновок про необхідність уточнення позивачем позовних вимог, а саме шляхом надання точного розрахунку розміру моральної шкоди та доказів, що підтверджують нарахування саме такого розміру моральної шкоди та навести обґрунтування наявності причинного зв`язку між шкодою та діями або бездіяльністю відповідача.

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі відділу №6 у м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви, у якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача; визначитись із належним відповідачем, зазначивши його правильну назву та викласти позовні вимоги у відповідності до визначеного суб`єктного складу учасників справи з копіями для всіх сторін;

- розрахунку розміру моральної шкоди та доказів, що підтверджують нарахування саме такого розміру моральної шкоди з наведенням обґрунтування наявності причинного зв`язку між шкодою та діями або бездіяльністю відповідача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський