Решение № 124236441, 06.01.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року Справа№200/8678/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання неправомірним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:

- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р 965120130775) щодо відмови у здійсненні переходу її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника;

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що викладена в листі від 05.11.2024 року, щодо здійснення переходу її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити їй пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.10.2024 року.

Позов обґрунтовувала тим, що за результатом розгляду її заяви від 14.10.2024 року відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 21.10.2024 року (о/р НОМЕР_1 ), а Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 05.11.2024 року протиправно відмовили в переведенні її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника її чоловіка, з яким вона разом проживала та на утриманні якого вона перебувала.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що подану позивачем заяву від 14.10.2024 року розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, і за наслідками її розгляду прийнято оскаржене рішення. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. Також вважав, що оскільки оскаржене рішення прийнято іншим органом Пенсійного фонду України, тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області є безпідставними. Просив в задоволенні позову до нього відмовити.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання до суду не подано. Клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву до суду не надходило.

З огляду на наведене неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області як отримувач пенсії за віком.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження ( АДРЕСА_1 ), а фактичне місце проживання/перебування на підконтрольній українській владі території (65049, м. Одеса, вул. Юхима Геллера, 38а), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

14.10.2024 року подала заяву про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника її чоловіка ОСОБА_2 , який отримував пенсію і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р НОМЕР_1 ) в перерахунку пенсії (шляхом переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника) відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що за результатами розгляду доданих до заяви документів встановлено, то згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 15.03.2024 року №5106-5003164865 (видана щодо чоловіка позивача) та №5106-5003164793 (видана щодо позивача) адреса проживання заявниці та годувальника значиться: АДРЕСА_2 , а згідно з довідкою від 03.10.2024 року №46, що видана Органом самоорганізації населення (ОСН), - адреса проживання інша, а саме: АДРЕСА_3 .

В рішенні позивачу рекомендовано звернутися після надання уточнюючого документа, а саме відомостей про склад сім`ї та місце реєстрації.

Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.11.2024 року №2100-0306-8/45181.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених участині другійстатті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно доЗакону України"Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Частиною 2 ст. 36 вказаного Закону визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченогостаттею 26цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 36 вказаного Закону до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Позивач є непрацездатною особою - досягла пенсійного віку, передбаченогостаттею 26Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і одержує пенсію.

Відповідно до ч. 3ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно з п. 2.3 розд. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаєтьсядокумент про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника (пп. 9 абз. 2 п. 2.3 розд. 2 Порядку).

Згідно з п. 2.11 розд. 2 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Позивачем до відповідача подані певні документи.

При вирішенні спірного питання мало значення встановлення факту перебування позивача на утриманні у померлого годувальника.

Факт перебування позивача на утриманні у померлого годувальника підтверджений довідкою від 03.10.2024 року №46, що видана Органом самоорганізації населення (ОСН), в якій зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть від 26.09.2024 року), з 08.06.2018 року проживали спільно за адресою: АДРЕСА_3 .

Довідка містить підписи відповідальних осіб, які її склали, та печатку органу, що її видав.

До вказаної довідки додано акт опитування сусідів від 03.10.2024 року №46, в якому відображено, що троє опитаних сусідів підтвердили факт спільного проживання позивача з її чоловіком за зазначеною в довідці адресою, в тому числі станом на день смерті чоловіка позивача.

Факт подання цієї довідки до відповідача підтверджений оскарженим рішенням.

Акцентування уваги відповідачів на те, що згідно з п. 2.11 розд. 2 Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, така довідка має видається органами місцевого самоврядування, - є безпідставними.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;

Статтею 5 цього Закону визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч. 1 ст. 14, ч. 8 ст. 16 цього Закону сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Посилання органу Пенсійного фонду України в оскарженому рішенні на те, що зазначена в довідці від 03.10.2024 року №46 адреса є іншою, ніж адреса, що зазначена у довідках позивача та її чоловіка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, - є тако неприйнятними з огляду на те, що відповідно до п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Отже, така довідка (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ) не є документом, який підтверджує факт перебування особи на утриманні у померлого годувальника, як помилково вважав відповідач.

Посилання у відзиві на обставини, які не відображені в оскарженому рішенні, є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Отже, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач як непрацездатний член сім`ї померлого годувальника-пенсіонера мала право за її бажанням перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Неврахування органом Пенсійного фонду України всіх положень законодавства та неправильна оцінка обставин справи призвели до порушення пенсійних прав позивача.

З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача порушені права підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення із зобов`язанням відповідача, який його прийняв, повторно розглянути заяву позивача та перевести її на пенсію у зв`язку із втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 з 19.09.2024 року - з дня, що настав за днем смерті годувальника (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволенню не підлягають, оскільки заява позивача про переведення на інший вид пенсії розглядалася іншим органом Пенсійного фонду України - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, який і прийняв оскаржене рішення (яке і впливає на пенсійні права позивача) та який в разі скасування такого рішення уповноважений вчиняти відповідні дії щодо заяви позивача, яка стала підставою для прийняття такого рішення, спрямовані на відновлення порушених прав позивача. Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в даному випадку лише інформувало позивача про прийняття оскарженого рішення і не порушило пенсійних прав позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог (що стосуються оскарженого рішення), тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 1211,20 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6; код ЄДРПОУ 21295057) про визнання неправомірним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р 965120130775), прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.10.2024 року та перевести її на пенсію у зв`язку із втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 з дня, що настав за днем смерті годувальника, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 січня 2025 року.

Суддя Т.В. Логойда