№ 12427823, 10.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 р. справа № 2а-23520/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Череповського Є.В.

при секретаріПригода О.В.

за участю

представника позивача: Бакурова Г.І. (довіреність від 05.01.2010 р. № 01-68/07)

представника відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 433,98 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України (надалі Центр зайнятості, позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2, відповідач) про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 433,98 гривень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що 04.11.2008 року за сприянням в працевлаштуванні до центру зайнятості звернувся ОСОБА_2 Таким чином, 11.11.2008 року, відповідача було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За таких підстав, позивачем було проведено звірку даних з Державною податковою адміністрацією в порядку виплати матеріального забезпечення страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, в результаті якої встановлено, що відповідач, в період перебування на обліку як безробітний був прийнятий на роботу з 16.10.2009 року, згідно наказу про прийняття на роботу від 12.10.2009 року № 183 ок. На підставі цього позивач вважає, що ОСОБА_2 повинен повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 433,98 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення слухання справи до суду не надав.

За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС суд визнав можливим розглянути справу без участі відповідача та на підставі доказів наявних у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 до Центру зайнятості від 11.11.2008 року у якій він просить надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування та зазначає, що на даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та не отримує пенсії.

Згідно витягів із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 вбачається, що відповідач отримував допомогу по безробіттю.

У відповідності до наданої відповіді АТЗТ «Втормет» від 01.09.2010 року на запит Центру зайнятості № 03-1313158 від 18.08.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 працює заступником директора з 16.10.2009 року по теперішній час, що підтверджується копією наказу № 183 ок від 12.10.2009 року.

Так, з довідки про матеріальне забезпечення, виплачене ОСОБА_2 вбачається, що відповідач отримав суму матеріального забезпечення у розмірі 433,98 грн.

У відповідності до п.2 Положення про державну службу зайнятості , затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.06.1991 р . N 47 (зі змінами та доповненнями), основними завданнями державної служби зайнятості є, зокрема, контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності.

У відповідності до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять роботу по збору акумуляції страхових внесків, контролюють використання коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції, згідно з затвердженими статутами.

Управління страховими Фондами здійснюються Правлінням фонду. Виконавча дирекція страхового Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Донецький міський центр зайнятості у відповідності до ст. 12 3акону України N1533 від 02.03.2000р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на якого п. 2 ст. 12 вищезгаданого Закону та Положенням покладені всі повноважні функції і центр зайнятості у даному випадку виступає як суб'єкт владних повноважень у відповідності до норм діючого законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991р., зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі. До зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Абзацем 2 п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007р. №219 із змінами, затвердженими постановою КМ України від 16.07.2008р. №640 передбачено, що зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить відповідний запис у картці.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-111 від 02.03.2000р., застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене, відповідач не мав права на отримання статусу безробітного та на виплату йому допомоги по безробіттю у вищевказаний період, а тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 433,98 гривень.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є субєктом владних повноважень, не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.8-11, 94, 112, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 433,98 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття через Донецький міський центр зайнятості (р/р 37176002002327 в ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511) суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 433 (чотириста тридцять три) грн., 98 коп.

Постанова складена в нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст 10 листопада 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Череповський Є.В.