Постановление суда № 124418903, 10.01.2025, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/3304/21

Номер провадження № 1-кп/756/365/25

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про скасування арешту, а також зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні, яке внесене 06.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100000000638, яке здійснюється у відношенні:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 та проживає за адресою АДРЕСА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 149, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який без зареєстрованого місця проживання та проживає за адресою АДРЕСА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_8 та проживає за адресою АДРЕСА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_11 та проживає за адресою АДРЕСА_12 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_13 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_14 та проживає за адресою АДРЕСА_15 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 149 КК України;

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_16 та проживає за адресою АДРЕСА_17 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 149 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1 У провадженні Оболонського районного суду міста Києва на стадії підготовчого судового провадження перебуває вказане кримінальне провадження.

1.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про скасування арешту з майна обвинуваченого ОСОБА_4 , а також зміну останньому запобіжного заходу.

2. Позиції сторін кримінального провадження.

2.1. В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_5 посилається на те, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.10.2019 (справа № 752/7478/19), було накладено арешт на транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Toyota», моделі «Camry», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який належить обвинуваченому ОСОБА_4 . При цьому, на думку захисника, всі необхідні слідчі, процесуальні та експертні дії проведено, а отже наразі відпала потреба в подальшому арешту майна, а отже просив скасувати арешт, принаймні - у частині права користування.

Крім того, захисником заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання, оскільки з моменту внесення застави (02.05.2019) обвинувачений покладені на нього обов`язки не порушував, а отже ризики, передбачені ст. 177 КПК України є неактуальними. У зв`язку з чим, просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на особисте зобов`язання, а внесену заставу у розмірі 576 300 грн 00 коп. - повернути заставодацю, ураховуючи й те, що іншим обвинуваченим, щодо яких було застосовано запобіжний захід в виді застави, було раніше змінено на особисте зобов`язання, а внесені застави повернені.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника ОСОБА_5 , просив подані клопотання задовольнити.

2.3. Прокурор у судовому засідання заперечувала щодо задоволення клопотання захисника про скасування арешту на майно в частині користування та просила урахувати, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, санкція яких передбачає також і додаткове покарання в виді конфіскації майна (зокрема ч. 3 ст. 149 КК України). А отже, передання транспортного засобу, легкового автомобіля «Toyota», моделі «Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обвинуваченому ОСОБА_4 на відповідальне зберігання буде передчасним, оскільки вказаний транспортний засіб може бути пошкодженим або знищеним.

Окрім того, прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання з тих підстав, що запобіжний захід у виді застави був визначений ще на досудовому розслідуванні слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва ухвалою від 26.04.2019 як альтернативний, оскільки обвинуваченому було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також прокурор просила урахувати, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а обвинуваченому інкриміновано учинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України які відповідно до ст. 12 є тяжкими та особливо тяжкими. У зв`язку з чим, уважала, що внесена застава буде на цій стадії кримінального провадження забезпечувати обвинуваченим належну процесуальну поведінку, а отже зміна такого запобіжного заходу є наразі передчасною.

3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

3.1. Клопотання сторони захисту про скасування арешту майна.

3.1.1. Згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2, ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

3.1.2. З досліджених у судовому засіданні матеріалів щодо накладення арешту, а також пояснень учасників у судовому засіданні, установлено, що слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва ухвалою від 16.10.2019 (справа № 752/7478/19) було накладено арешт на транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Toyota», моделі «Camry», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . Як слідує зі змісту цієї ухвали, метою арешту є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

3.1.3. Отже, з часу накладення арешту пройшло майже 5 років, хоча на майно, яким є транспортний засіб, накладено арешт із метою його конфіскації. Тобто метою накладення арешту не є збереження стану транспортного засобу із метою подальшого огляду та проведення експертиз. При цьому, слід зауважити, що арешт із метою конфіскації не дорівнює позбавленню права користування, оскільки пред`явлення обвинувачення та прийняття рішення судом щодо винуватості, тим більше із призначенням відповідного покарання в виді конфіскації - є різним за змістом та об`ємом поняття.

Указане доводить, що тривале позбавлення особи права користування майном, метою якої хоча і є в майбутньому конфіскація, за своїм змістом є непропорційним втручанням в права та обов`язки особи, та не буде відповідати загальним засадам щодо досягнення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК), а також щодо недоторканості права власності (ст. 16 КПК).

3.1.4. За цих обставин, на думку суду, наразі є достатньо підстав для скасування арешту в частині заборони користування, бо мети із якою було накладено арешт може бути досягнуто і при існуванні арешту в виді заборони розпорядження та відчуження майна, із передачею майна на відповідне зберігання власникові, а також роз`ясненням останньому наслідків ненадання майна за запитом суду за першою вимогою, а також при постановленні рішення в судовому провадженні по суті.

3.2. Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.

3.2.1. Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

3.2.2. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України. Дані злочини відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави, у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 576 300 грн 00 коп.

02.05.2019 заставу у розмірі 576 300 грн 00 коп. внесено на відповідних рахунок, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_4 був звільнений з ДУ «Київський слідчий ізолятор» та вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави із зобов`язанням з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження.

3.2.3. Суд звісно ураховує надані стороною захисту доводи, що вказаний запобіжний захід діє з 2019 року, а обвинувачений до цього часу не порушував покладені на нього обов`язки. Між тим, застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання на думку суду буде наразі передчасним, ураховуючи й те, що прокурор у судовому засіданні уважав вагомість наявних доказів, що свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих злочинів, які були предметом дослідження слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу в виді тримання під вартою, як і наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які також продовжують зберігати свою актуальність.

Тим більше, на думку суду, існування саме такого запобіжного заходу як застава, є достатньо стримуючим фактором задля виконання поскладаних ст. 42 КПК України обов`язків - прибувати до суду, ураховуючи тяжкість висунутого обвинувачення.

3.2.4. Отже, на думку суду, наразі відсутні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.

З цих підстав у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 16, 42, 84, 98, 100, 170-175, 182, 193-199, 314-315, 350, 369-372, 374, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту в судовому провадженні в рамках кримінального провадження, яке внесене 06.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100000000638 - задовольнити.

Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.10.2019 (справа № 752/7478/19), з транспортного засобу - легкового автомобіля марки «Toyota», моделі «Camry», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 - у частині заборони користування із зобов`язанням ОСОБА_4 зберігати транспортний засіб до моменту ухвалення рішення судом

У частині заборони відчуження та розпорядження наведеного майна, арешт залишити без змін.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що останній зобов`язаний надати транспортний засіб за першою вимогою суду та несе передбачену законом відповідальність за відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з ним.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з застави на особисте зобов`язання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, яке буде прийнято за наслідком розгляду справи по суті.

Суддя ОСОБА_1