Решение № 124013136, 23.12.2024, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/9306/24

2-а/303/90/24

ряд. стат. звіту - 138

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 рокуМукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. з участю секретаря судових засідань Лукач К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, Мукачівського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області, інспектора Мукачівського РУП капітана поліції Чурбанова Володимира Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить скасувати постанову інспектора Мукачівського РУП від 11.11.2024 р., якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за безпідставний виклик поліції (ст. 183 КУпАП). Вважає постанову неправомірною з огляду на те, що виклик був здійсненний з метою припинення домашнього насильства з боку колишнього чоловіка, що виразилося в перешкоджанні доступу до джерела опалення квартири, температура в якій (+16 градусів) була несумісною з комфортним проживанням.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Головне управління національної поліції в Закарпатській області подало відзив на позов. Просить відмовити у задоволенні позову. Покликається на те, що співробітники поліції, котрі прибули за викликом до місця проживання позивачки, факту вчинення домашнього насильства щодо неї не виявили, у зв`язку з чим кваліфікували її дії як завідомо неправдивий виклик поліції та наклали на неї адміністративне стягнення за статтею 183 КУпАП.

Позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з постановою серії ГБВ № 228059 від 11.11.2024 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за те, що вона 11.11.2024 року близько 13 години в м. Мукачево, вул. Береста 38/3 здійснила виклик поліції на 102 та повідомила, що чоловік виключає газовий котел, по приїзду поліції було з`ясовано, що такого факту не було, чим вона вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

Статтею 183 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Оскаржувана у цій справі постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом у розумінні статті 73 КАС України як належний і допустимий доказ, що підтверджує факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачкою, а інші докази, які б обґрунтовували її вину, в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, мають двох дітей, після розірвання шлюбу продовжують проживати в одній квартирі, мають неприязні стосунки, що загалом підтверджується наданими позивачем відеозаписами з місця виклику поліції, який 11.11.2024 р. здійснила позивачка з метою припинення домашнього насильства з боку колишнього чоловіка.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру

Тож, поведінка колишнього члена сім`ї позивачки, що виразилась у перешкоджанні доступу до газового котла задля приведення температури в квартирі у відповідність із комфортними умовами проживання, а отже позбавленні можливості належного користування житлом, давали позивачці підстави розцінювати таку поведінку як домашнє насильство.

За таких обставин підстави для висновку про те, що позивачка здійснила виклик поліції, бажаючи даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби, відсутні, а отже відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.

Той факт, що представники поліції не провели ефективного розслідування та не виявили доказів домашнього насильства сам собою не свідчить про завідомо неправдивий виклик поліції. Інакше кожне повідомлення про правопорушення (адміністративне чи кримінальне), справа щодо яких у результаті їхнього розслідування були закриті за реабілітуючими обставинами, автоматично тягли б відповідальність заявника за завідомо неправдивий виклик поліції (повідомлення про вчиненняправопорушення),що єправовим нонсенсом.

Відповідно до статті 274 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягають відшкодуванню всі судові витрати.

За подання позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що є надмірно сплаченим судовим збором з врахуванням предмета оскарження та правового регулювання справляння судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, що розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, згідно з якими розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судові витрати які підлягають відшкодуванню становлять : за подання позовної заяви 605,60 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 122, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 12, 72-78, 132, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ГБВ №228059 від 11.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Стягнути зГоловного управліннянаціональної поліціїв Закарпатськійобласті (м.Ужгород,вул.Ференца Ракоці,буд.13,код ЄДРОПУ40108913) за рахунокбюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Головуючий Юрій Мирошниченко